РАБОЧАЯ ПРОГРАММА ДИСЦИПЛИНЫ 20 страница

Від імені органів Держнаглядохорішіїр.іиі України розгляда­ти справи про адміністративні правопорушбНЖЯ і накладати адміністративні стягнення мають Право державні інспектори, головні державні інспектори, начальники інспекції Дс|»кнпгляд-охоронпраці України та їх заступники, начальники управлінь і відділів Держнаглядохоронпраці України та їх заступники та інші посадові особи.

Указом Президента України "Про державне регулювання ядер ної і радіаційної безпеки" від 5 грудня 2000 р. № 1303/2000 ство­рено Державний комітет ядерного регулювання України як цен­тральний орган виконавчої влади зі спеціальним статусом. Згідно з Положенням про Державний комітет ядерного регулювання України, затвердженим Указом Президента України від б берез­ня 2001 р. № 155/2001 (Офіційний вісник України. — 2001. — № 10. — С. 403), Комітет здійснює державний нагляд за додер­жанням законодавства, норм, правил і стандартів щодо викори­стання ядерної енергії, вимог ядерної і радіаційної безпеки.

Державне регулювання безпеки використання ядерної енергії здійснюється згідно із Законом України "Про використання ядер­ної енергії та радіаційну безпеку" від 8 лютого 1995 р. (Відомості Верховної Ради України. — 1995. — № 12. — Ст. 81) (зі змінами та доповненнями). Органи державного регулювання ядерної і радіа­ційної безпеки утворюють державні інспекції, на які покладається державний нагляд у цій сфері. Державні інспекції діють на підставі положень, які затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Державні інспектори мають право:

— безперешкодно в будь-який час відвідувати підприємства,
установи та організації, незалежно від форм власності, для пере­
вірки додержання законодавства про використання ядерної
енергії, отримувати від ліцензіата або власника необхідні пояс­
нення, матеріали та інформацію з цих питань;

— застосовувати у встановленому порядку фінансові санкції
до підприємств, установ і організацій та підприємців за порушен­
ня законодавчих актів, норм, правил і стандартів з ядерної та ра­
діаційної безпеки та умов наданих дозволів;

Глава 24

— обмежувати, припиняти чи зупиняти експлуатацію підпри­ємств, установ, організацій і об'єктів у разі порушення вимог щодо ядерної і радіаційної безпеки;

- притягати у встановленому порядку до відповідальності осіб, винних у порушенні законодавчих та інших нормативних актів про ядерну і радіаційну безпеку та інші права.

Спеціальними автономними підрозділами в структурі органів, що здійснюють наглядові функції із забезпечення ядерної і ра­діаційної безпеки, є: Головна державна інспекція з нагляду за ядерною безпекою, яка діє на підставі Положення, затверджено­го постановою Кабінету Міністрів України від 21 вересня 1995 р. № 751 // ЗП України. — 1996. — № 2. — Ст. 41) і Державний санітарний нагляд Міністерства охорони здоров'я України.

Специфіка діяльності Головної державної інспекції з нагляду за ядерною безпекою як надвідомчого наглядового органу відби­вається вже в самій назві, що свідчить про те, що владні повно­важення цієї інспекції поширюються на організації, підприєм­ства та осіб, які здійснюють експлуатацію ядерних установок незалежно від їх відомчої належності й форм власності.

Державний пожежний нагляд за станом пожежної безпеки в населених пунктах і на об'єктах, незалежно від форм власності, здійснюється відповідно до чинного законодавства державною пожежною охороною в порядку, встановленому Кабінетом Міні­стрів України. Державний пожежний нагляд здійснюють управ­ління державної пожежної охорони Міністерства внутрішніх справ України згідно з Положенням про державну пожежну охорону, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 26 липня 1994 р. № 508 (зі змінами і доповненнями). Орга­ни державного пожежного нагляду здійснюють контроль за до­триманням вимог законодавства з питань пожежної безпеки ке­рівниками органів державної виконавчої влади, керівниками та іншими посадовими особами підприємств, громадянами, а також виконують деякі інші покладені на них завдання (див.: Поря­док видачі органами державного пожежного нагляду дозволу на початок роботи підприємств та оренду приміщень: Затв. пост. Кабінету Міністрів України від 14 лютого 2001 року № 150 // Офіційний вісник України. — 2001. — № 7. — С. 285).

