Лексика на позначення Інструменту перетворення

У процесі перетворення об’єкта суб’єкт може впливати на нього фізично, соціально або психічно. Відповідно Інструмент перетворення представлений одним із варіантів: Інструмент фізичного, соціального та психічного впливу.

Лексичні засоби реалізації фізичного впливу. Вони тісно пов’язані з головними сферами людської діяльності (виробництво, побут, транспорт, війна, лікування тощо), що спонукає нас класифікувати їх за тематичними ознаками.

Інструментальна лексика сфери війни. Найбільш поширена у пам’ятках писемності давньоанглійського періоду. З історичних писемних джерел відомо, що за давніх часів існували так звані “зброярі” – ремісники, які спеціалізувалися на виготовлені зброї. Від цього часу, ймовірно, розпочинається усвідомлене людством формування і розвиток організації озброєння як виду цілеспрямованої предметно-трудової діяльності (Р.Н.Канафиев, В.А.Куликов). У ранньому середньовіччі ідеалом воїнства були бойові походи, криваві сутички, героїзм та доблесть. Справжньою людиною вважали того, хто прагнув померти тільки в бою. Військова діяльність відігравала в суспільстві англосаксів провідну роль (І.Р.Буніятова). Отже, не випадково, що найменування зброї (відчужуване Знаряддя-неістота) притаманні творам давньоанглійського періоду.

Головним видом зброї у VII–XI ст. був меч. У давньоанглійських пам’ятках лексема “меч” представлена різноманітними лексико-семантичними варіантами. Напр.: sweord – “меч”, пор.: O.Sax. O.Frs. swerd, OHG swert, ON: OI sverð;; mece – “клинок”, пор.: Goth. méki, O.Sax. máki, OI mækir; heoru-hóciht (sweord) – “вигнутий меч”, orde geræht – “гострий меч”. У поетичних творах “меч” нерідко асоціюють з війною або битвою. Напр.: hilde-wæ-acute (hild – “війна”) – “зброя війни”, hilde-bil – “знаряддя битви”, від ОЕ hild – “війна” + ОЕ bil пор.: O.Sax. bil, Dut. bijl, MHG bíle, bíl, OHG bihal, bial, Skr. bil – “ділити”; hildewæpnum – “військова зброя”, пор.: Goth. wépna, O.Sax. wápan, O.Frs. wépin, OHG wáfan gladius, OI vápn. Спорадично меч наділений певними магічними рисами, напр.: incyclaf – “велична реліквія”, hildeleoma – “войовничий промінь”, пор.: O.Sax. liomo, OI ljómi – “промінь”; wrætlic sweord – “дивний меч”.

Мечі англосаксів мали високий статус лицарської зброї. Лише славетні воїни могли опанувати мистецтво володіння мечем (Д.Гардінг, Р.Грей). Це, на наш погляд, пояснює ту надзвичайну увагу, яку приділяли цьому виду збої в героїчному епосі, напр.: Beowulf, The Battle of Brunanburh, The Battle of Maldon тощо.

Зброєю простих воїнів найчастіше були цеп, спис, сокира, молот: æx – “сокира”, пор.: O.Sax. acus, Dut. akse, OHG achus, Goth. aqizi, Dan. ökse, Swed. yxa, ON öx, L ascia; Gk. άξίνη;; dareð; – “легкий спис”, пор.: OF darz; eofer-spreót – “спис для полювання на вепрів”, пор.: OE eofer,OHG ebur, OI jöfurr – “вепр” + ОЕ speót, Du. spriet sprit, Dan. sprød, Swed. spröt – “жердина”; hamor – “молот”, пор.: O.Sax. hamur, ОI hamarr, OHG hamar; racente – “цеп”, пор.: OHG rahhinza baga, OI rekendr. Напр.:

двн.-англ. Bordweal clufan, | heowan heaþolinde hamora lafan, | afaran Eadweardes (The Battle of Brunanburh, 5-7) – “Через міцну стіну [вони] проклали собі шлях, розсікли щити залишившимися молотами”.

Цеп (дві з’єднані палиці) зазвичай застосовувала кіннота. Бойові молоти та сокири на полі битви використовували піші воїни. Молотами руйнували обладунки ворога; сокира – це зброя з одним (ceorfæx – “широка сокира”) або двома (twibill) лезами та важким вигнутим сокирищем. Списи були зброєю піхоти та кавалерії, причому остання застосовувала переважно важкі списи (пики): spere – “пика”,пор.: O.Sax. sper, O.Frs. OHG sper, ОI spjör. Піші воїни у бою кидали у ворога легкі списи (дротики): gar – “легкий спис, дротик”, пор.: O.Sax. gér, OHG gér, ОI geirr. Вразити ворога на відстані англосаксонські воїни могли за допомогою лука та стріл (А.В.Куркін): fla – “стріла”, пор.: ОI fleinn – “легкий спис”; flán-boga – “лук”.

Індивідуальною зброєю воїна були кинджал та щит. Напр.: culter – “кинджал”, пор.: L culter, Skr. krit – “різати”; scild – “щит”, пор.: Goth. skildus, O.Sax. skild, O.Frs. skeld, OHG scilt, OI skjöldr L scutrumi; O.Irish scīath. Потужною зброєю загону воїнів була баліста, яку використовували для метання каменів. Напр.:

двн.-англ. Þa het he mid þæm palistas mid þæm hie weallas bræcon þonne hie on fæstenne fuhton (Oros., 175) – “І він тоді дав наказ балістам, якими вони розбили стіни, коли билися проти [людей] у фортеці”.

