Технологічні підходи до проектування змісту технічної освіти

Проблеми змісту освітнього процесу можна розглядати в аспекті традиційного та інноваційного ставлення.Спробуємо ці підходи поєднати, але не в категорії „краще-гірше”. Вони тут несумісні. Перші підходили для свого часу, для тих запитів, які формувалися як соціальне замовлення. Якщо говорити про другий, то потрібно погодитись, що ми живемо в час нестабільності, перманентних реформ, всеоб’ємної кризи, яка ставить людині свої вимоги, називаючи їх об’єктивними, тобто ті, з якими необхідно рахуватися, під них підлаштовуватися.

Зміст освіти – це об’єм інформації про навколишній світ і про себе в ньому, який досліджений, вивчений, оформлений у навчальну дисципліну і призначений для засвоєння.

Сучасна освіта, орієнтована на інноваційну парадигму, в основі якої лежить реалізація духовності, демократизація, передбачає ряд конкретних завдань, які вирішуються в роботі зі змістом освіти:

1.Формування суб’єктивної позиції студента, яка забезпечує самостійність, уміння приймати рішення в конкретних ситуаціях, нести відповідальність за результат особистої діяльності, висуває вимоги до навчального процесу: забезпечити тренування в цих якостях. Зміст повинен бути структурований так, щоб дати можливість самостійного вибору, індивідуального просування і самооцінки результату. Це можливо, якщо програма представлена не у вигляді тунелю, по якому пролягає лише одна траєкторія – „вперед і прямо”, а й у вигляді „планетарної структури” – так як влаштований світ, і тоді вибирай, самостійно вирішуй, приймай рішення, доводь процес до результату і будь відповідальний за нього.

2. Подолання стереотипу, який поселився у професійній свідомості викладачів, – „поставити перед студентом мету”. Сьогодні освітні технології передбачають вирішення мети у синергійній взаємодії викладча і студента шляхом актуалізації змісту і методу.

3. Репродуктивна подача інформації передбачає засвоєння її з використанням механізму уваги і пам’яті. Така модель роботи зі змістом не допомагає розвитку інтелекту, хоча формує інформаційну базу для нього, яка називається пам’яттю, тому ми так легко розгадуємо кросворди і губимося у нестандартних професійних ситуаціях, де потрібне продуктивне мислення, яке може технологічно розвиватись, якщо у навчальних технологіях здійснюється тренінг на створення продуктивного змісту („народжується продукт” – думка). Думка, як відомо, народжується у пошуках зв’язків, а зв’язки – у системах. Таким чином, формується третє завдання, третій фактор інноваційного підходу – завантажити студента в інформаційну систему, де йому потрібно, використовуючи репродуктивний зміст (інформацію подану в готовому вигляді), виробити особисті суб’єктивні відкриття, продуктивний зміст, продуктивне знання (внутрішній зміст). Можливість виробляти продуктивний зміст і є його інтелектуальною можливістю. Якщо викладачі не вважають це своїм професійним завданням, то інтелект у молодого спеціаліста розвивається всупереч. Сувора систематизація змісту, його представлення у вигляді матриць, таблиць (напр., таблиці Д.І. Менделєєва) дає можливість створення умов для продуктивного мислення.

4. Сучасна українська освіта з перешкодами долає шляхи ототожнення зі знанням, стає зрозуміло, що однією зі складових освітнього процесу є процес розвитку. Від його технологій залежать особливості мислення, тип спілкування, характер діяльності. Методи повинні мати організаційно-діяльний характер, повинні розвивати здібності: комунікаційні, рефлексивні, повинні відповідати засобам професійної діяльності. Збільшення часу на самостійну роботу студентів передбачає таку її організацію, при якій студенти будуть самостійно підбирати інформацію, структурувати, переробляти під конкретні ситуації, використовувати її для вирішення професійних проблем.

Перераховані фактори утворюють інноваційну систему педагогічної діяльності. Вони взаємопов’язані і виключають роз’єднання.

Відповідно до принципів оновлення змісту освіти зміст освітніх галузей і навчальних дисциплін у майбутній вищій професійній школі вірогідно буде змінюватись у таких напрямках:

Ø оновлення навчального матеріалу відповідно до змін у навколишньому світі і досягнень базових наук; включення нових розділів і тем необхідних для життя у сучасному суспільстві, які мають загальнокультурне значення;

Ø генералізація змісту освіти за рахунок виокремлення фундаментальних освітніх об’єктів, системотворчих понять, принципів, закономірностей з одночасним розвантаженням за рахунок другорядного або застарілого матеріалу.

Кредитно-модульні підходи до формування змісту навчального матеріалу:

Ø зміна підходів до змісту освіти як до освітнього середовища для особистісного розвитку студентів; перехід до концепції відкритого змісту освіти, обумовлений тенденцією впливу, що посилюється, на освіту нових засобів і технологій діяльності (Інтернет, ЗМІ та ін.);

Ø посилення в загальноосвітньому процесі студентського компоненту змісту освіти, який реалізує можливість індивідуальної освіти траєкторії студента;

Ø розробка діяльного компоненту змісту освіти, тобто включення в обов’язковий мінімум змісту освіти спеціально відібраних способів діяльності, технік і технологій, ключових компетенцій та інших процедурних елементів, якими необхідно оволодіти студенту;

Ø розробка і створення підручників і навчальних посібників нового типу: особистісно орієнтованих, профільних, інтегрованих, мільтимедійних, гіпертекстових та ін.

На основі концепції структури і змісту освіти розробляються базовий навчальний план, концепції окремих освітніх галузей, навчальні програми та підручники.