Державні інспектори з пожежного нагляду мають право: про­водити в будь-який час у присутності власника чи його представ-

Державний нагляд і контроль за додержанням трудового законодавства 711

ника пожежно-технічні обстеження і перевірки підприємств, установ, організацій, будівель, споруд, вовобудоа та інших підкон­трольних об'єктів незалежно від форм шдаснооті, одержувати від власника необхідні пояснення, матеріали, Інформацію та ін. Уразі виявлення порушень забороняти до ЇХ усунення випуск і засто­сування проектів, зупиняти прош'д*'"¹¹" будівельно монтажних робіт та вносити пропозиції про припинення фінансування цих робіт; притягати до адміністративної ВІДПОВІДВЛЬНООТІ посадових осіб, інших працівників підприємств установ, організацій та гро­мадян, винних у порушенні встннішлених законодшнїшом вимог пожежної безпеки, невиконанні приписів, посттюм органів дер­жавного пожежного нагляду, використанні пожежної техніки та засобів пожежогасіння не за призначенням; застосовувати штрафні санкції до підприємств, установ та організацій за пору­шення встановлених законодавством вимог пожежної безпеки, невиконання розпоряджень (приписів) посадових осіб органів державного пожежного нагляду.

Згідно із Законом України "Про забезпечення санітарного і епідеміологічного благополуччя населення" від 24 лютого 1994 р. (Відомості Верховної Ради України. — 1994. — № 27. — Ст. 218) (зі змінами і доповненнями) державний санітарно-епідеміоло­гічний нагляд — це діяльність органів, установ і закладів дер­жавної санітарно-епідеміологічної служби по контролю за до­триманням юридичними і фізичними особами санітарного зако­нодавства з метою попередження, виявлення, зменшення або усу­нення шкідливого впливу небезпечних факторів на здоров'я людей та по застосуванню заходів правового характеру щодо по­рушників (ст. 39 Закону).

Державний санітарно-епідеміологічний нагляд здійснюється відповідно до Положення про державний санітарно-епідеміоло­гічний нагляд в Україні, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19 серпня 2002 р. № 1217 (Урядовий кур'єр. — 2002. — 11 вересня), метою нагляду є запобігання, виявлення та припинення порушень санітарного законодавства.

Державний санітарно-епідеміологічний нагляд здійснюється головними державними санітарними лікарями, їх заступниками, іншими посадовими особами, а також установами і закладами державної санітарно-епідеміологічної служби у порядку запобіж­ного та поточного нагляду. Систему державної санітарно-епіде-

Глава 24

Державний нагляд і контроль за додержанням трудового законодавства

 

міологічної служби становлять органи і заклади санітарно-єпі-деміолоі'ічнот профілю Міністерства охорони здоров'я України, відпопідпі заклади,частини і підрозділи Міністерства оборони України,Мімісп'і»тті кнутрішніх справ України, Державного комітету її оправах охорони державного кордону України, Дер-жапного,/1,4-іміji'i'.-iглгчі-і'у з виконання покарань, Служби безпеки України та ІН,ІІя ці заклади і підрозділи покладаються функції спеціально уповноважених органів державного санітарно-епіде-міологічного нагляду на підлеглих їм територіях, об'єктах, у час­тинах і підрозділах.

Державну санітарно-епідеміологічну службу України очолює головний державний лікар України — перший заступник міні­стра охорони здоров'я України.