Окрім спеціалізованих, нами виявлені лексичні засоби на позначення оказіональних Знарядь. Напр.:

двн.-англ. þa for lufan dryhtnes | Stephanus wæs stanum worpod (Elene, 491-92) – “За свою любов до Господа Стефана закидали камінням”.

Досить поширені у писемних пам’ятках давньоанглійського періоду Знаряддя, наділені власною енергією. Напр.: bronde forbærnan – “поглинути вогнем”; gledum forgrunden; mid fyre ontendon – “знищити вогнем”; wælfyre wearpan – “кидати смертельним вогнем”; born bord wiþ rond byrne – “спалити лавиною вогню”; þrosme beþehte –“викликав ядуху димом”.

Зброєю нерідко є частини тіла істоти (невідчужувані Знаряддя): mundum brugdon – “вдарити руками”; fyst – “кулак”, пор.: O.Frs. fest, Dut. vuist, MHG vúst, OHG fúst, Dan. pust, Swed. pust, OI pústr; handa forwurþan – “гинути від руки”; а також Знаряддя-істоти: scipherge – “команда корабля”; here – “військо противника”, пор.: Goth. harjis, O.Sax. heri, O.Frs. hiri, here, OI herr, OHG hari Gk. κοίραυος;; fyrd – “військо”, пор.: O.Sax. fard, O.Frs. ferd, MHG vart, OHG fart, Dan. fart, færd, Swed. fart OI ferð; та ін. Напр.:

двн.-англ. Ac þæs on morgene Titus heora lad teow þe oðre noman wæs haten Qui[n]tius, hie mid firde gesohte (Oros., III, IV, 105) – “Як от зранку Тіт, їх володар, чиє друге ім’я було Квінтіліан атакував їх за допомогою армії”.

Звернемо увагу на те, що військо в руках володаря розглядали як своєрідне Знаряддя-істоту (С.І.Соболевський). Відомо, що у англосаксів господар землі міг комплектувати своє військо із селян. Брак спеціалізованої зброї селяни поповнювали за рахунок звичайних сільськогосподарських знарядь, що у подальшому вплинуло на їх номінацію (В.А.Куліков).

Інструментальна лексика сфери війни у ранньосередньо-, пізньосередньо- та ранньоновоанглійському періодах іноді позначає дискретні неспеціалізовані відчужувані й невідчужувані Знаряддя та недискретні Знаряддя, що мають власну енергію, або не мають останньої – речовини, зокрема отрута. Напр.:

ср.-англ. Sum smot with tre and sum wit ston (Havelok, 1843) – “Дехто бив дерев’яним брусом [деревом], а хтось камінням”.

р.-н.-англ. That nation will I punish, saith the LORD, with the sword, with the famine, and with the pestilence, until I have consumed them by his hand (King James, Bible, Jeremiah, Ch. 27, 8).

ср.-англ. Me henged up bi the fet 7 smoked heom mid ful smoke (Chronicle, 1137) – “Мене вони підвісили за ноги та коптили їх димом”.

(двн.-англ. A cwel ðu hine mid isene oððe mid attre (AT, X, Th. 33) – “Вбий його мечем або отрутою”.

У пам’ятках писемності ХІ–ХІІ ст. нами зафіксовані давньоанглійські найменування дискретного відчужуваного Знаряддя, які в результаті функціонального переосмислення (функціонального зсуву) позначають зброю. Напр.: XI ст. stef,ХІІ ст. staf 1) двн.-англ. stæf – “гілка, різка”, 2) ср.-англ. – “палиця, різновид ударної зброї”. Окрім того, інвентар лексичних одиниць поповнюється за рахунок запозичень, зокрема з давньоісландської, напр.: arwe – “стріла”, пор.: OI ör, örvar; knif - “ніж”, пор.: LOE з ON cnif, OI knīfr. Напр.:

двн.-англ. Sume scotedon adúnweard mid arewan (Chr. 1083) – “Деякі стріляли донизу стрілами”.

Поступово склад лексичних елементів на позначення зброї розширюється, хоча традиційна давньоанглійська лексика ще зберігається, наприклад, у ХІІІ ст. sword – “меч”; pike – “кіл”; sharpe – “меч, гостра частина меча”; shot – “легкий спис”; blade – “ніж”; spere – “спис”. Цікаво, що інструментальна лексика сфери війни іноді представлена лексичними одиницями на позначення сільськогосподарського спорядження, яке переосмислюється як зброя (функціональний перенос). Напр.: siðe 1) двн.-англ. “серп”, 2) ср.-англ. “зброя з вигнутим лезом”; forke 1) двн.-англ. “вила”, 2) ср.-англ. “бойові вила”. На наш погляд, такий семантичний пересув пояснюється тим, що сільськогосподарське спорядження або засоби виробництва населення використовувало для оборони від нападників. Відбулося переосмислення цих денотатів на основі їх функціональної спільності, унаслідок чого вони почали позначати певні види зброї. Більшість таких прикладів наявні у писемних пам’ятках XIV–XV ст.: sparre 1) двн.-англ. “дерев’яний брус, що застосовують у будівництві”, 2) ср.-англ. “жердина, яку використовують як зброю”; sickel 1) двн.-англ. “серп для жнив”, 2) ср.-англ. “воєнна зброя із зігнутим лезом, прикріпленим до стінобитного пристрою”. Відмітимо, що поряд із позначенням зброї у мові збереглося їх первинне значення.

