Аналіз результатів. На початку експерементального дослідження було проведено анкетування (додаток Б ) та опитування школярів

На початку експерементального дослідження було проведено анкетування (додаток Б) та опитування школярів, для того щоб з’ясувати рівень готовності та ставлення до науково-дослідної роботи. Аналіз результатів опитування та анкетування показав, що на початку експеременту в 10 класі Зарізької ЗОШ (24 особи) третина учнів була не зацікавлена в участі в позакласних науково-дослідних роботах. Рівень пізнавального інтересу та готовності до науково-дослідних робіт у 4 осіб або 16,7% респондентів був низький, у 5 осіб або 20,8% – нижче середнього, у 7 осіб 29,2% – середній, у 6 осіб або 25% – вище середнього, у 2 осіб або 8,3% –високий. Ці результати пояснюються тим, що в Зарізькій ЗОШ не проводяться науково-дослідні роботи з хімії.

 

Рис. 1. Показники пізнавального інтересу та рівень готовності до науково-дослідної роботи на початку експериментального дослідження в Зарізькій ЗОШ

 

Після включення в позакласну роботу етапів організації науково-дослідної роботи та по закінченню експерименту було помічено значне підвищення рівня готовності та зацікавлення до науково-дослідної роботи.

Під час захисту науково-дослідних робіт школярів були присутні експерти для того, щоб оцінити рівень готовності до науково-дослідної роботи після експерименту. Вивчення проблеми здійснювалось адаптованою кваліметричною моделлю В.В. Григораша [20]: Рівень готовності до науково-дослідної роботи школярів (додаток Г) визначала комісія у складі експертів:

1. Голобородько Л.В. – вчитель природничих наук Зарізької ЗОШ Оржицького району Полтавської області (Е1);

2. Гордієнко І.І. – директор Зарізької ЗОШ Оржицького району Полтавської області (Е2);

3. Микитенко А.О. – заступник директора з навчально-виховної роботи Зарізької ЗОШ Оржицького району Полтавської області (Е3);

4. Денисенко Л.П. – вчитель гуманітарних наук Зарізької ЗОШ Оржицького району Полтавської області (Е 4);

5. Черниш А.О. – практичний психолог Зарізької ЗОШ Оржицького району Полтавської області).

Результати інтерпретувались за такими критеріями оцінювання рівнів засвоєння знань школярами:

0–0,35 — недопустимий рівень

· неспроможність самостійно дати відповідь на запитання;

· відповідь непослідовна, фрагментарна, неточна;

0,35–0,59 — критичний (низький) рівень

· знання навчального матеріалу поверхневі;

· учневі важко самостійно підтвердити відповідь прикладами;

0,6–0,74 — достатній (середній) рівень

· учень глибоко, грунтовно, послідовно розкриває зміст завдань, але:

· при викладі матеріалу припускається незначних помилок;

· переважає інколи поверхнева обізнаність;

· робить неповні узагальнення та висновки.

0,75–0,89 — високий (вище середнього) рівень

· учень глибоко, грунтовно, послідовно розкриває зміст завдань;

· висловлені твердження ілюструє прикладами з власних спостережень;

· відповіді чіткі, логічно завершені;

· легко робить необхідні висновки;

0,9–1 — відмінний (дуже високий, з відзнакою) рівень.

· відповіді задовольняють вимоги „високого рівня”, крім того учень

· без допомоги вчителя аналізує, порівнює, застосовує на практиці набуті знання;

· відповіді носять творчий характер.

Результати дослідження подано на рис. 2 та 3 і табл. 2 та 3 і додатку Д.

Результати дослідження засвідчили, що навчальна науково-дослідна компетентність після включення у науково-дослідну роботу розроблених етапів відповідає високому (вище середнього) рівню (0,71). Особливо слід відзначити вміння учнів сприймати інформацію (виділяти головне, аудіювати, абстрагувати). Школярі мають розвинені вміння знаходити необхідну інформацію, працювати з довідковою літературою, класифікувати інформаційні джерела.

Мотивація школярів до науково-дослідної роботи та процес здійснення цієї діяльності знаходяться на достатньому рівні (0,64-0,61). Потребують вдосконалення такі напрямки роботи з учнями як: формування компетентності планувати власну дослідницьку діяльність; розвиток культури мислення (гнучкості, швидкості, аналітичності); слабкою ланкою в дослідницькій практиці учнів є недостатньо розвинені вміння узагальнювати інформацію, структурувати її, реферувати, конспектувати й систематизувати.

 

 

Таблиця 2