Запобіжний державний санітарно-епідеміологічний нагляд здійснюється шляхом: державного санітарно-епідеміологічного нормування, що полягає у розробленні вимог до проведення нау­ково-дослідних робіт з обґрунтування санітарних норм; розроб­ленні, експертизі, затвердженні та опублікуванні санітарних норм; нагляді за упровадженням норм; санітарно-епідеміологічної ек­спертизи; видачі висновків та дозволів; погодження схем про­ектної документації, санітарних заходів, державних стандартів; визначення необхідності профілактичних щеплень у разі загро­зи виникнення епідемій, масових отруєнь тощо.

Поточний державний санітарно-епідеміологічний нагляд вклю­чає: контроль за дотриманням юридичними і фізичними особа­ми передбачених санітарним законодавством вимог безпеки для здоров'я і життя людини; ведення державного обліку інфекцій­них хвороб, професійних захворювань, радіаційних уражень; встановлення обмежень або заборони в'їзду на територію України її громадян та інших осіб, транзиту товарів та вантажів з окре­мих країн або регіонів у зв'язку з неблагополучною епідемічною ситуацією на їх територіях тощо.

Нагляд здійснюють Головний державний санітарний лікар України, головні державні санітарні лікарі установ, закладів, частин і підрозділів Міноборони, МВС, СБУ, Держкомкордону, Державного департаменту з виконання покарань, Державного лікувально-оздоровчого управління та їх заступники, лікарі-гігієністи, лікарі-епідеміологи державної санітарно-епідеміоло­гічної служби, помічники лікарів.

За порушення санітарного законодавства або невиконання постанов, розпоряджень, висновків органік гннтірпо-епідеміоло-гічної служби на осіб, винних у вчиненні правопорушень, можуть бути накладеш адміністративні штрафи.

Державний енергетичний нагляд за режимами споживання електричної і теплової енергії здійснюється Держанной» інспек­цією з енергетичного нагляду за режимами споживання елект­ричної і теплової енергії (Держенергонагляд), яка створюється Міністерством палива та енергетики і діє на підставі Положен­ня, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 7 серпня 1996 р. № 929 (зі змінами і доповненнями).

Головний державний інспектор України а енергетичного на­гляду, його заступники та відповідні державні інспектори з на­гляду під час виконання покладених на Держенергонагляд зав­дань та функцій мають право:

— вимагати в межах своєї компетенції від суб'єктів електро­
енергетики та споживачів вжиття заходів для усунення вияв­
лених Держенергонаглядом порушень;

— вимагати в установленому порядку від міністерств, інших
центральних та місцевих органів виконавчої влади, суб'єктів
електроенергетики та споживачів інформацію, необхідну для
виконання покладених на них завдань;

— визначати періодичність, порядок і напрями обстеження
електричних і теплових установок споживачів енергії;

— безперешкодного в будь-який час доби доступу до електрич­
них і теплових установок суб'єктів електроенергетики та спо­
живачів;

— опломбування в установленому порядку електричних і теп­
лових установок споживачів енергії;

— видавати суб'єктам електроенергетики та споживачам обо­
в'язкові для виконання приписи щодо: усунення порушень нор­
мативно-правових актів; приведення засобів обліку, контролю та
регулювання виробництва, передачі, постачання та споживання
енергії у відповідність з нормами, правилами і стандартами в
електроенергетиці; неприпустимості продовження експлуатації
електричних і теплових установок споживачів, якщо це створює
загрозу для життя та здоров'я обслуговуючого персоналу і насе­
лення, навколишнього середовища, енергопостачання інших спо­
живачів.

Глава 24

Рішення посадових осіб Держенергонагляду можуть бути оскаржені в установленому порядку. Подання скарги не є підста­вою для припинення виконання рішення, яке оскаржується, до його остаточного розгляду відповідно до законодавства (Положен­ня Із змінами, внесеними згідно з Постановами KM № 1896 від ЗО листопада 1998 p., №367 від 23 квітня 2001р., в редакції Постанови KM №665 (665-2002-п) від 17 травня 2002 p.).

