Студопедия — Процес ведення випадку.
Студопедия Главная Случайная страница Обратная связь

Разделы: Автомобили Астрономия Биология География Дом и сад Другие языки Другое Информатика История Культура Литература Логика Математика Медицина Металлургия Механика Образование Охрана труда Педагогика Политика Право Психология Религия Риторика Социология Спорт Строительство Технология Туризм Физика Философия Финансы Химия Черчение Экология Экономика Электроника

Процес ведення випадку.






2. Первинне оцінювання і складання плану догляду.

3. Реалізація плану втручання та оцінювання його результативності.

4. Ведення професійної документації.

 

! Основні поняття: ве­дення випадку, брокер соціальних послуг, карта соціальних мереж.

& Методичні вказівки до семінару:

Готуючись до відповіді на перше питання, студенту необхідно приділити увагу визначенню ведення випадку як одного з традиційних методів соціальної роботи, а також аналізу основних етапів та головних моделей реалізації процесу ведення випадку.

Друге питання слід починати з важливості моменту звернення клієнта за допомогою, визначення його проблеми, первинного оцінювання складності випадку. Почасти вирішальним на початковому етапі є встановлення довірчих відносин суб’єктів процесу соціальної роботи. Соціальний працівник повинен чітко уявляти собі перелік питань, які він повинен з’ясувати на першій зустрічі. Саме аналітичний перелік цих ключових питань очікується від студента. Крім того, студент повинен розкрити конкретні вимоги до організації діагностичного інтерв’ю.

Технологія формулювання мети та завдань втручання також потребують уваги при підготовці цього питання. На базі яких даних складається план втручання, чому його необхідно узгоджувати з клієнтом, чому він має форму угоди про співпрацю, – це ті питання, на які очікується ґрунтовна відповідь.

Відповідь на третє питання повинна розкривати засади переведення плану втручання в конкретні дії, які, у разі потреби, забезпечують можливість перегляду та корекції. Важливою засадою успішності реалізації плану втручання є створення умов для прояву певної самостійності клієнта, вмотивованості до змін. Міра самостійності, наданої клієнту, – проблема для студентського розгляду.

Студент повинен впевнено орієнтуватися в фаховій міжнародній термінології, розкрити та використовувати такі поняття, як «брокер соціальних послуг», «карта соціальних мереж» та ін. Окремим питанням стоїть ефективне завершення стосунків з клієнтом, умови «безболісного» припинення альянсу, – напрям активного обговорення студентами.

Четверте питання повинне висвітлювати специфіку ведення професійної документації, розкриття її призначення, що обумовлює форми та засоби фіксації робочої інформації, яка, в свою чергу, входить у конфіденційну особову справу клієнта.

 

s Питання для самоконтролю:

1. Дайте визначення терміну «ведення випадку» в соціальній роботі.

2. Які дані необхідні для повного уявлення про проблему клієнта?

3. Розкрийте сенс укладання плану-угоди на надання соціальної допомоги.

4. Які можливі складнощі необхідно враховувати при складанні та реалізації плану втручання.

5. Чи може клієнт бути незгодним з професійними записами фахівця?

@ Завдання для самостійної роботи:

1. Опрацюйте літературу з теми.

2. Розробіть реферат за однією з тем:

− Ведення випадку: процес та результат.

− План втручання в соціальній роботі.

− Завершення стосунків у веденні випадку в соціальній роботі.

3. Характеристика моделей ведення випадку.

4. Продумайте практичні засоби «не робити за клієнта роботи, яку він може зробити сам».

5. Складіть карту соціальних мереж вашого міста.

6. Розробіть форму щоденника для фіксації реалізації плану втручання.

¨ Література:

1. Динамика ценностей в социальной работе / Под ред. С. Шардлоу. – Амстердам – К.: АПУ, 1996. – 206с.

2. Соціальна робота. В 3-х ч. / За ред. Т. В. Семигіної, І. М. Григи. – К.: Києво-Могилянська академія, 2004.–Ч.2.Теорії та методи соці­альної роботи.–224 с.

3. Пейн М.Сучасна теорія соціальної роботи: Пер. з англ. – К., 2000.–456с.

4. Практика социальной работы / Под ред. К. Ханвея, Т. Филпота. – Амстердам – К.: АПУ, 1996.–240 с.

5. Теорії і методи соціальної роботи:Підручник для студентів вищих навчальних закладів/ за ред. Т. В. Семигіної, І. І. Миговича.– К.: Академвидав, 2005.–328 с.

СЕМІНАРСЬКЕ ЗАНЯТТЯ 13.

Тема: Специфіка та технологія консультування в практиці соціальної роботи.

План:

1. Специфіка консультування у соціальній роботі.

2. Консультативний процес і консультативна взаємодія.

3. Соціально-психологічне консультування у соціальній роботі.

4. Телефонне консультування у соціальній роботі.

! Основні поняття: тривожність,робочий альянс,каунселінг, телефон довіри.

