Завідувач кафедри галузевих правових наук

Національного університету

„ Києво-Могилянська Академія ”,

Кандидат юридичних наук, доцент

Ханик-Посполітак Р.Ю.

Доцент кафедри бізнес-адміністрування

ПВНЗ „ Міжнародний інститут менеджменту ”,

Кандидат юридичних наук, доцент

Посполітак В.В.

 

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ І ТЕРМІНІВ

 

ЦК України   ГК України   Закон України про НПЗ     Держфінпослуг     ДКЦПФР     НПФ   ВНПФ   КНПФ   ПНПФ   Учасник недержавного пенсійного фонду     Вкладник недержавного пенсійного фонду     Пенсійна схема   Кошти (грошові кошти)     Пенсійні кошти   Активи   Пенсійні активи (активи пенсійного фонду)

—   —   —     —     —     —   —   —   —   —   —   —   —     —   —   —

Цивільний кодекс України   Господарський кодекс України   Закон України „Про недержавне пенсійне забезпечення” від 09 липня 2003 р.   Державна комісія з регулювання ринків фінансових послуг України   Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку України   недержавний пенсійний фонд   відкритий недержавний пенсійний фонд   корпоративний недержавний пенсійний фонд   професійний недержавний пенсійний фонд   фізична особа, на користь якої сплачуються пенсійні внески до пенсійного фонду і яка має право або набуде право на одержання пенсійних виплат з такого фонду   особа, яка сплачує пенсійні внески на користь учасника шляхом перерахування грошових коштів до недержавного пенсійного фонду відповідно до умов пенсійного контракту   документ, що є невід’ємним додатком до статуту пенсійного фонду і визначає умови та порядок недержавного пенсійного забезпечення учасників фонду   гроші в національній або іноземній валюті чи їх еквівалент, що обліковується на рахунках у банках   грошове зобов’язання пенсійного фонду перед учасником, що дорівнює сумі пенсійних внесків, сплачених на користь учасника фонду, і розподіленого на його користь інвестиційного прибутку (збитку), що обліковуються на індивідуальному пенсійному рахунку учасника фонду   майно юридичної або фізичної особи, отримане в результаті вчинення цією особою правочинів, яке використовується нею для отримання доходу   майно, сформоване недержавним пенсійним фондом у результаті вчинення від його імені правочинів із грошовими коштами учасників, речеві й зобов’язальні права на яке належать недержавному пенсійному фонду, що використовується для отримання прибутку на користь учасників та виконання обов’язків перед учасниками й іншими суб’єктами недержавного пенсійного забезпечення

ВСТУП

Одним із найважливіших здобутків України протягом останніх кількох років є реформування пенсійної системи з метою підвищення рівня соціального захисту населення. Необхідність структурного реформування системи пенсійного забезпечення населення країни є очевидною, виходячи з таких соціально-економічних факторів, як: зростання демографічного навантаження, при якому на одну людину працездатного віку припадає все більша кількість людей пенсійного віку; неспроможність традиційної солідарної системи, що базується на принципі перерозподілу, забезпечити необхідні фінансові ресурси для виплати гідних розмірів пенсій; соціальна несправедливість існуючої системи; низький коефіцієнт заміщення, тобто співвідношення розміру пенсії із заробітною платою.

Приватноправові відносини з їх диспозитивністю, свободою договору, юридичною рівністю та самостійною майновою відповідальністю суб’єктів відносин проникають у такі сфери суспільного життя, регулювання яких раніше було виключно або в основному публічно-правовим. У сфері пенсійного забезпечення зміни проявилися в запровадженні приватного (недержавного) пенсійного забезпечення, яке функціонує в багатьох державах світу. У свою чергу, це спричинило появу якісно нових суб’єктів права — НПФ, — яким властивий особливий цивільно-правовий статус, що пояснюється специфікою виду їхньої діяльності. Можна говорити про те, що законодавча модель НПФ ставить перед доктриною цивільного права завдання переосмислення й розвитку традиційних правових конструкцій, таких як: природа юридичної особи, правосуб’єктність юридичної особи, управління юридичною особою тощо.

