Семінар 7. Давньогерманський словниковий склад

 

Зміст:

 

1. Мовні контакти. Поняття адстрату, субстрату та суперстрату.

2. Основне ядро лексики давніх германських мов.

3. Індоєвропейська спадщина в германських мовах.

4. Германська лексика.

5. Запозичення:

а) кельтизми;

б) латинізми;

в) грецизми.

6. Розвиток номінативних одиниць окремих германських мов (на прикладі англійської мови).

 

Практичні завдання:

 

1. Визначте походження германських лексем:

1) гот. figgrs ‘палець’; 2) гот. mena ‘місяць’; 3) гот. aiwaggeli ‘Євангеліє’; 4) гот. brujo ‘броня’; 5) гот. diups ‘глибокий’; 6) гот. hairto ‘серце’; 7) гот. juggs ‘молодий’; 8) гот. raihts ‘правий, справедливий’; 9) гот. gabaurþs ‘народження, рід’; 10) гот. satjan ‘саджати’; 11) гот. faihu ‘худоба’; 12) гот. kaurn ‘зерно’; 13) гот. qens ‘жінка, дружина’; 14) гот. inna ‘усередині’; 15) гот. apaustaulus ‘апостол’; 16) гот. osanna ‘слава’; 17) гот. barizeins ‘ячмінний’; 18) гот. ahs ‘колос’; 19) гот. hlaifs ‘хліб’; 20) гот. *þres ‘три’; 21) гот. eisarn ‘залізо’; 22) гот. nahts ‘ніч’; 23) гот. tuggo ‘язик’; 24) гот. gairda ‘пояс’; 25) гот. mats ‘їжа’; 26) гот. kunþs ‘відомий’; 27) гот. faskja ‘пов’язка’; 28) гот. brunna ‘джерело’; 29) гот. boka ‘літера, мн. книга’; 30) гот. lekeis ‘лікар’; 31) гот. aggilus ‘ангел’; 32) гот. drigkan ‘пити’; 33) гот. rum ‘місце, приміщення’; 34) гот. lasjan ‘навчати’; 35) гот. saggws ‘пісня’.

а) індоєвропейська лексика; б) германська лексика; в) запозичення з грецької; г) запозичення з латини; д) кельтські запозичення.

 

2. Перекладіть готські слова та визначте їх відповідники в германських та інших мовах:

 

fairlυus, gawaurki, satjan, hairda, waír, ibns, þahan, dauro, stiur, halja, undar, fahan, aba, skeima, wasjan, hlaiw, juk.

КоРОТКИЙ ГОТСЬКО-УКРАЇНСЬКИЙ Словник

А

 

aba (імен.) ‘чоловік’;

двн.-ісл. afi, двн.-в.-нім. uobo ‘землероб, рільник’;

скр. ápas, лат. opus ‘робота’.

aggilus запоз. ‘ангел’;

двн.-ісл. engell, engill, двн.-англ. engel, двн.-в.-нім. angil, двн.-фр. angel, engil, двн.-сакс. angil;

грец. άγγελος ‘вісник’, лат. angelus (з грец.) ‘вісник, янгол’.

ahs ‘колос’;

двн.-ісл. ax, двн.-англ. éar, æhher, двн.-в.-нім. ehir, ah, дфн.-фр. ār;

двн.-інд., áśri- ‘вістря, наконечник’, грец. άχνη ‘пух’, лат. acus.

aiwaggeli запоз. ‘Євангеліє’;

суч.-нім. Evangelium;

грец. εύαγγέλιον ‘блага звістка від ангела’, лат. euangelium.

apaustaulus запоз. ‘апостол’;

двн.-англ. apostol;

грец. άπόστολος ‘посланець’, лат. (запоз. з грец.) apostolus.

 

B

barizeins ‘ячмінний’;

двн.-ісл.barr ‘ячмінь’, двн.-англ. bære, bere, двн.-фр. ber-;

лат. far(r), ірл. bara, ст.-слов. bŭrŭ, укр. борошно.

boka ‘літера, мн. книга’;

двн.-ісл. bôk, двн.-англ.bōc, двн.-в.-нім. buoh, двн.-сакс. bôk, buok, двн.-фр. bōk;

грец. φηγός, лат. fâgus ‘дерево бук’.

brujo запоз. ‘броня’;

двн.-ісл. brynja, двн.-англ. byrne, двн.-в.-нім. brunja, prunja, двн.-сакс. brunnia;

двн.-ірл. bruinne ‘груди’.

brunna ‘джерело’;

двн.-ісл. brunnr, двн.-англ. brunna, burna, двн.-в.-нім., двн.-сакс. brunno.

