Студопедия Главная Случайная страница Обратная связь

Разделы: Автомобили Астрономия Биология География Дом и сад Другие языки Другое Информатика История Культура Литература Логика Математика Медицина Металлургия Механика Образование Охрана труда Педагогика Политика Право Психология Религия Риторика Социология Спорт Строительство Технология Туризм Физика Философия Финансы Химия Черчение Экология Экономика Электроника

Гальмівне рентгенівське випромінювання




Суцільний спектр одержується в результаті гальму­вання швидких електронів в речовині антикатода. Якщо між като­дом і антикатодом прикладена напруга Uа, електрони розга­няються і їх енергія дорівнює , де е – заряд електрона. Влітаючи в антикатод, електро­ни різко гальму­ються, тобто рухаються з від’ємним приско­ренням, і стають джерелами рентгенівського електро­магнітно­го випроміню­ван­ня.

Умови гальмування для різних електронів неоднакові, і різні частки їх кінетичної енергії перетворюються в енергію рентгенівських квантів. При повному перетворенні енергії електрона в енергію кванта дістане­мо , де h – стала Планка, – найбільша час­то­та рентгенівського гальмівного спектра. Враховуючи, що (c – швидкість світ­­ла у вакуумі, – гранична довжина хвилі випро­мі­ню­вання, яка відповідає ), дістанемо , звідки

. (10.1)

З цієї причини в гальмівному рентгенівському спектрі спостерігаються всі довжини хвиль, починаючи з . Його називають тому суцільним “білим спектром”.

Розподіл інтенсивності по неперервному спектру рент­генівських променів при різних Ua для вольфрамового анти­катода наведено на мал. 10.2. Довжина хвилі lм, на яку припадає максимум в спектрі гальмівного рентгенівського випромінювання, задовольняє умові

. (10.2)

Важливою особливістю суцільного рентгенівського спе­ктра є його коротко­хвильова межа. Із виразу (10.1) випливає, що при даній напрузі Ua не може бути довжини хви­лі, яка менша за . Значення сталої Планка h, одержа­не із вимірю­вань короткохвильової ме­жі рентгенівського су­ціль­ного спектра, є од­ним із найточ­ні­ших і досто­вірних.

Потік Φ рентге­нівсь­ких променів, що виходять із трубки, рос­те пропорційно силі стру­му І в трубці, квадрату напруги на трубці Ua і залежить від величини атомного номера Ζ ре­човини антикатода, тобто

Вт / В2А. (10.3)

Жорсткість рентгенівських променів, яка зростає зі зменшенням довжини хвилі, характеризує їх проникаючу здатність і залежить тільки від напруги Uа, яка подається на трубку. Чим вища напруга, тим жорс­ткіші рентгенівські промені, як це видно із формул (10.1) і (10.2). Інтенсивність рентгенівського випромінювання регулю­ється шляхом зміни струму розжарювання в залежності від по­трібної потужності випромінювання – від малих струмів в трубці при просвічуванні (2–5 мА) до дуже великих струмів (тисячі міліампер), що застосовуються при деяких рентгенівських знімках.







Дата добавления: 2015-10-12; просмотров: 1114. Нарушение авторских прав; Мы поможем в написании вашей работы!


Рекомендуемые страницы:


Studopedia.info - Студопедия - 2014-2022 год . (0.002 сек.) русская версия | украинская версия