Серед органів державного нагляду особливе місце посідають органи прокуратури України, повноваження яких визначено Законом України "Про прокуратуру" від 5 листопада 1991р. (Відомості Верховної Ради України. — 1991. — № 53. — Ст. 793) (зі змінами і доповненнями).

Відповідно до статті 1 Закону "Про прокуратуру" (в редакції Закону України від 12 липня 2001 р. № 2663-III) Генеральний прокурор України і підпорядковані йому прокурори здійснюють прокурорський нагляд за додержанням і правильним застосуван­ням законів Кабінетом Міністрів України, міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади, органами державного і господарського управління та контролю, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, місцевими Радами, їх виконавчими органами, військовими частинами, політичними партіями, громадськими організаціями, масовими рухами, підприємствами, установами та організаціями, незалежно від форм власності, підпорядкованості та належності, посадовими особами та громадянами.

Перевірка виконання законів проводиться за заявами та інши­ми повідомленнями про порушення законності, що вимагають прокурорського реагування, а за наявності приводів — також з власної ініціативи прокурора.

При здійсненні прокурорського нагляду за додержанням і застосуванням законів прокурор має право:

1) безперешкодно за посвідченням, що підтверджує займану посаду, входити у приміщення органів державної влади та органів місцевого самоврядування, об'єднань громадян, підприємств, уста­нов та організацій незалежно від форм власності, підпорядкова­ності чи належності, до військових частин, установ без особли­вих перепусток, де такі запроваджено; мати доступ до документів і матеріалів, необхідних для проведення перевірки, у тому числі за письмовою вимогою, і таких, що містять комерційну чи банків-

Державний нагляд і контроль за додержанням трудового законодавства 715

ську таємницю або конфіденційну Інформацію,письмово вима­гати подання в прокуратуру для персліркп іпкшмчених доку­ментів та матеріалів, видачі необхідних ДОВІДОК,у тому числі щодо операцій і рахунків юридичних осіб та інших організацій,для вирішення питань, пов'язаних з перевіркою;

2) вимагати для перевірки рішення, розпорядження. Інструкції,
накази та інші акти і документи, одержувати Інформацію про стан
законності й заходи щодо її забезпечення;

3) вимагати від керівників та колегіальних органік проведен­
ня перевірок, ревізій діяльності підпорядкованих і підконтроль­
них підприємств, установ, організацій та інших структур неза­
лежно від форм власності, а також виділення спеціалісті и для
проведення перевірок, відомчих і позавідомчих експертиз;

4) викликати посадових осіб і громадян, вимагати від них ус­
них або письмових пояснень щодо порушень закону.

У разі виявлення порушень закону прокурор або його заступ­ник у межах своєї компетенції мають право:

1) опротестувати акти Прем'єр-міністра України, Кабінету
Міністрів України, Ради міністрів Автономної Республіки Крим,
міністерств та інших центральних органів виконавчої влади, ви­
конавчих органів місцевих Рад, підприємств, установ, організацій,
громадських об'єднань, а також рішення і дії посадових осіб;

2) вносити подання або протест на рішення місцевих Рад за­
лежно від характеру порушень;

3) порушувати в установленому законом порядку криміналь­
ну справу, дисциплінарне провадження або провадження про
адміністративне правопорушення, передавати матеріали на роз­
гляд громадських організацій;

4) давати приписи про усунення очевидних порушень закону;

5) вносити подання до державних органів, громадських органі­
зацій і посадовим особам про усунення порушень закону та умов,
що їм сприяли;

6) звертатися до суду або арбітражного суду із заявами про
захист прав і законних інтересів громадян, держави, а також
підприємств та інших юридичних осіб.