Іншим джерелом поповнення інвентарю лексичних одиниць для експлікації зброї є запозичення, зокрема з французької мови (паризький та нормандський діалекти). Напр.: ХІІІ ст. aremes (OF) – “зброя”; armüre – “зброя”, пор.: OF armëure, від L armatura; launce – “спис”, пор.: OF lance; XIV–XV ст. foin – “вид спису”, пор.: OF foine; glaive (OF) – “пика”; lеvŏr – “брус, що використовують як зброю”, пор.: OF levier; broche (OF) – “легкий спис”. Окрім того, французька іноді виступала транзитним донором. У такий спосіб були запозичені з латини наступні лексеми: ХІІІ ст. arblast – “арбалет”, пор.: OF arbaleste, AF alblastre з L arcu-ballista; XIV–XV ст. pelote – “ядро”, пор.:OF pelote та ML pelotis, pilettus. Це, можливо, зумовлено тим, що після Нормандського завоювання острова військо комплектували професійними воїнами, здебільшого іноземними найманцями, мовою військової служби яких була французька (Д.Лейс).

Поряд з французькими, у середньоанглійській мові спорадично зустрічаються скандинавські запозичення. Напр.: XIII ст. gere – “зброя”, пор.: OI görvi, gervi; weі – “палиця”, пор.: OI vog; clubbe – “дубина”, пор.: OI klubba; XIV ст. slinge – “праща, рогатка”, пор.: MLG slinge,O.Frs. slinge; O.Dan. slynge.

Окрім індивідуальної зброї воїнів, при штурмі фортець широко застосовують складні пристрої (катапульти) для метання каміння, ядер тощо. У момент пострілу вони видавали різкий пронизливий звук, схожий на крик віслюка, тому найменування їх досить яскраві (метафоричний перенос): asse – “різновид катапульти”, пор.: OE assa – “віслюк”; onager (L) – 1) 1308 – “дикий віслюк”; 2) 1460 – “катапульта”. Просте каміння як снаряд для катапульт у XIV–XV ст. поступилося спеціальним кам’яним ядрам: gonne-ston – “кам’яне ядро”. Напр.:

ср.-англ. He was sleyne with a gunneston (Higd, 455: MED) – “Він був вбитий кам’яним ядром”.

Справжньої “революції” інструментальна лексика сфери війни зазнала наприкінці XV ст. з появою вогнепальної зброї (гармат, рушниць, пістолетів). Перші гармати виготовляли із загорнутих у трубу залізних листів, що знайшло відбиток в їх номінації canon, canoun – “труба”, пор.: OF з It., O.It. canonne, зменш. від canna з L. Із масовим застосуванням гармат у військовій справі з’являється велика кількість їх різновидів, яким у мові середньоанглійського періоду відповідають такі лексичні елементи: culverin – “кульверіна”, пор.: OF coluevrine; colver (скор. від culverin); fouler, foweler – “різновид гармати”, пор.: OF fouler; gonnilde, gunnilde – “гармата”, пор.: OI Gunnhildri – “ім’я богині війни”; ribaude, ribaut – “рібальда”, пор.: OF ribaut, ribaud, ML ribaldus, ribaudus. Оскільки Франція займала чільні позиції у розвитку цього виду зброї, запозичення здебільшого французькі.

Процес удосконалення вогнепальної зброї продовжувався й у ранньоновоанглійський період. Поширеним найменуванням певного виду гармат стає bombard – “бомбарда”, пор.: OF bombarder. Показово, що з початку XVII ст. лексема bombard експлікує також Спосіб – “кидати бомби, бомбардувати”. Гармату з коротким стволом номінують mortar (OF) – “мортира”. Найменування легкої пересувної гармати howitzer – “гаубиця” з’явилось у ранньоновоанглійській мові з нідерландської houwitser, в яку потрапило з німецької haubitze та чеської houfnice – “катапульта”.

Поряд із гарматами у XVI ст. з’являється ручна вогнепальна зброя (рушниці та пістолети). Лексика на позначення цього виду зброї поповнювалась за рахунок переважно французьких запозичень: musket – “мушкет, важка рушниця піхоти”, пор.: MF mousquette; fuse/fuze – “рушниця з довгим стволом”, пор.: It. fuso – “веретено”; dragoon – “легка рушниця кавалерії, карабін”, пор.: F dragon; pistol – “пістоль, пістолет з коротким стволом”, пор.: MF pistole. Еволюції зазнала й холодна зброя, що знайшло відбиток у лексичних засобах її експлікації. На зміну важким мечам лицарів прийшла більш вишукана зброя дворянства: rapier – “шпага, рапіра”, пор.: MF rapiere; foil – “рапіра”, пор.: OF fueille, L folia. Напр.:

р.-н.-англ. I will scour you with my rapier (Shakesp., Life King Henry V, A. II, S. I).

З’явились нові різновиди кинджалів: poniard – “кинджал”, пор.: MF poinard, OF poignal; stiletto – “стилет”, пор.: It. stiletto зменш. від stilo – “кинджал” з L stilus – “гострий інструмент для письма”.

