РОЗДІЛ І. ПРОФІЛАКТИКА ПРАВОПОРУШЕНЬ ДІТЕЙ МОЛОДШОГО ШКІЛЬНОГО ВІКУ - ЯК ПЕДАГОГІЧНА ПРОБЛЕМА
Первичная профилактика П. с. п. состоит в предупреждении болезней, сопровождающихся поражением клапанного аппарата сердца, т.е. она совпадает с профилактикой ревматизма, инфекционных эндокардитов, атеросклероза, сифилиса и более редких форм патологии, осложняющихся пороками сердца. При возникновении этих заболеваний формирование порока сердца может быть предупреждено их ранним эффективным лечением. Существенное значение для профилактики П. с. п., связанных с ревматическим и инфекционным эндокардитами, имеют закаливание организма, осуществляемое с детства (см.Закаливание), санация очагов хронической инфекции (особенно при хроническом тонзиллите, отите, синусите, кариесе зубов). Вторичная профилактика, т.е. система мероприятий, направленных на предотвращение прогрессирования органических изменений клапанного аппарата сердца и нарушений насосной функции сердца, проводится в рамках консервативного лечения больных с компенсированными П. с. п. и предупреждения рецидивов ревматизма, осуществляемой по программе, действующей в единой государственной системе профилактики и лечения ревматизма. Вступ Актуальність проблеми. Одним із найбільш актуальних і соціально значущих завдань, що стоять перед нашим суспільством сьогодні, безумовно, є пошук шляхів зниження зростання злочинності серед дітей та молоді та підвищена ефективність їх профілактики. Необхідність якнайшвидшого вирішення цього завдання обумовлена не тільки тим, що в країні продовжує зберігатися досить складна криміногенна обстановка, але, перш за все тим, що в сфери організованої злочинності втягується все більше і більше малолітніх та неповнолітніх; кримінальними угрупованнями, створеними підлітками, скоюються небезпечні злочини і число їх неухильно зростає. Злочинність молодшає і приймає стійкий рецидивуючий характер. Така криміналізація молодіжного середовища позбавляє суспільство перспектив встановлення в недалекому майбутньому соціальної рівноваги і благополуччя. Головна роль у вирішенні цієї надзвичайно гострої проблеми відводиться педагогіці, хоча, звичайно, вирішити її можна лише комплексно, із залученням усіх сил суспільства. Однак, інтеграція зусиль суспільства може здійснитися лише в рамках науково обгрунтованої, забезпеченої ефективними технологіями системи профілактичних впливів, що забезпечують формування особистості з твердими і правильними життєвими установками. Перш за все, необхідно вивчити причини, джерела, що обумовлюють правопорушення, і на цій основі побудувати таку систему профілактичної діяльності, яка забезпечила б поступове скорочення правопорушень. Важливим напрямком у системі попередження злочинності є комплексна розробка проблеми ранньої профілактики правопорушень молодших школярів. Попередити правопорушення можна, якщо до профілактичної роботи залучити родину, найближче оточення. Найбільш істотною причиною правопорушень неповнолітніх є недоліки в їх моральному вихованні. Отже, попередження правопорушень лежить перш за все в педагогізації різних сфер морального впливу в процесі виховання дітей та підлітків. Профілактика правопорушень молодших школярів є передусім проблемою педагогічною, бо вона пов’язана з вирішенням певного кола виховних завдань. Тому в цій справі особливе місце повинна зайняти рання профілактика, яка має розпочинатися вже з дитячого садка й початкових класів школи, коли закладаються основи характеру, ставлення до оточуючих, поведінки в побуті. Актуальність дослідження проблеми організації профілактики правопорушень серед молодших школярів обумовлена ростом негативних тенденцій в дитячому і підлітковому середовищі. На дитину в сучасній ситуації впливає велика кількість негативних чинників зовнішнього і внутрішнього характеру. Накопичений в Україні і за кордоном досвід профілактики правопорушень серед молодших школярів, незважаючи на його значущість, є недостатньо результативним, що обумовлено дією ряду протиріч: в практиці ця суперечність виражається в тому, що, з однієї сторони, є достатньо велика кількість заходів профілактичного характеру, а з іншої - недостатній облік дитячих інтересів і потреб, В теорії: з однієї сторони, пильна увага учених до розробки проблеми профілактики, з переносом акценту на профілактику адиктивної поведінки дітей, а з іншого боку, - недостатня увага до профілактики правопорушень серед молодших школярів. Між теорією і практикою суперечність полягає в тому, що практика випробовує потреби в конкретних розробках технології організації профілактичного процесу, а в педагогічної науці переважають теоретичні узагальнення і концептуальні ідеї, які найчастіше відірвані від дійсної практики і не спираються на особливості особистості і своєрідність ситуації розвитку сучасного учня. Таким чином, ці протиріччя визначають актуальність вибраної теми: «Технології профілактики правопорушень дітей молодшого шкільного віку у навчальному процесі». Об'єктом дослідження: процес профілактики правопорушень дітей молодшого шкільного віку. Предмет дослідження: технологічне забезпечення профілактики правопорушень серед дітей молодшого шкільного віку. Мета дослідження полягає в обгрунтуванні необхідних умов технологічного забезпечення профілактики правопорушень у молодших школярів. Відповідно до мети дослідження було поставлено такі завдання: 1. Розкрити теоретико-методологічні основи профілактики правопорушень у дітей молодших молодшого шкільного віку. 2. Здійснити аналіз стану профілактики правопорушень у молодших школярів у сучасній школі. 3. Описати приклади застосування різних видів технології та методів профілактики правопорушень у молодших школярів. Для реалізації поставлених завдань використовувалися такі методи дослідження: 1. теоретичний аналіз наукових джерел з проблеми дослідження; 2. вивчення досвіду вчителів; 3. комплексне використання таких методів дослідження, як спостереження, бесіда; кількісний і якісний аналіз експериментальних даних. Структура роботи: робота складається зі вступу, двох розділів, висновків, списку використаних джерел (52 найменування), 1 додатку. Основний зміст роботи викладено на 53 сторінках.
РОЗДІЛ І. ПРОФІЛАКТИКА ПРАВОПОРУШЕНЬ ДІТЕЙ МОЛОДШОГО ШКІЛЬНОГО ВІКУ - ЯК ПЕДАГОГІЧНА ПРОБЛЕМА
|