Протест прокурора зупиняє дію опротестованого акта і підля­гає обов'язковому розгляду відповідним органом або посадовою особою у 10-денний строк після його надходження. Про наслідки розгляду протесту в цей же строк повідомляється прокурору.

Глава 24

Державний нагляд і контроль за додержанням трудового законодавства

 

Письмовий припис підлягає негайному виконанню, про що повідомляється прокурору. Орган чи посадова особа можуть оскаржити припік- мшцогтоящому прокурору, який зобов'язаний розглянути скаргу протягом десяти днів, або до суду (ч. З ст. 22 у редакції Закону України від 12 липня 2001 р. №2663-111).

Постанова про порушення дисциплінарного провадження або провнджеиня про адміністративне правопорушення підлягає розгляду повноважною посадовою особою або відповідним орга­ном у 10-денний строк після її надходження, якщо інше не вста­новлено законом.

Місцеві державні адміністрації та місцеві ради у межах відпо­відної території забезпечують державну політику щодо охорони праці, здійснюють контроль за додержанням законодавства (За­кон України "Про місцеве самоврядування в Україні" від 21 трав­ня 1997 р. // Відомості Верховної Ради України. — 1997. — №24. — Ст. 170).

Важливу роль у забезпеченні законності в трудових відноси­нах відіграють органи судової влади. Суди загальної юрисдикції (від Верховного Суду України до районних судів) вирішують питання про законність правозастосувальних актів власника або уповноваженого ним органу (наказів про переведення на іншу роботу, про звільнення і т. ін.), розглядають індивідуальні тру­дові спори, вживають заходів, спрямованих на виявлення та усу­нення причин і умов, що призводять до порушень законодавства про працю.

 

Контрольні запитання і завдання

1. Розкрийте зміст поняття нагляду за додержанням тру­
дового законодавства.

2. Назвіть основні види нагляду і контролю за додержанням
трудового законодавства та розкрийте їх зміст.

3. Які органи здійснюють державний нагляд за додержанням
законодавства про працю, охорону здоров'я на виробництві?

4. Розкрийте структуру, завдання, повноваження Державно­
го департаменту нагляду за додержанням законодавства про
працю.

 

5. Якими повноваженнями наділені посадові особи, які безпо­
середньо здійснюють нагляд? НавеіУит. приклади,

6. Які права мають Генеральний прокурор України і підпо­
рядковані йому прокурори у здійсненні нагляду.fa дотриманням
законодавства про працю?

 

Теми рефератів

1. Поняття та види нагляду і контролю за додержанням
трудового законодавства.

2. Система органів нагляду і контролю за додержанням за­
конодавства про працю й охорону здоров'я підприємствами
України: структура і функцій

3. Права прокурора у здійсненні нагляду і контролю за до­
держанням законодавства про працю й охорону здоров'я.

4. Повноваження місцевих органів виконавчої влади та орга­
нів місцевого самоврядування щодо здійснення контролю за до­
держанням законодавства про працю, охорону здоров'я на вироб­
ництві.

Література

1. Вчасна виплата зарплати — на контролі // Праця і зар­
плата. — 2002. — №43.

2. Коняхин Л.Г. Надзор и контроль за соблюдением законода­
тельства о труде. — М., 1982.

3. Колпаков В.К. Адміністративне право України: Підруч­
ник. — К.: Юрінком Інтер, 1999.

4. Тьоткін В. Контроль за дотриманням законності щодо по­
кладення на працівників матеріальної відповідальності за шко­
ду, заподіяну підприємству, установі, організації // Праця і зар­
плата. — 1999. — № 36. — С 5.

5. Чи порушують на місцях трудове законодавство // Праця
і зарплата. — 1998. — № 17. — Вересень.

