Депозитарна діяльність депозитарної установи

Депозитарна установа провадить діяльність з депозитарного обліку та обслуговування обігу цінних паперів і корпоративних операцій емітента на рахунках у цінних паперах депонентів, а також на власному рахунку в цінних паперах, на якому обліковуються цінні папери, права на цінні папери та обмеження прав на цінні папери, що належать такій депозитарній установі.

Депозитарними активами для депозитарної установи є цінні папери, зараховані Центральним депозитарієм та/або Національним банком України на рахунок у цінних паперах такої депозитарної установи.

Взаємодія учасників депозитарної системи України щодо емісії цінних паперів

1. Емітент цінних паперів у порядку та строки, що встановлені Комісією, зобов’язаний подати до Центрального депозитарію або до Національного банку України, тимчасовий глобальний сертифікат, проспект емісії цінних паперів та інформацію про особу, визначену на надання емітенту реєстру власників іменних цінних паперів.

2. У разі емісії цінних паперів Центральний депозитарій або Національний банк України протягом одного робочого дня з дати депонування тимчасового глобального сертифіката, зараховує всі цінні папери цієї емісії на рахунок емітента у цінних паперах.

3. У разі надходження від емітента цінних паперів або андеррайтера розпорядження про переказ розміщених цінних паперів з рахунка емітента на рахунок у цінних паперах депозитарної установи, в якій відкрито рахунок депонента - першого власника, а також від такої депозитарної установи розпорядження про переказ на її рахунок відповідної кількості цінних паперів Центральний депозитарій або Національний банк України здійснює протягом одного робочого дня такий переказ.

При цьому депозитарна установа, в якій відкрито рахунок депонента - першого власника, дає таке розпорядження Центральному депозитарію або Національний банк України протягом одного робочого дня виключно за умови надходження від депонента - першого власника розпорядження про зарахування на його рахунок відповідної кількості прав на цінні папери, а також документів, що підтверджують придбання першим власником відповідної кількості цінних паперів у емітента.

4. Депозитарна установа зараховує на рахунок у цінних паперах депонента - першого власника права на відповідну кількість цінних паперів протягом одного робочого дня з дати переказу Центральним депозитарієм або Національним банком України на рахунок у цінних паперах такої установи відповідної кількості цінних паперів з подальшим обмеженням обігу зазначених цінних паперів на період до отримання Центральним депозитарієм або Національним банком України глобального сертифіката, оформленого за наслідками реєстрації звіту про результати розміщення цінних паперів.

Депозитарна установа після отримання від Центрального депозитарію інформації про зняття обмежень щодо обігу цінних паперів здійснює зняття обмежень щодо обігу цінних паперів, права на які обліковуються на рахунках депонентів - перших власників.

5. У разі розміщення цінних паперів на фондовій біржі інформація про депонентів - перших власників подається Центральному депозитарію або Національному банку України фондовою біржею.

Складення реєстру власників іменних цінних паперів

1. В установлених законодавством випадках реалізація прав за емісійними цінними паперами здійснюється на підставі реєстру власників іменних цінних паперів.

2. Складення реєстру власників іменних цінних паперів здійснює Центральний депозитарій, а для державних цінних паперів - Національний банк України.

3. Емітент іменних цінних паперів зобов’язаний укласти з визначеною ним особою договір про надання реєстру власників іменних цінних паперів. Визначеною особою може бути депозитарна установа, Центральний депозитарій або Національний банк України.

4. Реєстр власників іменних цінних паперів складається у разі отримання розпорядження від емітента.

5. У разі якщо депозитарна установа є визначеною особою, що отримала розпорядження про надання реєстру власників іменних цінних паперів, вона дає Центральному депозитарію розпорядження про складення реєстру власників іменних цінних паперів відповідного емітента.

6. Центральний депозитарій складає реєстр власників іменних цінних паперів та подає його депозитарній установі. Депозитарна установа після отримання реєстру власників іменних цінних паперів надає емітенту реєстр.

Внесення цінних паперів на депозит нотаріуса

Боржник з метою виконання зобов’язань перед кредитором може внести цінні папери на депозит нотаріуса у передбачених законодавством випадках. У разі внесення цінних паперів на депозит нотаріуса права на цінні папери та права за цінними паперами виникають у кредитора за зобов’язанням.

