Будова і функції проміжного мозку.

Таламус – це скупчення нервових клітин, розташованих по обидва боки ІІІ шлуночка. Його ділять на передній та задній таламус.

Таламус є одним з підкіркових центрів зору і центром аферентних імпульсів зі всього організму, що прямують до кори великого мозку. Основна функція таламуса – проведення чутливих імпульсів до кори головного мозку. Через таламус проходять провідники больового, тактильного, температурного, м’язово-суглобового, вібраційного чуття; зорові, смакові, нюхові, слухові шляхи. У таламусі формуються відчуття та передача імпульсів до екстрапірамідної системи, її підкіркових центрів.

Метаталамус також містить один з підкіркових центрів зору та підкірковий центр слуху. Обидва ці ядра (медіальне та латеральне колінчасті тіла) зв’язані з пагорбками середнього мозку.

До структурних елементів епіталамуса відносяться шишковидне тіло, яке є ендокринною залозою, що регулює функцію кори надниркових залоз і розвиток статевих ознак.

Гіпоталамус складається з сірого пагорба, лійки, мозкового придатка (нейрогіпофіза) та парних сосцевидних тіл. Зоровий перехрест та зорові тракти є його передньою межею. У ділянці сосцевидного тіла знаходиться ядро, яке є підкірковим центром нюху.

Сірий пагорб переходить у лійку, у ділянці якої розташований нейрогіпофіз. Саме він контролює функції ендокринних залоз (щитовидної, статевих, надниркових залоз), контролює зріст та дозрівання органів, координує функції різних органів та систем організму. Гормони продукуються переважно передньою долею, у задній відбувається їх накопичення з подальшим виділенням у кровообіг.

У гіпоталамусі знаходяться скупчення сірої речовини у вигляді ядер, які є центрами вегетативної нервової системи, котра регулює всі види обміну речовин, дихання, кровообіг, діяльність внутрішніх органів, залоз внутрішньої секреції тощо.

 

32. Периферична нервова система. Неврити. Невралгія. Поліневрити.

Периферична нервова система — частина нервової системи представлена нервами, що з'єднують ЦНС із сенсорними органами, рецепторами та афекторами (м'язами та залозами) та об'єднує їх у взаємодії. Перифери́чнанерво́васисте́ма (ПНС) складаєтьсязівсіхіншихнервівінейронів, якінележатьвмежахЦНС.Переважнабільшістьнервів (якіфактичноєаксонаминейронів) належитьПНС. Периферичнанервовасистемаулюдини включає усебе 31 пару спинно-мозкових нервів і 12 пар черепних нервів, що прямують від спинного та головного мозку до периферії. Периферична нервова система поділяється на соматичну нервову систему і автономну нервову систему.

Неври́т—ураженняпериферійних нервів, зумовлені охолодженням, інфекцією, травмою, інтоксикацією, алергією, порушеннями обміну речовин. Характеризуються болем та порушенням чутливості у зоні іннервації відповідного нерву.

Невралгія — ураження периферійних нервів, що характеризується нападами болю в зоні іннервація будь-якого нерва. Невралгія розвивається переважно в нервах, що проходять у вузьких каналах і отворах.

Поліневри́т, поліневропа́тія—множиннеураженняпериферійнихнервів. Спостерігаєтьсяприінфекціях (грип, дифтерія), інтоксикаціях(алкогольні, свинцові та ін.), порушеннях обміну речовин (діабет), авітамінозах. Поліневрити характеризуються болем, онемінням у кінцівках, слабкістю та гіпотонією м'язів дистальних відділів рук та ніг, порушенням чутливості на зразок "рукавичок" та "панчох".

 

 

33. Клінічна характеристика семантичної афазії, причини її виникнення Семантична афазія виникає при ураженні тім'яно-потиличних областей лівої півкулі. Спостерігаються специфічні труднощі при пошуку потрібного слова або довільному називання предмета. Найбільші труднощі виникають у вирішенні логіко-граматичних словосполучень, що передають ставлення людей або предметів ("брат батька", "батько брата"), відсутнє розуміння прислів'їв, приказок, крилатих слів. Письмова мова відрізняється бідністю і стереотипністю синтаксичних форм. Як правило, семантична афазія супроводжується порушенням рахунки, хворі з працею записують зі слуху багатозначні числа.

.