Недостатньо розроблена наукова концепція й теоретична модель НПФ як юридичних осіб приватного права негативно впливає на розвиток відповідної нормативно-правової бази. Законодавство України, яке регулює діяльність НПФ та інших суб’єктів недержавного пенсійного забезпечення, потребує доопрацювання і вдосконалення. Не є винятком у цьому контексті й ЦК України, який подекуди не враховує особливості або недостатнім чином регулює відносини за участю фінансових установ, якими є НПФ. Однозначні, обґрунтовані й прозорі правові норми забезпечать поступовість і системність у розбудові недержавного пенсійного забезпечення, підвищать рівень довіри населення до НПФ.

У становищі, коли практика діяльності суб’єктів недержавного пенсійного забезпечення є мізерною, особливої актуальності набувають проблеми пошуку відповідей на значну кількість питань щодо цивільно-правового статусу НПФ. Відтак, метою цього дослідження є висвітлення концепції цивільно-правового статусу НПФ в Україні і формулювання практичних пропозицій щодо вдосконалення механізму правового регулювання відносин у цій сфері.

При обранні об’єкта дослідження автор виходив із того, що в сучасних умовах недержавне пенсійне забезпечення в повній мірі здійснюється лише через НПФ та осіб, що надають їм послуги, хоча законодавством передбачена участь у цьому виді пенсійного забезпечення також страховиків і банків. Визначальною при обранні об’єкта дослідження була також обставина, що для НПФ недержавне пенсійне забезпечення є виключним видом діяльності, тоді як для інших фінансових установ — додатковим.

Предметом дослідження є наукові погляди, ідеї, концепції і теорії, нормативно-правові акти України та інших держав, які регулюють цивільно-правовий статус НПФ, практика їх застосування. Окремого пояснення потребує вибір предмета дослідження. Участь НПФ у правовідносинах різної природи (цивільних, адміністративних, фінансових) зумовлює багатогранність його правового статусу і необхідність теоретичного розмежування різних аспектів правового статусу НПФ. Запроваджувані у сфері недержавного пенсійного забезпечення адміністративно-правові норми мають на меті охорону насамперед приватноправових інтересів вкладників та учасників НПФ, що підкреслює цивілістичний характер відносин за участю НПФ та важливість розгляду саме цивільно-правового статусу НПФ.

Теоретичним підґрунтям проведеного дослідження є наукові праці українських і зарубіжних вчених-правознавців: І.А. Безклубого, З.Е. Беневоленської, В.І. Борисової, М.І. Брагінського, С.М. Братуся, І.В. Венедіктової, В.В. Вітрянського, А.С. Генкіна, О.В. Дзери, А.С. Довгерта, Н.В. Дроздової, О.С. Йоффе, О.Р. Кібенко, В.М. Коссака, В.М. Кравчука, О.О. Красавчикова, Н.С. Кузнєцової, І.М. Кучеренко, В.В. Луця, А.В. Луць, Р.А. Майданика, Л.Ю. Михеєвої, А.А. Нечай, О.О. Підопригори, В.В. Посполітака, А.М. Савицької, О.П. Сергєєва, М.М. Сібільова, С.М. Сивак, С.О. Сліпченка, М.М. Слюсаревського, І.В. Спасибо-Фатєєвої, Б.І. Сташківа, Б.С. Стичинського, Є.О. Суханова, М.Ю. Тихомирова, Ю.К. Толстого, Р.Ю. Ханик-Посполітак, Я.М. Шевченко, Г.Ф. Шершеневича, В.С. Щербини, О.С. Яворської, а також економістів А.В. Михайлова, О.Й. Ткача та інших.

Емпіричну основу дослідження складають матеріали конференцій і засідань робочих груп з питань розробки законодавства про недержавне пенсійне забезпечення; публікації; аналітичні матеріали проекту PADCO/USAID в Україні; офіційні звіти та статистичні матеріали Держфінпослуг і ДКЦПФР; матеріали діяльності Непідприємницьких товариств „Відкритий недержавний пенсійний фонд „Європа”, „Гірничо-металургійний професійний пенсійний фонд”, „Недержавний професійний пенсійний фонд „Перший профспілковий” та інших суб’єктів недержавного пенсійного забезпечення.

Автор висловлює щирі слова подяки всім, хто тим чи іншим чином сприяв створенню цієї роботи. В першу чергу – науковому керівнику Ханик-Посполітак Роксолані Юріївні – за цінні поради та рекомендації при написанні роботи, а також науковим колективам кафедри галузевих правових наук Національного університету «Києво-Могилянська академія», своєї alma mater, та кафедри цивільного права та процесу Львівського національного університету імені Івана Франка.