Аналіз фактичного матеріалу доводить, що у переважній більшості інструментальних ситуацій Спосіб у сфері війни представлений власне діями суб’єкта. Показово, що у писемних пам’ятках давньоанглійського періоду він описується детально, на рівні виконання конкретних операцій. Напр.:

двн.-англ. Grendel cwealdest þurh had heardum clammum (Beo., 1334) – “Грендель вбив його могутнім способом, за допомогою сильної хватки”.

Окреслена тенденція зберігається у ранньосередньоанглійський період, однак, починаючи з XIII ст., експлікація Способу все частіше пов’язана з використанням конкретного Знаряддя, вираженого імпліцитно. Напр.:

ср.-англ. Brutus heom smat on mid his grime smite (Lay., Brut, 269) – “Брут поранив його сильним ударом [меча]”.

У ранньоновоанглійській мові репрезентація Способу ще більш узагальнена. Напр.:

р.-н.-англ. For by his grete cruelte he putte them alle to deth (Caxton, Game & Playe Chess, B I).

На наш погляд, це явище пов’язане із принципом мовної економії, зумовленою прагненням носіїв мови оптимізувати передачу інформації (О.Селіванова).

Поодинокими в інструментальній лексиці сфери війни є приклади Способу використання стану. Напр.:

двн.-англ. Eofer inenherd, æþeling manig | wundum awyrded (Beo., 1112-13) – “Стальний вепр [меч] багато принців вбив пораненням”.

У реченні лексема wund – “поранення” позначає стан людини, який призводить до її смерті.

Варто зазначити, що номінативні одиниці на позначення зброї, поширені в інструментальній лексиці давньоанглійського періоду, у середньо- та ранньоновоанглійській мовах за частотністю вживання поступаються іншим, зокрема пов’язаним зі сферою виробництва.

Інструментальна лексика сфери виробництва. Трудова діяльність людини спрямована на зміну і перетворення реального світу з метою задовольнити свої потреби та створити матеріальні або духовні цінності (К.Р.Мегрелідзе). Примітивними засобами виробництва вважають частини тіла самої людини, що представлені у нашому матеріалі невідчужуваними Знаряддями. Напр.:

р.-н.-англ. And many other thynges made by the handes of smythes (Caxton, Game & Playe Chess, 18).

Серед неспеціалізованих засобів виробництва переважають найменування Знаряддя-істоти або недискретного Знаряддя. Напр.:

двн.-англ. He hine swiðe mid his mannan gesætte (MS E, 1095) – “І він укріпив її [стіну] своїми людьми”.

ср.-англ. Thy feete beþ defouled with the cleye and i-cutte with scharpe stones (Spec. Sacer., 107/20: MED) – “Твої ноги були очищені глиною та порізані гострим камінням”.

Варто зазначити, що давньоанглійським писемним пам’яткам загалом не притаманний детальний опис процесу виробництва, проте трудова діяльність, на погляд більшості дослідників, займає одне з провідних місць у суспільстві англосаксів (A.Baugh, T.Cable). Так, при позначенні Знаряддя зазвичай використовують наступні лексеми: tawa – “інструмент, пристрій”, пор.: O.Du. touwe – “інструмент ткача”; tōl – “інструмент, знаряддя”, пор.: Goth. taujan – “робити”, Icel. tól. Відмітимо, що за даними словника“ An Anglo-Saxon Dictionary ”, лексема tōl вживається не тільки у сфері виробництва, але й у медицині.

Референти на позначення Знаряддя можуть містити вказівку на матеріал, з якого вони виготовлені (метонімічний перенос). Напр.: isen, iren, isern – 1) залізо; 2) “залізний інструмент”, пор.: Goth. eisarn; OHG ísen, O.Frs. īsern, O.Sax., îsan, îsarn, ON: OI járn; Dan. jern, Swed. järn, Cel. *īsarno, Irish iarann; isern geloma – “знаряддя з заліза”; ypping-iren – “лом”.

Знаряддя представлено найменуваннями спеціалізованих предметів, що застосовують у таких сферах трудової діяльності, як теслярство (locer – “знаряддя тесляра, рубанок”); ткацтво (byrdicge – “знаряддя ткача”; web-sceaft – “веретено”, пор.: O.Sax. skaft, OHG scafe hostile, OI skapt, skaft); обробка каменя (stán-æx – “кам’яна сокираабо сокира для обробки каменю”, пор.: Goth. stains, O.Sax., O.Frs. stén, OHG stein, OI steinn, Gk. στία;; O.Ind. styāyatē; – “камінь”); чинбарне виробництво (brak – “інструмент дубильника у формі підкови, що використовують для натирання шкіри”); сільське господарство (costere – “лопата”, пор.: OHG chostári; síþe –“серп”, пор.: OI sigðr; mattuc – “мотика”,з кельтської, пор.: Welsh matog; L mateola; O.Slav. мотика; wealh – “борона” пор.: Goth. us-walugjan, Gk; OHG walah; O.Slav. влакха.

