Вивчення конструкцій лабораторних реагентних живильників.

 

Показники флотації у значній мірі залежать від реагентного режиму. Для точної та рівномірної подачі реагентів застосовують спеціальні живильники, їх конструкція та прінцип дії залежать від характеристики реагентів. Є живильники для сухих сипучих, в'язких маслоподібних та рідких реагентів. Реагенти подаються в процес у концентрованому вигляді (сухі, в'язкі та рідкі масла) та розбавленими (розчини та імульсії) різної концентрації.

Мета роботи: вивчення конструкції лабораторних живильників для рідких реагентів та набуття навиків роботи з живильниками.

 

Зміст та порядок виконання роботи.

1. Вивчити конструкцію та принципи дії живильників 158А - ПТ (скіпового) та 159А - ПТ (для концентрованих масел, кислот, лугів).

2. Розрахувати об'єм дозованих реагентів по заданих вагових витратах.

3. Установити на живильниках дозування розрахованих об'ємів реагентів.

Живильник скіповий 158А - ПТ (рис. 9) складається з двох прямокутних ємкостей 1, установлених на спільній станині 2. Усередині кожної ємкості установлені направляючі 3,13 по яких здійснюється рух каретки 4, яка несе стаканчики 5. Направляючі 13 мають порожки, задопомогою яких стаканчик дійшовши до верхнього положення нахиляється, і захоплена ним рідина частково чи повністю виливається у воронку 6, звідки по гумовій трубці поступає у процес флотації.

Привід живильника розміщений на верхній площадці станини і складається з електродвигуна 7 та редуктора 8. На вихідному валу редуктора з двох його сторін насаджені водила 9. Водила мають регулюючі пристрої, які дозволяють змінювати положення шарнірів 10, з'єднуючих водила з тягами 11 кареток 4. Шляхом зміни положнння шарнірів продуктивність живильника можна регулювати у межах від 10 до 50 см³/хв для кожної секції. Перед експлуатацією живильника необхідно обидві секції окремо відрегулювати на видачу реагенту по заданій продуктивності, що досягається переміщенням шарніра 10, з'єднуючого водило 9 з тягою 11 каретки. Найвіддаленіше положення шарніра від центру обертання валу редуктора відповідає максимальній продуктивності живильника. Переміщення шарніру здійснюється обертанням гвинта 12, розміщеного у торці водила. На водилах нанесені шкали міліметровими відрізками по яких можна судити про положення шарніру, а значить, і про продуктивність живильника.

Кінематична схема живильника наведена на рисунку 10. Продуктивність живильника визначається виміром кількості реагента, який видається за одне "качання" скіпа, яке потім необхідно помножити на число "качань" стаканчика протягом хвилини.

Розрахувати об'єм (см³/хв) дозованого у процес живильником 158А - ПТ водного розчину мила талового масла (МТМ) для слідуючих умов:

- концентрація розчину МТМ -10 %;

- вагова витрата МТМ на флотацію - 1.5 кг/т;

- продуктивність флотаційної установки - 0.1 т/г;

 

 

Рис. 9. Скіповий живильник реагентів 158 А – ПТ.

 

 

 

 

Рис. 10. Кінематична схема лабораторного живильника реагентів 158 А – ПТ:

 

1 - вана, 2 - станина, 3 – направляючий паз каретки, 4 - каретка, 5 -стакан,

6 -воронка, 7 -електродвигун, 8 - редуктор, 9 - водило, 10 - шарнір, 11 - тяга,

12 - гвинт,13 - направляючий паз стакана.

 

- густина розчину МТМ - 1т/м³.

Об'єм дозованого реагенту визначається по формулі: , (1)

де Q - продуктивність установки, т/ч

q - вагова витрата реагенту (по активній частині), кг/т

c - концентрація реагенту %

δ - густина реагенту, т/м³.

Живильник реагентів 159А - ПТ складається (рис.11) зі станини 1, установленої на циліндрічній основі 6. На станині закріплені направляючий стержень та гвинт 5, по якому при його обертанні рухається гайка 7. До гачка гайки 7 підвішено вантаж 2, виготовлений з нержавіючої сталі. На основі 6 установлена циліндрічна склянна посудина 3, заповнена реагентом. Обертання гвинта 5 здійснюється синхронним однофазним електродвигуном 4 типу СД - 2. Передаваєма потужність електродвигуна 18 Вт. Число обертів вихідного валу 2 об/хв. Двигун вмикається у мережу змінного струму напругою 220 В. Кнопка пуску 8 установлена на основі 6. Число обертів гвинта 5 змінюється в залежності від положення зубчатого зчеплення 9. Підняття та опускання електродвигуна здійснюється зміною положення станини, яке фіксується болтом 11. Реагент поступає у задану точку в необхідній кількості за рахунок його витіснення вантажем 2 з посудини 3.

Змінюючи переріз вантажу та положення зубчатого зачеплення (див. кінематичну схему зачеплення на живильнику), регулюють продуктивність живильника в межах від 1-5 до 800 мм³/хв.

Розрахувати об'єм (мм³/хв.) дозованої у процес живильником 159А-ПТ концентрованої технічної сірчаної кислоти (ТСК) для слідуючих умов.

- ваговий (масовий) вміст осовної речовини активної частини в ТСК - 75%.

- густина ТСК-1.67 т/м³.

- масова витрата ТСК на флотацію - 0.6 кг/т.

- продуктивність флотаційної установки 0.1 т/г.

- номер вантажу живильника - 6.

Об'єм дозованої ТСК визначається по формулі (1).

Рис.11. Кінематична схема лабораторного живильника реагентів 159А-ПТ

1 - стійка, 2 - вантаж, 3 - циліндр, 4 - електродвигун, 5 - гвинт спеціальний,

6 - основа, 7 - гайка, 8 - кнопка пуску, 9 - зубчате зчеплення, 10 - станина,

11 - болт,12 – направляючий стержень.

Зміст звіту.

1. Схеми та опис роботи реагентних живильників.

2. Розрахунки об'ємів дозованих реагентів МТС та ТСК.

 

Устаткування та приладдя.

1. Живильник реагентів 158А - ПТ - 2шт.

2. Живильник реагентів 159А - ПТ - 2 шт.

3. Годинник (секундомір) - 4 шт.

4. Мірний ціліндр 25 см³ - Зшт.

5. Піпетка 5 см³ - 1шт.

6. Стакан 500 см³ - 1 шт.

Контрольні питання.

1. Живильники реагентів, призначення, класифікація та області застосування.

2. Будова та принцип дії живильника реагентів 158А - ПТ.

3. Будова та принцип дії живильника реагентів 159А - ПТ.

 

Література.

1. В.А. Глембоцкий, В.Н. Классен «Флотационные методы обогащения». М. Недра, 1981, с. 230-235.