і.-є. *bhrēu, грец. φρέαρ.

 

D

dauro ‘двері’;

двн.-ісл., dyrr, двн.-англ. duru, двн.-в.-нім.turi, tura, двн.-сакс. duri, dor, двн.-фр. dore;

і.-є. *dhver, скр. dvâr, грец.θυρα, лат. fores, ірл. dorus, вал. dvara, лит.dùrys, латис. durvis, ст.-слов. dvırı

diups ‘глибокий’;

двн.-ісл. djûpr, двн.-англ. dēop, двн.-в.-нім. tiuf, teof, двн.-сакс. diop, двн.-фр. diap;

лат. dubra, лит. dubùs, рос. дебри.

drigkan ‘пити’;

двн.-ісл. drekka, двн.-англ. drincan, двн.-в.-нім. trinkan, trinchan, двн.-сакс. drinkan, двн.-фр. drinka.

 

E

eisarn запоз. ‘залізо’;

двн.-ісл. îsarn, jârn, двн.-англ. īsern, īsen, īren, двн.-в.-нім. îsarn, двн.-сакс. îsarn, двн.-фр.īsern;

кельт.*īsarno-, двн.-ірл. iarann, ірл. íarn, гаел.isarno-dori.

 

F

fahan ‘ловити, схопити’;

двн.-ісл. fâ, двн.-англ. fōn, fēng, двн.-в.-нім. fâhan, fânc, двн.-сакс. fâhan, двн.-фр.fâ;

лат.pango.

 

faíhu ‘майно, худоба’;

двн.-ісл. fê, двн.-англ.feoh, fēo, двн.-в.-нім.fihu, двн.-сакс. fehu, двн.-фр. fia;

і.-є. *pek, скр. paçú, грец. πέκος, лат. pecu, pecus, лит. pékus, прус. pecku.

fairlυus ‘всесвіт’;

двн.-ісл. fjör, двн.-англ. feorh, двн.-в.-нім ferah, ferh, двн.-сакс. ferah, ferh.

і.-є. *perk-, скр. párçu, грец. πόρκης, лат. com-presco.

faskja запоз. ‘пов’язка, похоронне покривало’;

лат. fascia.

figgrs ‘палець’;

двн.-ісл. fingr, двн.-англ., двн.-сакс., двн.-фр. finger, двн.-в.-нім. fingar;

і.-є. *penqe-.

G

gabaurþs ‘народження, рід’;

двн.-ісл. burðr, byrð, двн.-англ. (ge)byrd, двн.-в.-нім. giburt, двн.-сакс. giburd, двн.-фр. berth, berd;

скр. bhiŗtí, грец. συμφέρειυ, лат.fors, ірл. brith.

 

gaírda ‘пасок’;

двн.-ісл. gjörð, двн.-англ. gyrdel, двн.-в.-нім. gurtil, gurdil, curtil, двн.-фр. gerdel.

gawaurki ‘діяння’;

двн.-ісл. yrki, двн.-англ. geweorc, двн.-в.-нім. giwurchi, двн.-сакс. giwurht.

 

H

haírda ‘стадо’;

двн.-ісл. hjörð, двн.-англ. heord, двн.-в.-нім. herta, двн.-фр. herda;

скр. çárdha, грец. κόρθυς.

hairto ‘серце’;

двн.-ісл. hjarta, двн.-англ. heorte, двн.-в.-нім. herza, двн.-сакс., двн.-фр. herte;

грец.καρδία, лат. cordis, лит. szirdís, латис. sirds, ст.-слов. srčda, рос. сердце, укр. серце, ірл. cride.

halja ‘пекло’;

двн.-ісл. hel, Hel (ім’я богині смерті), двн.-англ. hell, двн.-в.-нім. hella, двн.-сакс. hallja, двн.-фр. helle, hille, норв. hulder;

грец. καλύπτω, ірл. cel.

hlaifs ‘хліб’ герм. походж.;

двн.-ісл. hleifr, двн.-англ. hlāf, двн.-в.-нім. leip, leib, hlaiba, laiba;

запоз. ст.-слов. chlĕbŭ, лит. klẽpas, латис. klaips.

hlaiw ‘могила’;

двн.-англ.hlāē w, hlāw, двн.-в.-нім. hlêo, двн.-сакс. hlêo, hlêwe.