& Методичні вказівки до семінару:

Відповідаючи на перше питання, студент повинен висвітлити зміст поняття консультування та специфіку консультування у соціальній роботі, а саме: метою його є актуалізація у клієнта внутрішніх сил і ресурсів для виходу з важкої життєвої си­туації. Студенту слід виявити знання класифікації консультування, розрізняти конкретне та програмне, довготермінове та короткотермінове, контактне та дистантне консультування.

Друге питання передбачає демонстрацію студентом знання етапів консультативного процесу, їх відмінності та сенс. У процесі роботи консультант має справу з різними поведінковими моделями клієнта, які обумовлюють кон­сультативну взаємодію. Студент повинен охарактеризувати різні позиції консультанта, їх залежність від особливостей клієнта.

Трете питання вимагає знання особливостей соціально-психологічного виду консультування, орієнтованого на клієнтів з психологічними труднощами та проблемами, відновлюючої здатності клієнта до прийняття важливих рішень. Важливим є аналіз базових психологічних підходів їх потенціалу в порівнянні з потенціалом клієнта. Передбачається, що студент проаналізує складові успішності консультативної взаємодії, її методичний інструментарій: активне слухання, розпитування, спостереження, заохочування, переповідання та підсумовування. При аналізі засад ефективності даного виду консультування є необхідність у підкресленні важливості тактовного зосередження на сильних сторонах особистості клієнта.

Четверте питання розкривається в особливостях та практичних методах, накопичених у сфері телефонного консультування: вимоги до початку спілкування, продуктивні ролі консультанта з різними типами клієнта, методи підтримання спілкування, прийому ведення клієнта; умови завершення розмови та ін.

s Питання для самоконтролю:

1. Охарактеризуйте особливості консультування в соціальній роботі.

2. Розкрийте основні види консультування.

3. Проходження яких етапів передбачається під час проведення консультації?

4. Визначте сутність консультативної взаємодії.

5. Від чого залежить вибір стратегій консультування?

6. В чому полягає специфіка телефонного консультування?

@ Завдання для самостійної роботи:

1. Опрацюйте літературу з теми.

2. Розробіть реферат за однією з тем:

− Різновиди консультування в соціальній роботі.

− Технологія встановлення довірливих стосунків.

− Директивна та недирективна модель консультування: показання та протипоказання до використання.

− «Телефон довіри»: аналіз соціальної технології.

3. Випробуйте в парах прийоми консультативного впливу.

4. Складіть порівняльну таблицю ефективного та неефективного консультанта.

¨ Література:

1. Соціальна робота в Україні:теорія і практика. – 2003. – №1.– 190 с.

2. Хэпоуорт Д.Х. Практика социальной работы / Д.Х. Хэпоуорт, Х.Л. Рональд; Пер.с англ.Л. Романенковой.– К., 1998.–172 с.

3. Теорії і методи соціальної роботи: Підручник для студентів вищих навчальних закладів/ за ред. Т.В.Семигіної, І.І.Миговича. К.:Академвидав, 2005. – 328 с.

СЕМІНАРСЬКЕ ЗАНЯТТЯ 14.

Тема: Організація групової соціальної роботи.

План:

1. Планування і підготовка групової соціальної роботи.

2. Переговори узгодження діяльності.

3. Проведення групових занять і зустрічей.

4. Завершення і оцінювання групової соціальної роботи.

! Головні поняття теми: гомогенна група, гетерогенна група, «мозковий штурм», тренінг асертивності.

& Методичні вказівки до семінару

Відповідаючи на перше питання слід зазначити, що групова соціальна робота є планованою діяльністю як для соціального працівника так і для клієнтів. Планування групової роботи слід починати із з’ясування питання загального бачення форм роботи та участі усіх зацікавлених сторін; цінностей та допустимих методів впливу; наявності ресурсів проведення групової роботи.

Наступним етапом, який треба охарактеризувати є вирішення організаційних питань, а саме: склад групи та умови входження в групу; наявність обладнаного приміщення для групових занять; розклад роботи групи. Необхідно проаналізувати інформацію про оптимальні розміри групи та внутрішньо групові умови, що сприяють ефективній роботі групи (вмотивованість учасників тощо).

Питання ефективного підбору фахівців для роботи з групою та розподіл функцій між ними – також потребують детального аналізу.

Друге питання розкриває технології узгодження діяльності на початку роботи групи. Треба зазначити необхідність попередніх індивідуальних зустрічей з ймовірними майбутніми учасниками групи з метою виявлення їх очікувань від групової роботи, які не можуть бути заявлені публічно. Отримані під час індивідуальних зустрічей відомості, дають змогу скласти об’єднаний «портрет групи» та прогнозувати можливі ускладнення в роботі групи.

Висвітлюючи трете питання треба зазначити важливість ефективної комунікації між учасниками групового процесу, спрямованої на вирішення проблемних питань, крім того, необхідно розкрити засоби та техніки налагодження продуктивної комунікації. «Мозковий штурм» розбирають як один з найпростіших та популярних методів групової роботи.

Розкриваючи необхідність створення сценарію кожної групової зустрічі студент повинен визначити міру присутності спонтанності в груповій роботі.

