Paris est la capitale de la France.

Париж – столиця Франції.

Назва Париж походить від назви кельтського племені паризіїв.

Місто було утворено в середині III століття до н. е. з кельтського поселення Лютеція племені паризіїв на місці сучасного острова Сіте. Сучасна назва міста походить від імені цього племені. Перша письмова згадка про Лютецію зустрічається в 6-ій книзі Юлія Цезаря про Галльську війну 53 р до н. е.

Коли 52 році до н. е. римляни після першої невдалої спроби вдруге спробували підійти до міста, парізії підпалили Лютецію й зруйнували мости. Римляни залишили їм острів і побудували на лівому березі Сени нове місто. Там вони звели терми, форум і амфітеатр. У Римській імперії місто не мало великого впливу. Правління римлян скінчилося в 508 році з приходом франків.

Відомий усьому світу музей Лувр збудовали за часів Філіпа ІІ. Але тоді Лувр був лише фортецею на західній окраїні Парижа.

У 1190 році було збудовано міський мур на правому березі Сени, а у 1210 — на лівому. Починаючи з XI століття Париж — один з центрів європейської освіти, насамперед релігійної.

За часів Людовіка XIV королівська резиденція переїхала у Версаль, проте Париж як і раніше залишався політичним центром Франції, завдяки зростаючому населенню та провідній ролі Парижа в економіці країни

У 1844 довкола міста будується третя кріпосна стіна, на місці сьогоднішньої кільцевої дороги довкола міста. У найближчих околицях міста були зведені зміцнення довжиною 39 км. з 16 фортами, на той час це було найбільшою захисною спорудою в світі.

У 90-і роки XIX століття і перше десятиліття XX століття, відомі також як «Чудова епоха», Франція переживала небувалий підйом і економічний розвиток. У роки Другої світової війни місто було зайняте німецьким вермахтом, окупація продовжилася до кінця серпня 1944.

У Парижі розташована величезна кількість визначних пам'яток, до яких відносяться не тільки архітектурні споруди, але також і вулиці, мости і майдани.

Три найвідоміші паризькі пам'ятки — це стародавній Собор паризької Богоматері, побудований на острові Сіте ще в XII столітті, Ейфелева вежа і Тріумфальна арка — конструкції XIX століття.

Ейфелева вежа була побудована до Всесвітньої виставки 1889 року. Ажурна металева башта, побудована за проектом інженера Ейфеля, замислювалася як тимчасова споруда для входу на Всесвітню виставку 1889 року. Але вона не тільки пережила саме цей захід, але і стала відтоді справжнім символом міста.

 

На півночі і на півдні від неї над лінією горизонту підносяться церква Сакре-Кер, (фр. Basilique du Sacré Cœur, буквально «базиліка Святого Серця», тобто Серця Христового) – католицький храм в Парижі, споруджений між 1876 та 1910 роками за проектом архітектора Абаді в римсько-візантійському стилі, розташований на вершині пагорба Монмартр, у найвищій точці (130 м) міста.

Тріумфальна арка, розташована на площі Шарля де Голля (Place Charles-de-Gaulle) і являється одним з найвідоміших паризьких монументів, одним із міських символів. Висота 49,51 м, ширина 44,82м, висота зведення 29,19 м. Споруджена в 1806—1836 по розпорядженню Наполеона архітектором Жаном Шальгреном. Прикрашена 4-ма скульптурними групами: з боку Єлісейських Полів — «Марсельєза» скульптора Рюда (праворуч) і «Тріумф скульптора 1810р.»

На стінах арки вигравійовані назви 128 битв, виграних республіканською і імператорською армією, а також імена 658 французьких воєначальників. Арку оточують 100 гранітних тумб (на честь «ста днів» правління Наполеона), сполучених між собою чавунними ланцюгами.

Історична вісь пам'ятників архітектури перетинає місто з центру на захід. Починаючись від всесвітньо відомого музею Лувр, вона продовжується через сад Тюїльрі, проспект Єлісейські поля до самої Тріумфальної арки в центрі площі Зірки. У 1960-х роках на продовженні лінії був побудований квартал Дефанс, центром якого стала Велика арка Дефанс.

У самому центрі історичної частини розташований Будинок інвалідів, в якому міститься військовий музей, тут же покояться останки Наполеона Бонапарта.

У Парижі розташована і церква Пантеон, де знайшли вічний спокій найвідоміші діячі Франції. Колишній королівський палац Консьєржері став на час Великої французької революції в'язницею для поваленої королеви, звідки вона була згодом конвоїрована для публічної страти.

Ще одне нагадування про палаючі бої за свободу французького народу — статуя Свободи, встановлені на Лебединому острові. Велику копію цієї статуї було подаровано Сполученим Штатам Америки в 1886 році, й відтоді зустрічає мандрівників в порту Нью-Йорка.

У історичному центрі міста, на острові Сіте, знаходяться дві найзнаменитіші церкви Франції: Собор Паризької Богоматері і Свята капела. Собор Парижської Богоматері – присвячений Діві Марії, один з найпрекрасніших витворів готичного мистецтва. Стоїть на острові Сіте, на місці першої християнської церкви Парижу, базилики Святого Стефана. Ця церква була побудована на місці Галло-римского храму Юпітеру, що стояв тут за часи римської влади.

У соборі вбачається подвійність стилістичних впливів: з одного боку, присутні відгомони романського стилю Нормандії, з властивим йому могутньою і щільною єдністю, а з іншою, використання новаторських архітектурних досягнень готичного стилю, який додає будівлі легкість і створює враження простоти вертикальної конструкції і вагової опори будови (будучи каркасом опори будови його видно лише ззовні.

Архітектурні напрями XX століття залишили місту такі пам'ятники як Культурний центр імені Жоржа Помпіду, в якому зараз розташований музей сучасного мистецтва, нова будівля опери на площі Бастилії, торговий центр Ле-Аль, побудований на місці «Чрева Парижа», а також район Ла Дефанс, що є архітектурним комплексом з хмарочосів і споруд з авангардними формами.

Неабиякий інтерес становить парковий ансамбль науково-промислового містечка, в якому розташований великий музей науки і техніки.