Клінічна характеристика кліщового енцефаліту. Залишкові явища.
Кліщовий енцефаліт. Збудник – РНК-вмісний арбовірус. Інкубаційний період 3-21 день. Початок гострий, температура 38-39 триває протягом дня, головний біль, гіперестезія шкіри, міальгія, сонливість.У випадку менінгеальної форми різко зростає головний біль, з’являються менінгеальні симптоми.При менінгоенцефалітній формі, крім гарячки та інтоксикації. Менінгеальних симптомів – порушення свідомості, судоми, парези черепних нервів, спастичні парези кінцівок, гіперкінези, атаксія, бульбарні порушення. Потім – остаточні явища, хронічний прогресуючий перебіг хвороби. – в’ялі паралічі з атрофією м’язів, переважно шиї, плечового поясу і верхніх кінцівок.Залишкові явища. Гострий період рідко закінчується без ускладнень, частіше спостерігаються глибокі зміни у психіці, неврологічному й фізичному стані хворого.Для хронічної стадії захворювання характерні мало- рухливість, скутість. Хворий пересувається, як заведена лялька, автомат. Корпус нахилений трохи вперед, руки притиснуті до тулуба. Пересувається дрібними кроками, паралельних рухів рук і ніг не здійснює. Обличчя маскоподібне, немає міміки, рот напіввідкритий, виділяється слина. Голос захриплий, монотонний.У психічній сфері спостерігається уповільнення всіх психічних процесів — хворі повільно думають, нездатні довго зосереджувати увагу, позбавлені активності, їхні емоції й почуття збіднюються, переважають примітивні потяги до їжі, сну. Хворі дуже настирливі, докучливі.Якщо після перенесеного енцефаліту в хворого залишаються глибокі зміни — загальна фізична і психічна скутість, хворі визнаються неосудними і підлягають лікуванню 68.Клінічна класифікація черепно – мозкової травми. ЧМТ. З урахуванням можливої загрози інфікування внутрішньочерепного вмісту ЧМТ поділяють на закриту та відкриту; відкрита ділиться на проникаючу і непроникаючу.Закрита ЧМТ – це ушкодження при яких відсутнє порушення цілісності покривів голови, або є рана м’яких тканин без порушення цілісності апоневрозу. Переломи кісток склепіння голови без ушкодження м’яких тканин над ними відносяться до закритих ЧМТ. До відкритої ЧМТ відносяться ушкодження, при яких маються рани м’яких покривів голови з порушенням цілісності апоневрозу, або переломи кісток склепіння з ушкодженням м’яких тканин у цьому місці. Відкрита ЧМТ без ушкодження твердої мозкової оболонки відноситься до непроникаючої відкритої ЧМТ. Травма з ушкодженням твердої мозкової оболонки – до проникаючої ЧМТ. Переломи кісток основи черепа відносяться до групи відкритих ЧМТ. А переломи з виділенням ліквору з вушного проходу або носа – до групи відкритих проникаючих ЧМТ. Під множинними ушкодженнями розуміється одночасне ушкодження одного органу чи топографо анатомічної системи тіла в двох або більше місцях. За тяжкістю ЧМТ ділиться на 3 ступеня: легка(струс, забій головного мозку легкого ступеня); середня (забій головного мозку середнього ступеня, підгостре та хронічне стиснення мозку); тяжка (забій головного мозку тяжкого ступеня, гостре стиснення мозку, дифузне аксональне ушкодження мозку).Клінічні форми ЧМТ: 1. Струс головного мозку. 2-4. Забій головного мозку легкого, середнього та тяжкого ступеня тяжкості. 5. Дифузне аксональне ушкодження. 6. Стиснення мозку (внаслідок гематом, вдавлених переломів, пневмоцефалії, набряку та набубнявіння мозку, вогнищрозміжження мозку). За типом ушкодження ЧМТ поділяють на вогнищеві та дифузні. Вогнищеві ураження характерні для локального імпресійного механізму травми, а також ударно-протиударного. Вони характеризуються локальними макроструктурними ушкодженнями мозкової речовини різного ступеня на місці удару. На протилежному боці по ходу ударної хвилі. Дифузні ушкодження, в основному, виникають внаслідок травми прискорення-гальмування (зміщення та ротація півкуль мозку відносно черепа та стовбура мозку) і характеризуються розривами, натяжінням аксонів та дрібними крововиливами в підкірку та мозолясте тіло.
|
