Організація досліджень у технічних науках

Особливість технічних наук, спрямованих на технологічну діяльність і вирішення комплексних проблем, проявляється у формі їх організації. Розвиток цих наук відбувається в наукових закладах різних типів. В Україні науково-технічні дослідження ведуться в академічних наукових закладах І-ІУ рівнів акредитації, галузевих інститутах, вищих навчальних закладах, науково-виробничих об`єднаннях, науково-дослідних лабораторіях і конструкторських бюро при великих підприємствах.

Роль Академії наук у розвитку науково-технічного знан­ня полягає у формуванні науково-технічної стратегії; ство­ренні нових напрямів технічного прогресу; вирішенні прин­ципових задач оптимізації технологічних систем; здійснен­ні взаємодії технічних наук з іншими науками і міждисцип­лінарної взаємодії усередині науково-технічної галузі; роз­робці і створенні дослідних зразків особливо наукоємних технологічних і технічних об'єктів.

У роботі Академії наук України технічним наукам постійно приділяється велика увага. Вже через два дні після її ство­рення (лютий 1919 р.) у Києві був заснований Інститут тех­нічної механіки. Ще у 1936 році, поряд з відділами суспіль­них, математичних і природничих наук, в АН УРСР був ство­рений відділ технічних наук. Нині науково-технічні дослі­дження виконують понад 50 науково-дослідних інститутів АН України. Практичні розробки цих досліджень ведуться на 83 підприємствах дослідно-конструкторської і виробничої баз.

Академія наук України стала одним з ініціаторів створен­ня великих конструкторських бюро і дослідних підприємств при наукових закладах для прискореного впровадження в життя результатів досліджень.

Показова в цьому плані структура Інституту електрозва­рювання ім.Є.О.Патона, де комплексно вирішу­ється проблема, яка відіграє важливу роль у машинобуду­ванні. Вирішення її здійснюється в одному інституті на всю глибину: від фундаментальних питань прикладної фізики через її технічні аспекти, через технологічні пошуки, роз­робку і конструювання до створення дослідних і навіть се­рійних зразків зварювальної техніки. Але для такої комп­лексної роботи необхідні певні умови: розв'язання єдиної актуальної і перспективної проблеми; можливість викорис­тання результатів технологічній системі; наявність достат­ньої кількості спеціалістів відповідних профілів і необхідної науково-технічної бази.

Оптимальне співвідношення наукової, інженерно-конструкторської і дослідно-виробничої частин в академічних закладах залежить від характеру розв'язуваних проблем, досягнутого рівня їх вирішення, наукового рівня інституту і технологічних можливостей відповідної галузі вироб­ництва.

Переваги розробки техніко-наукових проблем в акаде­мічних закладах полягають у можливостях їх фундамен­тальних досліджень, кардинальногорозв'язання. Недолі­ки − у віддаленості від виробництва, труднощах впровадження отриманих результатів і створенні власної дослід­но-виробничої бази. Можливі також від актуальної тематики заради поглибленого вивчення питань, насправді другорядних, а також зниження академічного рівня досліджень і захоплення тиражуванням досягнутого.

Більшість техніко-наукових досліджень і розробок вико­нується у галузевих науково-дослідних закладах. Вони по­кликані формувати наукову стратегію галузі, адаптувати наукові дослідження для їх використання, досліджувати і розв'язувати проблеми, що виникають у ході їх розвитку, розробляти нові технологічні процеси і нові типи устатку­вання, вирішувати завдання їх оптимізації і вдосконалення технології і техніки.

В Україні науково-технічні проблеми розв'язуються у де­сятках галузевих науково-дослідних закладів. Це заклади, що належать практично до всіх галузей народного госпо­дарства і вищеназваних груп технічних наук.

Найпродуктивніше працюють галузеві інститути, що ма­ють дослідно-виробничу базу, а також тісні контакти з ака­демічними закладами і ВНЗ з одного боку і проектними організаціями і підприємствами — з другого. Переваги га­лузевої науки: ефективне впровадження результатів у дану галузь; можливість впливу на технічну політику відповідних міністерств і відомств. Недоліки: певна відомча розмежованість; некомпетентне втручання адміністративних праців­ників галузі у виконання досліджень і розробок.

 

У вищих навчальних закладах науково-технічні дослі­дження ведуться як безпосередньо на кафедрах, так і є лабораторіях науково-дослідного сектора. Причому, якщо в першому випадку часто розробляються загальнотехнічні питання, то в другому — конкретні завдання у відповідній галузі.

У ВНЗ України науково-технічні дослідження вико­нують більше як 130. Над ними також працюють майже 40 філіалів ВНЗ і загальнотехнічних факультетів. Переваги ву­зівської науки полягають у концентрації висококваліфіко­ваних кадрів різних спеціальностей, у більшій можливості кадрового маневрування в дослідженнях, залученні до на­укової роботи студентської молоді. Недоліки − порівняно слабка матеріально-технічна і виробнича база.

Поки що наведений досвід впровадження госпрозрахунку виявив деякі характерні риси цього процесу. Підприємства стали значно вимогливіше ставитися до техніко-економічного рівня розробок, посилився контроль за змістом та вартістю договорів, з’явилися вимого скорочення строків розробок, представлення результатів роботи у вигляді продукції, готової до термінового використання чи тиражування. Міністерства стали планувати науково-дослідницькі роботи за схемою, передбаченою для промислових підприємств.

Особливої специфіки набуває питання про госпрозрахункові відносини в академічних умовах. Першорядне значення у роботі Академії наук мають якість та наукова актуальність досліджень. У той же час вони повинні відкривати й шляхи розвитку нових технологій.

В яких випадках академічний інститут повинен передавати свої результати для використання галузевим організаціям, у яких – об’єднуватися з ними для спільної роботи, в яких – доводити роботу самостійно, опираючись на власне конструкторське бюро; яка вартість одержаних теоретичних результатів, що використовуються галузевими організаціями при розробці технічної продукції? Ці питання слід вирішити у ході перебудови науки.

Новим явищем у організації сучасної науки стало виникнення науково-технічних кооперативів. Характер їх діяльності дуже різноманітний: науково-технічне навчання, патентно-ліцензійний пошук, виготовлення апаратури, дослідницькі роботи, випробування та впровадження технологічних новинок у виробництво, а також посередницька діяльність.

Нині кількість науково-технічних кооперативів швидко зростає. Це дає підстави сподіватися, що конкуренція, яка виникла між ними, посилить творчі та продуктивні аспекти їх діяльності.

При Академії наук України створюються центри науково-технічної діяльності, досліджень і соціальних ініціатив, які сприятимуть впровадженню в народне господарство розробок академічних інститутів, проводитиме дослідження в рамках екологічних проблем, надаватиме допомогу творчій молоді.

Отже, вирішення комплексних технічних проблем зумовлює важливість організації науково-технічних досліджень. При цьому слід забезпечувати взаємодію як між науковими дисциплінами, так і між наукою і виробництвом. Тому техніко-наукові дослідження проводяться в організаціях академічної, вузівської, галузевої і безпосередньо виробничої систем колективами спеціалістів різних профілів. Забезпечення ефективної взаємодії між усіма ланками науково-технічного дослідження, розробки, проектування і виробництва – одна з основних умов науково-технічного розвитку України.