Педагогічні умови організації науково-дослідницької роботи учнів у навчальних загальноосвітніх закладах

«Умова» в словнику С. Ожегова - це обставина, від якої що-небудь залежить; обстановка, у якій відбувається, здійснюється будь-що. Умови об'ктивні. Аналіз наукової літератури дозволяє виділити два підходи до дослідження умов. Критерієм першого підходу є відношення умов до суб'єкта: виділяють зовнішні умови (у меншому ступені залежні від суб'єкта) і внутрішні умови (належать суб'єктові). До зовнішніх умов організації науково-дослідницької роботи з учнями можна віднести стан суспільства, соціальний статус педагога в ньому, родинний стан, доступ до культурних і наукових цінностей. До внутрішніх умов відносяться задатки, загальні й спеціальні здібності, психологічні механізми (компенсаторні, механізми зняття внутрішньої конфліктності, індивідуалізації, персоналізації, інтеграції тощо), які дозволяють вчителеві продуктивно працювати з даною категорією дітей, та задатки й здібності самих дітей.

Другий підхід до дослідження умов зорієнтований на виділення напрямів оптимізації. Тут розглядаються матеріально-технічні, санітарно-гігієнічні, морально-психологічні, інформаційні та педагогічні умови.

Морально-психологічні умови продуктивної організації наукової роботи з дітьми передбачають створення умов для розвитку як особистості вчителя, так і особистості дитини, їх мотиваційної сфери, формування готовності до позитивної зміни, спрямованості на самовдосконалення, саморозвиток, реалізацію творчого потенціалу; системи морального й матеріального стимулювання вчителів та учнів до науково-дослідницької роботи, встановлення певних пільг, облік участі учнів у наукових заходах, облік результативності наукової роботи, рейтингове оцінювання вчителів, надання права пільгового користування науковими бібліотеками тощо.

Інформаційні умови передбачають збір, обробку та подальше використання інформації щодо організації наукових досліджень школярів, можливість широкого знайомства вчителів та учнів з темами дослідження, які визначені кращими, складання інформаційного банку даних з проблеми організації науково-дослідницької роботи учнів.

Матеріально-технічні умови передбачають наступне: наявність предметних кабінетів, де вчителі й учні працюють над науковою проблематикою, використовуючи для цього засоби, які не можна використати в домашніх умовах - прилади, устаткування, роздатковий матеріал тощо; наявність відповідного бібліотечного фонду й матеріалів у методичному кабінеті з питань наукової роботи (методологія наукових досліджень, теми наукових робіт, оформлення тощо); наявність засобів комп'ютерної техніки, кабінету психологічного розвантаження, де на базі гарних матеріальних та естетичних умов можна проводити аутогенні тренування, заняття з фахівцями і т.д.

Санітарно-гігієнічні умови передбачають організацію гарного, повноцінного шкільного харчування, в тому числі й у другій половині дня; організацію спортивно-оздоровчої роботи, групи здоров'я, загартовування; забезпечення нормального температурного, світлового, повітряного режимів.

Педагогічні умови продуктивної організації даного напряму роботи позв'язані в першу чергу з введенням посади заступника директора з навчально-виховної роботи, до функціональних обов'язків якого входить саме організація науково-методичної діяльності школи, удосконалення процесу науково-методичної роботи з учителями, змісту підготовки, перепідготовки, підвищення кваліфікації вчителів з питань організації наукової роботи з дітьми, вивчення перспективного педагогічного досвіду з означеної проблеми, особливостей обдарованих дітей, які навчаються в загально-освітніх навчальних закладах.

Вище визначені різновиди умов щодо організації науково-дослідної роботи з учнями ефективні в комплексі. Тому дослідження в цьому напрямку необхідно систематизувати й розробити програму супроводу даного напряму роботи. Таким чином, створення перелічених умов дозволяє оптимізувати процес організації науково-дослідницької роботи з учнями в навчальних закладах [49,15].

Якщо в більшій мірі вище перелічені умови реалізовані в загальноосвітньому навчальному закладі, то тоді вже саме вчитель повинен створити необхідні умови щодо організації науково-дослідницької роботи з учнями, тобто педагог організовує та залучає школярів до науково-дослідної роботи задля розвитку компетентностей та здібностей учнів, підвищення рівня їхньої самостійності, здатності приймати відповідальні рішення в різноманітних життєвих ситуаціях, вироблення вмінь практичного і творчого застосування здобутих знань. Це означає, що вчитель має орієнтуватися на використання таких педагогічних технологій з допомогою яких не просто поповнювалися б знання й уміння з навчального предмета, а й розвивалися такі якості учня, як пізнавальна активність, самостійність, уміння творчо виконувати завдання. Пізнавальна активність на рівні структурної одиниці спрямованості особистості свідчить про те, що учень охоче засвоює ту чи іншу інформацію, більше того — має міцно сформовану потребу в якісній пізнавальній діяльності, сильні та стійкі мотиви цієї діяльності.

