Система дієслова

 

Зміст:

1. Германське дієслово. Явища словозміни.

2. Граматичні категорії: час, спосіб, особа, число, стан.

3. Морфологічна класифікація дієслів:

а) сильні дієслова;

б) слабкі дієслова;

в) претерито-презентні дієслова;

г) неправильні дієслова.

4. Неособові форми дієслова в германських мовах:

а) інфінітив;

б) дієприкметник.

 

Тестові завдання:

 

1. Визначте германський суфікс, за допомогою якого утворювалися слабкі дієслова І класу:

а) *-ja; б) *-e-; в) ­-*nō-; г) *-ō-.

 

2. Аорист у мові-основі позначав:

а) закінчену дію чи стан; б) нетривалу, миттєву дію; в) тривалу дію.

 

3. Який тип аблауту спостерігається в утворенні форм VI класу сильних дієслів:

а) якісний; б) кількісний; в) якісно-кількісний.

 

4. Якого способу не існувало в германських дієсловах?

а) імператив; б) індикатив; в) кон’юктив; г) оптатив.

 

5. Скільки класів сильних дієслів розрізняють у давньогерманських мовах?

а) 5; б) 3; в) 4; г) 7.

 

6. Які вербалії існували в германських мовах:

а) незмінюваний інфінітив, іменник, дієприкметник І, змінюваний інфінітив;

б) дієприкметник І, незмінюваний інфінітив, дієприкметник ІІ, змінюваний інфінітив;

в) прикметник, дієприкметник І, дієприкметник ІІ, змінюваний інфінітив;

г) дієприкметник І, незмінюваний інфінітив, дієприкметник ІІ, прикметник.

 

 

7. Який ускладнювач існував для І класу германських сильних дієслів?

а) -і-; б) -и-; в) носовий+приголосний; г) фрикативний.

 

8. Якої часової форми не існувало в давньогерманських мовах?

а) футурум; б) презенс; в) претерит.

 

9. Утворення форм претериту однини та множини сильних дієслів VII класу ґрунтується на:

а) якісному аблауті; б) кількісному аблауті;

в) якісно-кількісному аблауті; г) редуплікації.

 

10. Скільки класів слабких дієслів існувало в готській мові?

а) 5; б) 3; в) 4; г) 7.

 

11. Назвіть германський суфікс, за допомогою якого утворювалися слабкі дієслова ІІ класу:

а) *-ja; б) *-e-; в) ­-*nō-; г) *-ō-.

 

12. Скільки існувало класів претерито-презентних дієслів в давніх германських мовах?

а) 6; б) 3; в) 4; г) 7.

 

13. Джерелом походження германських неправильних дієслів є:

а) індоєвропейські сильні дієслова; в) індоєвропейські іменники;

б) індоєвропейські слабкі дієслова; г) індоєвропейські атематичні дієслова.

 

14. Визначте ускладнювач для ІІ класу сильних дієслів:

а) -і-; б) -и-; в) носовий+приголосний; г) фрикативний.

 

15. За допомогою якого германського суфікса утворювалися слабкі дієслова ІІІ класу?

а) *-ja; б) *-e-; в) ­-*nō-; г) *-ō-.

 

16. Визначте форму дієслова:

 

1) nasjam 2) salbōdēdum 3) sokja 4) rais 5) fullnōda 6) nima 7) bundum

а) теперішній час однина; б) теперішній час множина; в) минулий час однина; г) минулий час множина.

 

17. Визначте клас дієслів:

1. giban – gaf – gebum – gibans; 2. gaggan – iddja – iddjēdum – gaggands; 3. skulan – skal – skulda; 4. stojan – stauida – stauidedum – stauiþs; 5. wittan – wait – wissa – wissēdedum; 6. greipan – graip – gripum – gripans; 7. haban – habaida – habaidedum – habaiþs; 8. nasjan – nasjada – nasidēdum – nasiþs; 9. fiskon – fiskoda – fiskodedum –fiskoþs; 10. driugan – draug – drugum – drugans; 11. niman – nam – nēmu – nimands; 12. brinnan – brann – brunnum – brunnans; 13. falpan – faifalþ – falpans; 14. haitan – haihait – haihaitum – haitans; 15. bairan – bar – berum – baurans;

а) сильні дієслова; б) слабкі дієслова; в) претерито-презентні дієслова; г) неправильні дієслова.

Практичне завдання:

Визначте основні форми дієслів (інфінітив, претерит однина, претерит множина, дієприкметник ІІ):

1) huzdjan ‘збирати скарби’, слабке дієсл., І класу;

2) bindan ‘зв’язувати’, сильне дієсл., ІІІ класу;

3) greipan ‘схопити’, сильне дієсл., І класу;

4) biugan ‘зігнути’, сильне дієсл., ІІ класу;

5) haban ‘мати, володіти’, слабке дієсл., ІІІ класу;

6) andhafjan ‘відповідати’, сильне дієсл., VІ класу;

7) mitan ‘виміряти’, сильне дієсл., V класу;

8) hneiwan ‘кланятися’, сильне дієсл., І класу;

9) galaþan ‘скликати, запросити’, слабке дієсл., ІІ класу;

10) qiman ‘приходити, прибувати’, сильне дієсл., ІV класу;

11) letan ‘дозволяти, відпускати’, сильне дієсл., VІІ класу;

12) þan ‘говорити, мовити’, сильне дієсл. V класу;

13) arjan ‘орати’, слабке дієсл., І класу;

14) standan ‘стояти, перебувати’, сильне дієсл., VІ класу;

15) uslukan ‘витягти, вийняти’, сильне дієсл., ІІ класу;

16) bairan ‘нести’, сильне дієсл., ІV класу;

17) afmaitan ‘відрізати, відрубати’, сильне дієсл., VІІ класу;

18) graban ‘копати’, сильне дієсл., VІ класу;

19) karon ‘турбуватися’, слабке дієсл., ІІ класу;

20) lastjan ‘навчати’, слабке дієсл., І класу.