Глава 25

ГРОМАДСЬКИЙ КОНТРОЛЬ ЗА ДОДЕРЖАННЯМ

ЗАКОНОДАВСТВА ПРО ПРАЦЮ

ТА ПРО ОХОРОНУ ПРАЦІ НА ВИРОБНИЦТВІ

Згідно із Законом України "Про права профспілок, їх права та гарантії діяльності" від 15 вересня 1999 р. профспілки наділено суттєвими повноваженнями щодо здійснення громадського кон­тролю за додержанням трудового законодавства і вимог охоро­ни праці на виробництві. Слід звернути увагу, що Законом Украї­ни від 13 грудня 2001 р. до Закону про профспілки внесено істотні зміни, частина з яких саме і спрямована на посилення контрольних функцій профспілок.

Згідно зі статтею 21 Закону профспілки здійснюють громад­ський контроль за виплатою заробітної плати, додержання зако­нодавства про працю та про охорону праці, створенням безпеч­них і нешкідливих умов праці, належних виробничих та сані­тарно-побутових умов, забезпеченням працівників спецодягом, спецвзуттям, іншими засобами індивідуального та колективно­го захисту.

У разі загрози життю або здоров'ю працівників, профспілки мають право вимагати від роботодавців негайного припинення робіт на робочих місцях, виробничих дільницях, у цехах та інших структурних підрозділах або на підприємстві в цілому на час, необхідний для усунення загрози життю або здоров'ю працівників.

719

Профспілки мають право на проведення жмичокної експер­тизи умов праці, а також об'єктів виробничого призначення, що проектуються, будуються чи експлуатуються! II шдповідність їх нормативно-правовим актам з питань ОХОРОНИ Праці,брати участь у розслідуванні причин нещасних випадків і Професійних захво­рювань на виробництві та давати висновки про них. Для здій­снення цих функцій профспілки, їх об'єднання можуп. створю­вати служби правової допомоги та відповідні іпспгкімі, комісії, затверджувати положення про них.

Новелою у Законі є конкретизація обов'язку роботодавця щодо розгляду контрольного подання профспілки. Закон надій: упов­новаженим представникам профспілок право вносити роботодав­цям, органам виконавчої влади та органам місцевого самовряду­вання подання про усунення порушень законодавства про пра­цю, обов'язкові для розгляду, та в місячний термін одержувати від них аргументовані відповіді. У разі ненадання аргументова­ної відповіді у зазначений термін дії чи бездіяльність посадових осіб можуть бути оскаржені до місцевого суду (ст. 21 зі змінами, внесеними Законом України від 13 грудня 2001 р. № 2886-ІП).

Контрольні функції закріплено за виборним органом первин­ної профспілкової організації на підприємстві, в установі або організації. Зокрема, згідно зі статтею 38 Закону виборний орган має право не лише укладати, а й контролювати виконання ко­лективного договору, звітувати про його виконання на загальних зборах трудового колективу, звертатися з вимогою до відповід­них органів про притягнення до відповідальності посадових осіб за невиконання умов колективного договору.

Виборний орган первинної профспілкової організації наділе­ний правом приймати рішення про вимогу до роботодавця розі­рвати трудовий договір (контракт) з керівником підприємства, установи або організації, якщо він порушує цей Закон, законо­давство про працю, ухиляється від участі у переговорах щодо укладення або зміни колективного договору; не виконує зобов'я­зань за колективним договором, допускає інші порушення зако­нодавства про колективні договори.

Виборний орган здійснює громадський контроль за виконан­ням роботодавцем законодавства про працю та про охорону праці, за забезпеченням на підприємстві, в установі або організації без­печних та нешкідливих умов праці, виробничої санітарії, правиль-

720

ним застосуванням установлених умов оплати праці, вимагає
усунення виявлених недоліків,бере участь у розслідуванні не­
щасних випадків, професійних захворювань і аварій, роботі
комісії з ПИТІ....... іхоронн праці.