лат. clivus.

 

I

ibns ‘схожий, рівний’;

двн.-ісл. jafn, двн.-англ. efen, двн.-в.-нім.eban, двн.-сакс. e ћo an, двн.-фр. even;

і.-є. *aiem-, iem-, скр. yamá, лат. imâgo, imitor.

inna ‘усередині’;

двн.-ісл. inni, двн.-англ., двн.-сакс. inne, двн.-в.-нім. inni;

 

J

juggs ‘молодий’;

двн.-ісл. jungr, двн.-англ. geong, двн.-в.-нім., двн.-скас., двн.-фр. jung;

скр. juvaçá, лат. juvencus, двн.-ірл. ōac, ірл. óac, вал. ieuanc, лит. jáunus, рос. юный, укр. юнак.

 

juk ‘ярмо’;

двн.-ісл. ok, двн.-англ. geoc, двн.-в.-нім. joh, juh, joch, juch, двн.-сакс. juk;

скр. yugá, грец. ζυγόν, лат. jugum, ст.-слов. igo, рос. иго, вал. iau;

 

K

kaúrn ‘зерно’;

двн.-ісл. korn, двн.-англ. corn, двн.-в.-нім. korn, chorn, двн.-сакс., двн.-фр. korn;

лат. grānum, ст.-слов. zrŭno, рос., зерно, укр. зерно, двн.-ірл. grán, лит. žìrnis, латв. sirnis.

kunþs ‘відомий’;

двн.-ісл. kunnr, kuðr, двн.-англ. cūþ, двн.-в.-нім. cund, chund, двн.-сакс. kûþ, двн.-фр. kūth.

скр. jñātàs, грец. γνωτός, лат. gnarus, ірл. gnath.

 

L

lasjan ‘навчати’;

двн.-англ. l āē ran, двн.-в.-нім. lêren, двн.-сакс. lêrian, двн.-фр. lēra.

lekeis ‘лікар’;

двн.-ісл. læknir, двн.-англ. l āē ce, двн.-в.-нім. lâhhi, lâchi, двн.-сакс. lâki, двн.-фр. lêzta.

грец. λέγω, лат. lego, ст.-слов. lěkarĭ, ірл. liaig.

 

M

mats ‘їжа’;

двн.-ісл. mart, двн.-англ. mete, двн.-в.-нім.maz,, двн.-сакс. mat, meti, двн.-фр. mete;

скр. mádati, грец. μαδάω, лат. madēre, ірл. maisse.

mena ‘місяць’;

двн.-ісл. mâni, двн.-англ. mōna, двн.-в.-нім., двн.-сакс. mâno, двн.-фр. mōna;

скр. mâs-, грец. μήν, лат. mēnsis, ірл. mí, ст.-слов. mĕsęcĭ, лит. mĕnesio.

 

N

nahts ‘ніч’;

двн.-ісл. nâtt, двн.-англ. neaht, niht, двн.-в.-нім. naht, двн.-сакс. naht, двн.-фр. nacht;

і.-є. *nokt-, скр. nákta, грец. νύξ, νυκτός, лат. nox, лит. naktìs, латис. nakts, ст.-слов. noštĭ, алб. natε, рос. ночь, укр. ніч., ірл. nocht.

O

osanna запоз.‘слава’;

грец. ώσαννά (арам.)

 

Q

qens ‘жінка, дружина’;

двн.-ісл. kvin, kvæn, двн.-англ.cwēn, cwene, двн.-в.-нім. quena, двн.-сакс. quân, quena;

вед. -jâni, грец. γυνή, прус. ganna, genno, ст.-слов. żena, рос. жена, вірм. kin.