У писемних пам’ятках ХІІ–ХІІІ ст. приклади номінації Знаряддя у сфері виробництва є нечисленними. Це, зокрема, давньоанглійська лексика: ХІІ ст. hamer – “молоток”, пор.:OE hamor, homer; ХІІІ ст. nauger – “бурав”, пор.:OE nafogā;; shēre – “ножиці”, пор.: OE scēar; sikel – “серп”, пор.: OE sicol;ult. L; spad – “лопата”, пор.: OE spada; spitel – “лопата” (OE); twībil – “сокира тесляра з двома гострими кінцями”, пор.: OE twibill. Напр.:

ср.-англ. Аll for wrought wid his spade (Cursor, 1239) – “Щоб все було викопано його лопатою”.

У мові ХІІІ ст. з’являються лексичні одиниці на позначення складних механізмів, напр.: milne – “водяний млин” (XIV ст. – “вітряк”), пор.: OE mylen. Одночасно, зникають окремі елементи давньоанглійської лексики на позначення Знаряддя, напр.: sulh-geteoh – “пристрій, що є частиною плуга”, wealh –“борона”.

Слід зазначити, що, на відміну від сфери війни, запозичення до XIII ст. є нечисленними, оскільки промисловість та сільське господарство Англії довгий час залишалися ізольованими. Міграція ремісників з континенту, хоча і мала місце, проте вони складали меншість серед городян, що змушувало їх спілкуватися англійською мовою (Д.Лейс). Зовнішній вплив стає помітним лише у текстах ХІІІ ст., коли з’являється незначна кількість запозичень для експлікації Знаряддя (французька, латина, давньоісландська): ginne – “механізм, інструмент”, пор.: OF gin; pikeis – “кирка”, пор.: OF picois, pecois, AF * piceis & ML picoīsa picōsa; stithīe – “ковадло”, пор.:OI steði. Напр.:

ср.-англ. A toke þe wei in to þe smithye, A brac þe ire on þe stidie (The Nothern Passion, 1392) – “Я попрямував до коваля, я розбив залізо за допомогою ковадла”.

Зауважимо, що головними сферами виробничої діяльності, представленими у текстах ХІІІ ст., є сільське господарство, теслярство, ткацтво та обробка каміння.

Розширення сфер виробництва та тісні економічні відносини з іншими європейськими країнами призвели до появи нових лексичних одиниць, що знайшло відбиток у писемних пам’ятках XIV–XV ст. З’являється значна кількість запозичень, причому основними мовами-донорами виступають французька, латина, давньоісландська, середньонижньонімецька: gimlet – “бурав”, пор.:AF guimbelet; grosier – “склоріз” (OF); perceer(e) – “гострий інструмент для буріння”, пор.: OF percëoir; plaine – “рубанок тесляра”, пор.: OF plane; L plāna; caucer – “інструмент коваля, що використовують для виготовлення підків”, пор.: L calceāre; latōmers – “інструмент каменяра”, ML latōmus; knave – “інструмент бондаря”, пор.: OI knefill, OHG knebel; tarrere – “свердло”, пор.: OF tarere. Напр.:

ср.-англ.With tarrere or gymlet perce ye vpward þe pipe ashore (John Russell, Book of Carving and Nurture, 71) – “За допомогою свердла чи бурава просвердліть отвір зверху в трубі на суходолі”.

Лексика XIV–XV ст. поповнюється новими номінативними одиницями на позначення складних пристроїв. Напр.: shuttle – “човник ткацького верстата”, пор.: OE scytel – “стріла”; gin – “джин, бавовноочисна машина”, пор.: OF gin – “механізм”, від L ingenium; haru – “борона”, пор.: OE * hearwa; ON harfr, OHG herbist.

Розвиток інструментальної лексики відбувався також під впливом інтралінгвальних факторів (метонімізація, метафоризація). Найбільш властивими для середньоанглійської мови є:

1) Перенос найменування особи-працівника на предмет, що позначає Знаряддя: beter (пор.: OE bēatere) – а) “той, хто б’є батогом або лозиною”; б) (1338) “ціп”; grāvere (пор.: OE grafere) – а) “різьбяр”; б) (1413) “гравірувальний інструмент”. Такий метонімічний перенос, на наш погляд, став можливим через те, що представники певної професії переосмислювалися як Знаряддя-лице. Це підтверджують приклади, в яких людина виконує інструментальну функцію. Напр.:

ср.-англ. Þou schalt graue with werk of a grauer (W. Bible, Ex. 28.36) – “Ти вигравіюєш за допомогою роботи гравіювальника”.

2) Перенос найменування зброї на предмет, який позначає Знаряддя унаслідок їх подібності (функціональний перенос як різновид метафори): twitelle (пор.: OI þveita, þvita) – а) “кинджал”; б) (1425) “кирка”; lever (пор.: OF levier) – а) “брус, що використовують як зброю”; б) (1425) “рейка”.

3) Перенесення найменування тварини на предмет, що маніфестує Інструмент. Напр.: dogge (пор.: OE docga) – а) “собака”; б) (1373) “важка металева скоба або трос”; porpeis (пор: AF porpeis & CF porpois) – а) “морська свинка”; б) “великі ножиці кравця”.

4) Переосмислення засобу пересування як засіб виробництва за схожістю їх функцій: wain (пор.: OE wægn) – а) “віз”; б) (1300) “колісний плуг”.

5) Перенесення найменування предмета побуту на виробничий інструмент. Напр.: knāve (пор.: OI knefill, OHG knebel) – а) “остов ліжка”; б) “інструмент бондаря”.