Отже, потрібно формувати не лише вузьконавчальні, а й широкі пізнавальні мотиви, учень повинен перейти від цікавості (ситуативного інтересу) до зацікавленості.

Навчання як дослідження припускає, що особливістю навчально-дослідної роботи учня є суб'єктивне відкриття ним нових знань на основі індивідуальної актуалізації попередньо засвоєних ним же знань і вмінь, уведення їх до особистісного пізнавального простору.

Застосування науково-дослідної роботи в навчанні спрямоване на становлення в школярів досвіду самостійного пошуку нових знань і використання їх в умовах творчості, на формування нових пізнавальних цінностей учнів і збагачення їх пізнавальної ціннісної орієнтації. Тому навчання в значній мірі стає таким, що ініціюється учнями, які засвоюють новий досвід, у т. ч. і дослідницько-пізнавальний.

Процес пізнання - це процес переходу від найпростіших моделей світу до більш складних. Дитина повинна розвиватись і навчатись кожної миті. Необхідно, щоб безперервно відбувалась різноманітна пізнавальна дослідна робота - у співпраці з учителями, іншими дітьми. Як тільки зникає зацікавленість, натхнення, подив, відразу починають панувати лінощі та примус. Тоді труднощі в навчанні стають неподоланними, і дитина, яка була старанна і дисциплінована, вже не зможе набути справжніх знань та навичок.

Завдання вчителя-керівника - поступово і методично формувати дослідницькі навички, здійснюючи постійний контроль за виконанням учнями науково-дослідних робіт; аналізувати і виправляти помилки; визначати найкращі, найефективніші шляхи виконання роботи, розчленувати її на певні складові та розділи, навчаючи учнів з'ясовувати можливості подальшого застосування результатів роботи.

Одним із перших кроків вчителя - керівника наукової роботи є вивчення науково-пізнавальних інтересів учнів, що впливає як на вибір теми дослідження, так і на хід роботи над нею. Не секрет, що навіть надзвичайно цікава тема, викликана лише потребами часу чи нав'язана вчителем учневі, не сприятиме успішному виконанню роботи. Пріоритетним та визначальним фактором у виборі теми є стійкий пізнавальний інтерес до неї дослідника і його бажання внести щось нове у її розкриття.

В організації науково-дослідної роботи учнів слід дотримуватись декількох принципів:

- зміст дослідження обов'язково повинен поєднуватися з навчальною метою, загальними потребами суспільства та питаннями сьогодення;

- науково-дослідна робота - безперервний процес, його не можна виконати за кілька днів;

- науково-дослідна робота - обов'язково керований процес.

Вчитель-наставник навчає методиці дослідження, консультує учня в процесі виконання роботи, розв'язанні поставлених проблем, враховуючи інтелектуальні та психологічні особливості дитини, оцінює отримані результати; у здійсненні продуктивного наукового дослідження обов'язкове поєднання керованої науково-дослідниої роботи з самостійною, самоосвітньою діяльністю учня, яка є основою інтелектуального росту дитини, формування її творчої особистості.

Процес дослідження має індивідуальний характер і відбувається за такою схемою: вибір теми - складання плану роботи - підбір джерел і літератури - знайомство з джерелами і складання на їх основі плану написання наукової роботи - відбір та оцінка фактів - обробка та систематизація зібраного матеріалу - написання роботи - її рецензування і доопрацювання - остаточне редагування та оформлення - захист роботи.

Вибір теми передбачає врахування актуальності проблеми, ступінь її розробленості, наявність джерел і літератури, пізнавальних інтересів і можливостей школярів. Тематика навчально-дослідних робіт визначається вчителями-предметниками, розглядається на засіданні методичного об'єднання, узгоджується з адміністрацією навчального закладу.

Завдання школи - не лише надати учням певні знання, але й навчити їх використовувати, а в разі необхідності й творчо опрацьовувати. Звідси: проведення наукових досліджень у школі доцільно поєднувати з розвитком творчої особистості; воно має бути його кінцевим результатом.