 

R

raíhts ‘правий, справедливий’;

двн.-ісл. rêttr, двн.-англ. riht, двн.-в.-нім. reht, recht, двн.-сакс. reht, двн.-фр. riucht;

авест. rằshta, грец. όρεκός, лат. rectus, ірл. recht.

rum ‘місце, приміщення’;

двн.-ісл. rûmr, двн.-англ. rūm, двн.-в.-нім., двн.-сакс. rûm, двн.-фр. rūm.

і.-є. *ru-, лат. rūs, ст.-слов. ravĭnŭ, ірл. róe, вал. ravańh-.

S

saggws ‘пісня’;

двн.-ісл. söngr, двн.-англ. sang, двн.-в.-нім. sang, sanc, двн.-сакс. sang, двн.-фр. song, sang;

грец. όμφή.

satjan ‘саджати’;

двн.-ісл. setja, двн.-англ. settan, двн.-в.-нім. saz,z,an, sez,z,an, двн.-сакс. settian, двн.-фр. setta.

скр. sad, лат. sedeo, прус. saddinna, ірл. seiss, вал. sedd, рос. садить, сидеть, укр. посадити.

skeima ‘ліхтар’;

двн.-ісл. skim, skimi, двн.-англ. scīma, двн.-в.-нім., двн.-сакс. scîmo;

перськ. sāyah, грец. σκίά, ірл. scíam.

stiur ‘бик’;

двн.-ісл. þjórr, двн.-англ. steor, двн.-в.-нім. stior;

скр. sthavirá, грец. ταυρος, лат. taurus, ірл. tarb, вал. çtaora, ст.-слов. turŭ, укр. тур, прус. tauris, лит. tauras.

 

T

tuggo ‘язик’;

двн.-ісл. tunga, двн.-англ. tunge, двн.-в.-нім. zunga, двн.-сакс. tunga, двн.-фр. tunge, tonge;

і.-є. *dnĝhvā, скр. jihvâ, двн.-лат. dingua, лат. lingua, двн.-ірл. tengae, ст.-слов. językŭ, рос. язык, лит. lёżùvis.

Þ

þahan ‘мовчати’,

двн.-ісл. þegja, þagna, двн.-в.-нім. dagên, двн.-сакс. thagian;

лат. taceo.

*þres ‘три’;

двн.-ісл. þrîr, þrijâr, þrjû, двн.-англ. þrie, þrēo, двн.-.в.-нім. drîê, driô, driu, двн.-сакс. thria, threa, thrie, thriu, двн.-фр. thrê, thriu;

і.-є. *tri-, скр. tráyas, вед. trî, грец. τρείς, τρια, лат. trēs, tria, ст.-слов. trĭje, trije, tri, рос. три, укр. три, алб. trê, лит. trỹs, латис. trîs.

 

U

undar ‘під’;

двн.-ісл. undir, двн.-англ. under, двн.-в.-нім. untar, undar, двн.-сакс. undar, двн.-фр. under;

скр. adhás, лат. inferus, вал. adhairi

 

W

waír ‘людина’;

двн.-ісл. verr, двн.-англ., двн.-в.-нім., двн.-сакс., двн.-фр. wer;

і.-є. *vīro, скр. vîrâ, лат. vir, ірл. fer, вал. vîra, лит. výras.

wasjan ‘одягати’;

двн.-ісл. verja, двн.-англ., двн.-сакс. werian, двн.-в.-нім. werjan, werjen;

і.-є. *ves-, скр. vaste, грец. έςοω, лат. vestis.

 

 

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ

 

авест. авестійська

вал. валійська

вед. ведійська

герм. германська

гот. готська

грец. грецька

двн.-англ. давньоанглійська

двн.-в.-нім. давньоверхньонімецька

двн.-інд. давньоіндійська

двн.-ірл. давньоірландська

двн.-ісл. давньоісландська

двн.-сакс. давньосаксонська

двн.-фр. давньофризька

і.-є. індоєвропейська мова-основа

ірл. ірландська

лат. латинська

лит. литовська

латв. латвійська

н.-нім. нижньонімецька

норв. норвезька

прус. пруська

р.-н.-англ. ранньоновоанглійська

рос. російська

рун. рунічна

сканд. скандинавська

скр. санскрит

слов. слов’янська

ср.-англ. середньоанглійська

ср.-нідерл. середньонідерландська

ср.-н.-нім. середньонижньонімецька

укр. українська