Лексика на позначення Інструменту пізнання

Пізнання – процес відображення дійсності у людській свідомості, результатом якого є нове знання про світ. Засоби пізнання (чуттєві або раціональні) – речі і процеси природного та штучного походження, використані суб’єктом у пізнанні, сприяють поповненню його знань про об’єкти дійсності (О.І.Глазунова).

Світ пізнається людиною через відчуття, сприйняття та уявлення. Засоби чуттєвого пізнання дозволяють суб’єкту отримати зорові, слухові, смакові, тактильні та інші відчуття. Вони відображають властивості предметів та процесів у конкретних умовах. Отже, даровані природою людині органи чуття та частини тіла є найдавнішим Інструментом пізнання (невідчужуване Знаряддя). Напр.:

двн.-англ. Þá andgitu sint gehatene þus Uisus þæt is gesihð auditus, hlyst. Gustus swæc on þam muðe. Odoratus stæne on þæra nosa tacus hrepung oððe grapung on eallum limum ac þeah gewunelicost on þam handum (A.Cath.Hom, 22) – “Ці відчуття, таким чином, називають: visus, тобто зір, auditus – слух, gustus – куштування ротом, odoratus – нюхання носом, tactus – торкання або відчуття всіма кінцівками, але найчастіше руками”.

р.-н.-англ. thou mayst see with thine eye (Everyman, 396).

Існують приклади, коли суб’єкт у процесі чуттєвого пізнання використовує інших людей (Знаряддя-істота). Напр.:

двн.-англ. Þæt us tacnaþ þæt he þurh þa menniscan gecynd ure stefne blindnesse gehyreþ (Bl. Hom., 19) – “Це означає, що він [Господь] через людство чує голос нашої сліпоти”.

Спорадично у писемних пам’ятках VII–XVII ст. замість органів чуття експлікується Спосіб. Напр.:

ср.-англ.Thurh thet sihte ye schule seon alle the deofles wiheles (Ancr. Wisse, P II, 523-4) – “За допомогою зору ти побачиш усі хитрощі диявола”.

У наведеному прикладі – це Спосіб використання властивостей (здатність бачити) учасника інструментальної ситуації.

Раціональне пізнання здійснюється шляхом абстрагування, моделювання, вимірювання, конструювання тощо. Інструмент раціонального пізнання може бути як предметним, так і непредметним. Дискретне відчужуване Знаряддя в давньоанглійській мові представлено окремими лексемами: tæppe – “стрічка тканини, яку використовують для вимірів”, пор.: OHG teppi,L tapete – “килим”.

У середньоанглійській мові лексичні одиниці на позначення Знаряддя у сфері раціонального пізнання переважно запозичені з латини, грецької та французької мов, причому найбільша кількість таких запозичень припадає на XIV–XV ст.: abacus – “абак, рахівниця”, пор.: L abacus від Gk. abax, gen. abakos; balaunce – “ваги”, пор.: OF bala(u)nce, ML bilantia; compas – “математичний інструмент, з XV ст. компас, як покажчик курсу для моряків”, пор.: OF compas, VL *compassare. Напр.:

ср.-англ. Іt [stone] was put in þe balance to be weyedin þe to skale (Alph. Tales, 349/27-8) – “Його [камінь] поклали на ваги, щоб зважить на шкалі [терезів]”.

У мові XVII ст. з’являються лексичні одиниці на позначення таких спеціалізованих приладів раціонального пізнання, як barometer – “барометр”, пор.: Gk. baros – “вага” + metron – “міряти”; micrometer – “мікрометр”, пор.: micro- + Gk. metron – “міряти”; thermometer – “термометр”, пор.: F thermometre, Gk. thermos. Поряд з новою лексикою, зберігається і давньоанглійська. Напр.:

р.-н.-англ. as ye shall onderstandebe my fyrste lecter (Сely Papers, Letter 8).

Слід однак зауважити, що у писемних пам’ятках VII–XVII ст. лексика сфери раціонального пізнання найчастіше експлікує Спосіб. Так, у давньоанглійській мові поширеним є вивчення релігійних текстів, прикладами з яких слід керуватися, або здійснення магічних обрядів: mid þysse bysene gelærede (Bl. Hom., 19) – “навчитися цим прикладом”; 7 he sæde þæt he of þæm drycræftegeleornode godcunde wisdom (Oros., 35) – “він [Помпей] сказав, що він [Джозеф] пізнав божественну мудрість за допомогою мистецтва ворожби”. У середньо- та ранньоновоанглійській мові експлікація Способу пов’язана із прикладом, настановою або іншими носіями чужого досвіду. Напр.:

ср.-англ. Аl hir doghters dere | Bi wordesallayn may haue knawyng, | How þai sal do in al thyng (Benet, 378-381) – “Її доньки дорогі можуть дізнатися за допомогою слів, як їм діяти в усіх обставинах”.

У середньоанглійській мові склад номінативних одиниць сфери раціонального пізнання поповнюється за рахунок грецької і французької мов: gemetrie, gemettrie – 1) “геометрія”; 2) “мистецтво вимірів та конструювання”, пор.: OF gёometrie з L geometria, Gk. geometria: ge – “земля” + metria з metrein – “міряти”; mesure, messur (OF) – “дія пов’язана з вимірюванням”. У ранньоновоанглійській новою лексемою на позначення Способу є запозичена з латини mensuration – “дія, пов’язана з вимірюванням”, пор.: LL mensuratio від mensuratum PII; дієсл. mensurare – “вимірювати”.

Неважко помітити, що в англійській мові VII–XVII ст. розвиток лексики на позначення Інструмента чуттєвого та раціонального пізнання відбувався різними темпами. Так, майже не зазнали змін лексеми на відтворення Знаряддя у сфері чуттєвого пізнання, тоді як інвентар лексики раціонального пізнання поповнили запозичені найменування нових наукових пристроїв. З появою в мові лексем на позначення нових галузей науки та техніки більш різноманітним став лексичний інвентар для експлікації Способу у сфері раціонального пізнання.