Привертає увагу той факт, що у ранньоновоанглійській мові спостерігаємо процес перенесення найменування особи-служника на певний пристрій. Напр.: ім’я Jack (1362 – “простий хлопець”) з XVI ст. використовують для номінації різних пристроїв, що заміщують працю робітників.

На позначення Знаряддя у мові ХVI–XVII ст. залишаються лише поширені давньоанглійські і середньоанглійські лексеми. Напр.:

р.-н.-англ. all maner of smytes ben signifyedby the hamer (Caxton, Game of Chesse, 18).

У процесі номінації нових засобів виробництва іноді переосмислюють старі найменування відповідних функціонально схожих предметів. Напр.: shears (пор.: OE sceara) – a) двн.-англ. “великі ножиці”; б) XVII ст. “пристрій для підняття щогл кораблів”; vise (пор.: OF vis, viz, L vitis) – а) ср.-англ. “пристрій, що використовують для згинання лука або катапульти”; б) XVI ст. “лещата”.

Потужним джерелом поповнення словникового складу мови XVI– XVII ст. є запозичення. Напр.: windlass – “лебідка”, пор.: AF windas відON vindass: vinda – “обв’язувати” + ass – “жердина”; machine – “пристрій”, пор.: MF machine, L machina, Gk. mekhane; drill – “бур, свердло”, пор.: Du. dril, drille, P.Gmc. * theljanan – “навчати бойової підготовки”; pallet – “плоске дерев’яне лезо, яке використовують гончарі”, пор.: MF palette зменш. від pale – “лопата”.

Експлікація непредметного Інструмента сфери виробництва у мові VII–XVII ст. нетипова. Так, Спосіб репрезентують загальними діями, пов’язаними з обробкою землі, будівництвом тощо. Напр.:

двн.-англ. he hie eac mid gedelfe on monige es upp forlet (Oros., 75) – “він розділив її копанням на багато струмків”.

ср.-англ. Peers.. putte hem alle to werke, In daubyng and in deluyng (PPl. C, 9.198: MED) – “Вельможа змусив виконати роботу шляхом тинькування та буріння отворів”.

У середньо- та ранньоновоанглійській мовах з’являються наступні лексеми на позначення Способу. Напр.: shoveling(e) – “викопування”; grubling – “корчування”; milging – “підсапування”; diking – “копання канав”; digging – “копання” та ін.

Нами зафіксовані окремі приклади, коли суб’єкт у процесі виробництва впливає на об’єкт опосередковано. Напр.:

двн.-англ. 7 hie gebette 7 geedneowade þær heo ær tobrocen wæs be Eadweardes cyninges hæse (MS A, 917) – “І вони [місто] відбудували і відновили його там, де воно було зруйновано, наказом короля Едуарда”.

У реченні cyninges hæs – “наказ короля” є опосередкованим Способом, що призвів до відновлення міста.

Інструментальна лексика сфери виробництва представлена в давньоанглійській мові переважно найменуваннями предметів сільського господарства. В наступні періоди її склад поповнювався за рахунок найменувань на позначення Знаряддя у промисловій сфері. Їх частка збільшується у пізньосередньоанглійській та істотно домінує в ранньоновоанглійський період. У зв’язку з появою нових галузей поступово розширюється лексичний інвентар для маніфестації спеціалізованих прийомів виконання виробничих дій (Спосіб). Іншими словами, інструментальна лексика поступово стає основою опису технологій виробництва.

Інструментальна лексика сфери пересування. Засоби пересування суб’єкт використовує задля власного руху або переміщення об’єкта. Поширеними засобами пересування є ресурси самого суб’єкта, представлені в нашому матеріалі лексикою на позначення невідчужуваних Знарядь. Напр.:

двн.-англ. Sume gað on twam fotum sume on feower fotum. Sume fleoð mid fyðerum sume on flodum swimmað (A.С.H., 14) – “Дехто ходить на двох ногах, дехто на чотирьох, хтось літає за допомогою крил, а деякі плавають водою”.

р.-н.-англ. I’ ll walk on | foot (Marlowe, Doctor Faustus, S. 92-93).

Вживання іменника fot у множині у прикладі свідчить, що у давньоанглійській мові частини тіла істоти сприймаються як Знаряддя, однак вже у ранньоновоанглійськійця лексема реалізована іменником в однині та позначає Спосіб власне дії.

Окрім власних ресурсів суб’єкт може використовувати інших істот, зокрема тварин (Знаряддя-істоти): двн.-англ. hors – “кінь”, пор.: O.Sax. hros, O.Frs. hars, hers, hors, ros, ОI hross, OHG hros; ср.-англ. asse – “віслюк”, пор.: OE assa запоз. з кельт. M.Irish assan, L assinus; XIV ст. camēl – “верблюд”, пор.: L camelus, AF cameil, CF chamoil. Напр.:

ср.-англ. He mihte ridan on riche stede (Lamb. Hom, 5: MED) – “Він міг їхати гарним конем”.

Слід зазначити, що давньоанглійська лексема stēda (кінь) після XV ст. зафіксована винятково у поезії (A.Baugh, T.Cable).