Контроль.... ОВНОИЛЖення виборного органу профспілки перед­
бачено також у Сфері соціального захисту працівників підприєм­
ства. Зокрвмаї він здійснює контроль за підготовкою та подан­
ням роботодавцем документів, необхідних для призначення пен­
сій працівникам і членам їхніх сімей; за наданням пенсіонерам
та інвалідам, які до виходу на пенсію працювали на підприємстві,
в установі або організації, права користування нарівні з його
працівниками наявними можливостями щодо медичного обслу­
говування, забезпечення житлом, путівками до оздоровчих і про­
філактичних закладів та іншими соціальними послугами і піль­
гами згідно зі статутом підприємства, установи або організації
та колективним договором.

Контрольні повноваження профспілок не тільки проголошу­ються, а й забезпечуються юридичними гарантіями, які конкре­тизовано в редакції Закону України від 13 грудня 2001 р. Зок­рема, у статті 45 Закону передбачено обов'язок роботодавця на­давати інформацію на запити профспілок, їх об'єднань. Робото­давці, їх об'єднання зобов'язані в тижневий термін надавати на запити профспілок, їх об'єднань інформацію, яка є в їхньому розпорядженні з питань умов праці та оплати праці працівників, а також соціально-економічного розвитку підприємства, устано­ви, організації та виконання колективних договорів і угод.

Згаданим Законом статтю 45 було доповнено частиною дру­гою, згідно з якою у разі затримки виплати заробітної плати роботодавець зобов'язаний на вимогу виборних профспілкових органів дати дозвіл на отримання в банківських установах інфор­мації про наявність коштів на рахунках підприємства, установи, організації або отримати таку- інформацію в банківських уста­новах і надати її профспілковому органу. У разі відмови робото­давця надати таку інформацію або дозвіл на отримання інфор­мації його дії або бездіяльність можуть бути оскаржені до місце­вого суду.

Згідно з підпунктом "є" п. 8 Положення про Державну інспек­цію праці Міністерства праці та соціальної політики України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 2 серп-

721

ня 1996 р. № 906, і постановою Кабінету Мі міст] ни України від 2 бе­резня 1998 р. № 254 "Про внесення змін у Положення,іштверджене постановою Кабінету Міністрів Україна під 3 Оірпня 1996 р. № 906", для здійснення своїх функцій Державні Інспекція праці Міністерства праці та соціальної ПОЛІТИКИ України може залуча­ти представників громадськості, профспілок ШЛЯХОМ оформлен­ня останніх, з їхньої згоди, громадськими інспекторами праці.

Громадські інспектори праці діючі, иідповідио до Положення про громадських інспекторів праці, затвердженого наказом Міні­стерства праці та соціальної політики України від 20 беревня 1998р. №43 (Людина і праця: Інформаційний бюлетені. Міні­стерства праці та соціальної політики України. — 1998. — № б). Організацію діяльності й керівництво громадськими інспек­торами праці з контролю за додержанням трудового законодав­ства здійснюють територіальні державні інспектори праці. Гро­мадські інспектори праці призначаються за рішенням головно­го державного інспектора праці територіальної Державної інспекції праці.

Громадські інспектори праці проводять перевірки додержан­ня трудового законодавства на підприємствах, в установах і орга­нізаціях усіх форм власності в порядку суспільного доручення без звільнення від основної роботи і без додаткової оплати.

Громадські інспектори праці мають право:

а) контролювати додержання законодавства про працю на
підприємствах і вимагати усунення виявлених правопорушень;

б) вносити на розгляд власника (керівника) підприємства або
уповноваженого ним органу пропозиції, спрямовані на усунен­
ня і попередження порушень законодавства про працю;

в) сприяти проведенню роз'яснювальної роботи із законодав­
ства про працю на підприємствах;

г) безперешкодно відвідувати підприємства з метою контро­
лю за додержанням законодавства про працю;

д) ознайомлюватися з документами й отримувати від підпри­
ємств копії наказів, розпоряджень, протоколів, дані обліку і
звітності та інформацію з питань додержання законодавства про
працю;