Розкриваючи четверте питання, від студента очікується аналіз важливості оптимального завершення групової роботи, завершення, яке, з одного боку, не перекреслювало б досягнутих клієнтами змін, з іншого, – не давало б зволікати із проявленням та закріпленням отриманих навичок у суспільному житті. Термінацію групової роботи пов’язують з рівнем розвитку групи, у будь якому разі, фасилітатор повинен допомогти учасникам усвідомити близьке завершення групової роботи. Студент повинен навести найбільш вживані техніки підготовки до завершення роботи групи. Необхідно зазначити важливість обговорення результатів роботи.

На етапі оцінювання групової роботи визначають ступені відповідності отриманих результатів запланованим цілям. Оцінювання групової роботи є складним і відповідальним процесом, ад­же результати роботи часто віддаленні в часі, і про них можна зробити висновок лише після того, як учасники групи поч­нуть (чи не почнуть) використовувати отримані навички у своєму житті.

s Питання для самоконтролю:

1. Дайте характеристику етапів організації групової соціальної роботи.

2. Визначте питання обов’язкові для з’ясування при плануванні групової соціальної роботи.

3. Розкрийте взаємозв’язок мети та завдань групи з ефективністю її роботи.

4. Визначте роль фасилітатора в груповому процесі та його наведіть бажані особистісні риси.

5. Окресліть розподіл влади в групі.

6. Наведіть та обґрунтуйте базові правила групи.

7. Методи організації групової соціальної роботи.

8. Обґрунтуйте важливість етапу завершення групової соціальної роботи.

9. Наведіть методи вдалого завершення групової соціальної роботи.

@ Завдання для самостійної роботи:

1. Виконайте реферування навчальної літератури за такими темами:

− Переваги та недоліки групової соціальної роботи.

− Групові ролі в процесі групової соціальної роботи.

− Методологія «кристалізації» мети та завдань групової соціальної роботи.

− Етап нормування в організації групової соціальної роботи. Правила групи.

− Методи групової соціальної роботи.

− Технології завершення групової соціальної роботи.

2. Складіть план установчої зустрічі Т-групи школярів.

3. Проаналізуйте «пастки» для ведучого групи.

4. Розгляньте «зворотній зв'язок» як важливу умову групової соціальної роботи.

5. Складіть план групового заняття для певної проблемної групи (за власним вибором).

6. Розробіть сценарій «вечірки» прощання з групою.

¨ Література:

1. Кочюнас Р. Психотерапевтические группы: теория и практика. М.: "Академический Проект", 2000. [Электронный ресурс]. — Режим доступа: http:http://psylib.kiev.ua/

2. Практика социальной работы / Под ред. К. Ханвея, Т. Филпота. - Амстердам - К.: АПУ, 1996. – 240 с.

3. Сидоров В.Н. Теория и практика групповой социальной работы. Ч.1. Исходные концепты групповой социальной работы: Учебно-метод. пособ. - Донецк: ДОЦССМ, 2001.– 44 с.

СЕМІНАРСЬКЕ ЗАНЯТТЯ 15.

Тема: Технології групової соціальної роботи. Самокерована групова робота.

План:

1. Особливості груп самодопомоги.

2. Організація самокерованої групової соціальної роботи.







Дата добавления: 2015-10-15; просмотров: 2099. Нарушение авторских прав; Мы поможем в написании вашей работы!



Практические расчеты на срез и смятие При изучении темы обратите внимание на основные расчетные предпосылки и условности расчета...

Функция спроса населения на данный товар Функция спроса населения на данный товар: Qd=7-Р. Функция предложения: Qs= -5+2Р,где...

Аальтернативная стоимость. Кривая производственных возможностей В экономике Буридании есть 100 ед. труда с производительностью 4 м ткани или 2 кг мяса...

Вычисление основной дактилоскопической формулы Вычислением основной дактоформулы обычно занимается следователь. Для этого все десять пальцев разбиваются на пять пар...

Опухоли яичников в детском и подростковом возрасте Опухоли яичников занимают первое место в структуре опухолей половой системы у девочек и встречаются в возрасте 10 – 16 лет и в период полового созревания...

Способы тактических действий при проведении специальных операций Специальные операции проводятся с применением следующих основных тактических способов действий: охрана...

Искусство подбора персонала. Как оценить человека за час Искусство подбора персонала. Как оценить человека за час...

Ганглиоблокаторы. Классификация. Механизм действия. Фармакодинамика. Применение.Побочные эфффекты Никотинчувствительные холинорецепторы (н-холинорецепторы) в основном локализованы на постсинаптических мембранах в синапсах скелетной мускулатуры...

Шов первичный, первично отсроченный, вторичный (показания) В зависимости от времени и условий наложения выделяют швы: 1) первичные...

Предпосылки, условия и движущие силы психического развития Предпосылки –это факторы. Факторы психического развития –это ведущие детерминанты развития чел. К ним относят: среду...

Studopedia.info - Студопедия - 2014-2024 год . (0.009 сек.) русская версия | украинская версия