Досить поширені у писемних пам’ятках VII–XVII ст. лексеми на позначення спеціалізованих транспортних пристроїв (дискретних відчужуваних Знарядь) для пересування суходолом або водою. У давньоанглійській мові наземними засобами пересування є wægn – “візок”, пор.: O.Frs. wain, wein, OHG wagan, ОI vagn, Skr. váhana; cræt – “колісниця”, пор.: Dut. krat, MHG kretze, OHG cratto, OI kartr, Wel. cart, Irish cairt, Gael. cairt, cartach. Серед водних найчастіше вживають такі: bat – “човен”, пор.: Dut. boot, Dan. baad, Swed. bát, OI bátr; scip – “корабель”, пор.: Goth., O.Sax., OLG, O.Frs., OI skip, OHG scif, Gk. σχαρος;, IE skib; flota – “корабель, флот”, пор.: Scot. flote, Dut. vloot, Dan. flaade, Swed. flotta, OI floti.

двн.-англ. 7 se cyninge Theuhale ealle þa þe to him mid scypum oðflugon to þæm beorgum he hi þær onfenge 7 hi þær afedde (Oros., Book I, VI, 37) – “І імператор Діоклетіан прийняв всіх тих, що пливли до нього кораблями до гір, і нагодував їх там”.

Цікаво, що лексему “корабель” доволі часто вживають у творах VII–XI ст. при описі воєнних подій. Суб’єктом таких дій зазвичай виступають король, володар або народ-завойовник, причому корабель використовується ними не тільки як засіб пересування, але й як пристрій атаки (судно з міцним корпусом, що витримує зіткнення з супротивником). Так, у пам’ятках писемності Х ст. поширеною є лексема: nægled-cnearr – “бойовий корабель данів, обшитий дошками, скріпленими дерев’яними цвяхами”. Напр.:

двн.-англ.Gewitan him þa Norþmen n æ gledcnearrum (The Battle of Brunanburh, 53) – “Вирушили північні люди [дани] на кораблях, скріплених цвяхами”.

Воєнні човни вікінгів могли ходити по ріках, океанах і вирізнялися красою ліній та досконалістю форм. Розвиток власного суднобудування в Англії бере початок ще за часів Альфреда і досягає розквіту у XVI ст., коли країна стає великою морською державою (К.Бруннер, Дж.Р.Хіл, Б.Ранфт). Цей процес знайшов відбиток у творах середньоанглійського періоду, яким притаманна значна кількість лексем, що позначають водні засоби пересування. Серед останніх переважають запозичення з французької, давньоісландської та середньоголландської: ХІІІ ст. far-cost – “вид човна”, пор.: OI far-costr; cogge – “корабель невеликого розміру, що використовують у військових операціях”, пор.: AF coque, cogge; XIV–XV ст. pram – “прусський відкритий плоскодонний човен, що використовують як транспортний засіб”, пор.: MDu. praem, pram, MLG prām; nāvie – “корабель або група кораблів”, пор.: OF navie, nave; barge, barche – “баржа, парусне судно невеликого розміру”, пор.: OF barge; floine – “тип невеликого корабля”, пор.: OF flouin; balinger – “невелике швидке морське судно”, пор.: AF, OF balingue – “буй”; galeie – “галера”, пор.: OF galee, guallee; lightere, litere – “тип баржі або плавуча база для транспортування вантажу”; aspiere, aspiour – “човен-розвідник”, пор.: OF espieor. Напр.:

ср.-англ. He myght sayle With many a schip and many a floyne (Ld. Troy, 4353) – “Він міг плисти на багатьох кораблях і невеликих суднах”.

Інструментальна лексика сфери пересування поповнюється також за рахунок метонімічних переносів, наприклад, з найменування професії людини на транспортний засіб: apriere а) (1384) розвідник або шпигун; б) (1450) човен, що використовують у морській розвідці. Напр.:

ср.-англ.Scaffus..ben lasse þan galeies or oþer schippes..and for þei mowe lightliche and swiftliche and priueliche goo & come, þei beeþ Icleped aspyoures, for wiþ hem me may aspye where þe enemyes liggeþ (Vegetius, 113b) – “Ялики були менші за галери або інші кораблі, тому вони могли пересуватися легше і швидше, це були так звані кораблі-розвідники, і за їх допомогою я можу простежити, де знаходиться ворог”.

Привертає увагу метонімічне перенесення найменувань ємностей для зберігання вантажу на корабель, що їх перевозить: vessel (пор.: OF vessele, AF vesel, ML vassellum, AL vescella) – а) (1300) “переносний контейнер для зберігання їжі або напоїв”; б) (1325) “контейнер для перевезення товарів або речовин”; trough (пор.: OE trog, troh) – а) “дрібна посудина” б) (1450) “плоскодонне судно для перевезення товарів, баржа”.

У ранньоновоанглійській період склад лексичних одиниць на позначення водних засобів пересування поповнили запозичення з латини, французької, італійської, середньонижньонімецької, середньоголландської та грецької. Напр.: yeaghe – “яхта”, пор.: Norw. jaght, MLG jacht скорочення від jachtschip – “швидке піратське судно”; OHG jagon з P.Gmc. *jagojanan; brigantine – “бригантина”, пор.: MF brigandian з It. brigantino – “піратський корабель”; corvette – “корвет”, пор.: F “невеликий швидкий фрегат” з MDu. korver – “корабель для переслідування” з MLG korf – “човен”, L corbita – “корабель”; skiff – “ялик”, пор.: F esquif з It. schifo – “невеликий човен” з герм., OHG scif; frigate – “фрегат”, пор.: MF frégate з It. fregata; galleon – “галеон”, пор.: OF galion від Sp. galeón з Byzantine Gk. galea – “галера”.