Вчитель повинен залучати учнів брати участь у роботі наукових гуртків, у колективних дослідженнях, а також у різних олімпіадах, змаганнях, семінарах, конкурсах тощо. Це подальший розвиток колективного наукового мислення, який певною або значною мірою здійснюється в школі. Самостійним напрямком наукової роботи школярів є їх участь у роботі МАН, зокрема в щорічних конкурсах-захистах - районному, обласному, державному. Це вже індивідуальна наукова діяльність, яку треба вважати найвищою для школярів. Вона регламентується спеціальними вимогами.

Головне в організації науково-дослідної роботи вчителя з учнями - робота на діагностичній основі.

Діагностика - це оціночна процедура, яка направлена на з'ясування ситуації, дійсного рівня розвитку учня. Дані діагностичного дослідження спвіввідносяться з вихідними характеристиками, різниця між початковим та кінцевим результатом визначає рівень готовності школярів до науково-дослідної роботи.

Аналіз наслідків діагностування дає змогу вчителю загальноосвітнього навчального закладу:

1) виявити рівень підготовки школярів до науково-дослідної роботи, рівень практичної діяльності;

2) спланувати раціональні форми науково-методичної роботи;

3) визначити основні змістовні напрями діяльності учнівського колективу.

Велику увагу слід приділити організації науково-методичної роботи з школярами, яка сприяє підвищенню рівня готовності до науково-дослідної роботи. Визначаючи зміст методичної роботи в учнівському колективі, вчитель повинен мати на увазі: поточні й перспективні завдання, які стоять перед навчальним закладом; результати діагностування учнів, зокрема, виявлені при цьому труднощі в їхній роботі; кількісний і якісний склад учнівського колективу; наявність часу для здійснення наміченого; матеріальні, морально-психологічні та інші умови (технічні засоби, психологічний клімат, зацікавленість учнів тощо.

На цій основі визначається поточний і перспективний зміст науково-методичної роботи з школярами. Зрозуміло, що вчитель має бути добре обізнаний з рівнем підготовленості учнів з важливих питань теорії і практики науково-дослідницької роботи. Діагностичний підхід у визначенні змісту методичної роботи дає змогу виявити слабкі сторони у школяра, причини, що їх породжують, намітити на цій основі у кожному конкретному випадку індивідуальні заходи щодо їх усунення [54].

Узагальнення наукових досліджень з означеної проблеми дало змогу визначити зміст управлінської діяльності вчителя загальноосвітнього навчального закладу щодо організації науково-дослідної роботи з учнями:

- вивчати стан і перспективи розвитку діяльності учнів і на цій основі розробити перспективний і річний плани роботи загальноосвітнього навчального закладу;

- контролювати науково-дослідну роботу учнів, надавати допомогу та консультації школярам у науковому дослідженні;

- створювати матеріально-технічні, санітарно-гігієнічні, морально-психологічні, інформаційні умови для оптимізації науково-дослідної роботи з учнями.

Щоб створити атмосферу за якої школярі будуть зацікавлені в науково-дослідній роботі, щоб створити творчу атмосферу духовної єдності з дітьми, для того, щоб учні йшли на ці заняття з радістю та інтересом, почували себе активно й вільно, вчитель має:

• демонструвати повну довіру до дітей, будувати відкриті, емоційно насичені взаємовідносини зі школярами;

• допомагати учням у формулюванні, уточненні цілей і завдань діяльності, не підвищуватися над дітьми, а разом з ними в спільній діяльності проходити шлях до відкриття істини;

• бути джерелом різноманітного досвіду, до якого можна звертатися з труднощами, вчити учнів міркувати, обговорювати, виявляти власне ставлення;

• виявляти і підтримувати інтереси, ідеї та творчі задуми учнів, допомагати реалізовувати потенціал їхніх індивідуальних можливостей;

• допомагати учням зберегти живий інтерес, допитливість до навколишнього світу і самого себе, забезпечувати надходження таких матеріалів, які були б цікавими, відповідали різним нахилам і здібностям учнів, могли б забезпечити їх вільний вибір, навчання із задоволенням;

• створювати атмосферу взаємоповаги і свободи самовираження, поважати право дітей на власну думку;

• сприяти досягненню успіху, заохочувати прагнення учнів до вирішення складних завдань, допомагати їм перевершувати самих себе, самовдосконалюватись.

Таким чином, організація науково-дослідної роботи школярів є цілеспрямованою взаємодією вчителя й учнів на засадах діалогу, співробітництва і співтворчості з метою активізації та розвитку мислення, почуттів, волі, творчого потенціалу, узгодження мотивів, цінностей, знань, умінь та рефлексивної поведінки учнів, поступового їх переведення на рівень самоорганізації власної діяльності завдяки створенню і розширенню творчого мікросередовища.