Наземні засоби пересування, на відміну від давньоанглійської, представлені у середньоанглійській мові більш різноманітно: ХІІІ ст. cart (OE та ON) – “віз”, пор.: WS cræt та OІ kartr; wain – “двох- або чотирьохколісний віз, у який впрягають коней або волів, для перевезення вантажу чи пасажирів”, пор.: OE wægn; XIV–XV ст. fraught – “візок, екіпаж”; cariāge – “екіпаж, що запрягають двійкою коней”, пор.: CF chariage; stledde – “важкі сани для транспортування вантажу”, пор.: MDu., MLG sledde; carre – “віз, візок”, пор.: AF, OF char, L carrus, OI kerra. Напр.:

ср.-англ. And hom a3en þey were ilad in cartes and in waynes (Gamelyn, 528: MED) – “І знову додому їх привезли на візках та возах”.

Запозиченими у ранньоновоанглійській мові є наступні лексичні одиниці для репрезентації Знаряддя: wagon – “віз”, пор.: MDu. wagen, waghen з P.Gmc. *wagnaz, PIE *woghnos; truck – “віз”, пор.: L trochus з Gk. trokhos – “колесо”.

У сфері пересування для давньоанглійської мови властива маніфестація Способу разом із Знаряддям. Напр.:

двн.-англ.Gewat him þa to waroðe wicge ridan (Beo., 234) – “Пішов він тоді до моря, їхавши верхи на коні”.

При експлікації Способу іноді одночасно розуміють конкретне Знаряддя, за допомогою якого здійснюється пересування: двн.-англ. ridan – “їхати верхи [на коні]”; swimman – “плисти”; ср.-англ. shippinge – “засіб пересування по воді за допомогою корабля”; hors-bak – “верхи на коні”; rouinge – “дія пов’язана з переміщенням човна за допомогою весел”; sledding – “транспортування за допомогою саней”; skippeson – “транспортування кораблем”, пор.: AF eskippesoun, AL skippesona; р.-н.-англ. shipping, riding, on horseback, swimming, flying та ін. Напр.:

двн.-англ. ða com in gan ealdor ðegna (Beo., 1644) – “Потім, ступаючи, прийшов принц служителів”.

р.-н.-англ. What will you go on horseback? (Marlowe, Doctor Faustus, S 9, 91).

На розвиток інструментальної лексики сфери пересування в англійській мові VII–XVII ст. істотно вплинули екстралінгвістичні фактори, пов’язані з технічним прогресом.

Інструментальна лексика сфери побуту. Побут – царина позавиробничого життя людини, яка передбачає цілеспрямовану діяльність суб’єкта на задоволення своїх потреб у їжі, одежі, житлі, відпочинку тощо. Головна природна потреба індивіда пов’язана із забезпеченням його їжею та питвом. Реалізація її стає можливою за умови використання суб’єктом недискретногоЗнаряддя: двн.-англ. mete – “їжа”, пор.: Goth. mats, O.Sax. meti, O.Frs. mete, OI matr, OHG maz; O.Irish maisse<*madtja, L madêre, Gk. μαδάω;, Skr. mádati; або дискретногоЗнаряддя: ср.-англ. lōf (OE hlāf) – “буханець хліба”; р.-н.-англ. loaf, potato – “картопля”, пор.: Sp. patata, з Carib (Haiti) batata – “солодка картоплина”. Напр.:

двн.-англ. Mægen mon sceal mid mete fédan (Exon. 90 b; Th. 340, 22; Gn. Ex. 115) – “Силу людина повинна забезпечувати [годувати] їжею”.

ср.-англ. Þe fryyng panne..is a manere panne in þe whiche þinges beþ y-friedwiþ buttre, or wiþ oyle (Trev., Barth., 331b/b) – “Пательня – це сковорода, на якій смажать речі на маслі та олії”.

Традиційно забезпечення їжею передбачає полювання та рибальство (Спосіб власне дії). Напр.:

ср.-англ. Þe men of þe londe lyuen by fysshe & by huntyng of flesshe (Trev., Barth., 194b/b) – “Люди на цій землі жили рибальством та полюванням на м’ясо тварин”.

Побутова діяльність тісно пов’язана з використанням предметів господарства (начиння). Так, у пам’ятках писемності давньоанглійського періоду вживають такі лексичні одиниці на позначення дискретного спеціалізованого Знаряддя: cucler – “ложка”, sticca – “ложка”, пор.: OHG steccho; ОI stika; crocca – “глечик”, пор.: O.Sax. crúka, O.Frs. krocha,OHG króg,Dan. krukke,Swed. kruka, ОI krukka; fæt – “чашка”, пор.: O.Sax. fat, Dut. vat,OHG faz,Dan. fad, Swed. ОI fat. Напр.:

двн.-англ.Hrér mid sticcan óþ-ðæt hit cól síe (L. M. 3, 26; Lchdm. ii. 324, 1: 2, 51) – “Розмішай його ложкою, доки воно не стане холодним”.

У середньоанглійській мові поряд з традиційною давньоанглійською лексикою на позначення начиння, з’являється значна кількість запозичень з французької/ла