 

Депозитарій державних цінних паперів Національного банку є верхньою ланкою дворівневої системи обліку державних цінних паперів (далі ДЦП), що здійснює обслуговування операцій із розміщення, обігу, сплати доходу, погашення ДЦП на рахунках у цінних паперах, та розрахунки за угодами щодо ДЦП.Клієнти Депозитарію (зберігачі), які ведуть рахунки власників цінних паперів, є нижньою ланкою зазначеної системи.Передавання інформації від зберігачів та організаторів торгівлі до Депозитарію здійснюється шляхом подання ними за допомогою програмно-технологічного забезпечення Депозитарію електронних документів у захищеному від модифікації та викривлення вигляді, які в обов'язковому порядку містять ідентифікатор ключа робочого місця, де ці документи були сформовані, та електронний цифровий підпис. У програмно-технологічне забезпечення Депозитарію, уключаючи вбудовану систему криптозахисту інформації, зберігачі та організатори торгівлі не мають права вносити будь-які зміни. Зберігачі мають суворо дотримуватися вимог щодо організації робіт із засобами криптозахисту інформації, що надаються Депозитарієм[30].

Відсутність центрального депозитарію (ЦД) гальмує розвиток не лише вітчизняного фондового ринку, але й всієї економіки. Децентралізована депозитарна система відлякує іноземних інвесторів від України, ставить в цілому під сумнів непорушність права приватної власності в державі, створює передумови для рейдерських атак і т.д.

Наразі Національна депозитарна система України складається з двох рівнів:

· нижчий – зберігачі, які ведуть рахунки власників цінних паперів (ЦП), і реєстратори власників іменних цінних паперів;

· вищий – Національний депозитарій України (НДУ), Всеукраїнський депозитарій цінних паперів (ВДЦП), депозитарій Нацбанку; ведуть облік, здійснюють кліринг і розрахунки з ЦП.

НДУ. 86% акцій володіє держава, управляє ними ДКЦПФР; 1,4% належить біля 20 юрособам, 6,3% - компанії, яка входить до «Смарт-холдинга», 6,3% - компаніям, які пов’язані з екс-главою спостережної ради НДУ В. Івченком. Обслуговує активи десь на 110 млрд грн. Згідно закону, винятковими функціями НДУ є стандартизація і кодифікація, встановлення кореспондентських відносин з іноземними депозитаріями.

ВДЦП. Частка Нацбанку 22,86%, 8,44% контролює Ощадбанк та Укрексімбанк, решта – комерційні банки, УМВБ, ПФТС, торговці та хранителі цінних паперів. Обслуговує активи на суму понад 500 млрд грн[32].

Пункт про створення єдиної системи депозитарного обліку цінних паперів є в Програмі економічних реформ на 2010-2014 роки Президента України. В оновленому Меморандумі з МВФ, підписаному наприкінці 2010 року, українська влада зобов’язалася в 2011 році створити ЦД цінних паперів шляхом об’єднання двох існуючих депозитаріїв. «З метою поліпшення функціонування системи обліку та клірингу цінних паперів, підвищення довіри до ринків та стимулювання розвитку ринків капіталу, ми маємо намір об'єднати у 2011 році два існуючих депозитарії, створивши єдиний центральний депозитарій, який цілковито відповідатиме міжнародно узгодженим стандартам. ЦД буде управлятися в найбільш прозорий спосіб, базуючись на визнаних принципах корпоративного управління для забезпечення представництва інтересів учасників ринку та держави. Участь держави буде передбачати створення ефективної відповідної законодавчо-нормативної бази та зведення до мінімуму використання фінансування за рахунок державних коштів», - зазначалося в пункті 26 угоди України з МВФ.

В останні роки між ВДЦП та НДУ тривало протистояння за набуття статусу ЦД. У 2011 році влада взяла курс на створення ЦД на базі НДУ. В рамках цього у квітні 2011 року прийнято рішення про збільшення капіталу НДУ на 73,2 млн. грн., проведено ротації в керівництві спостережної ради (на зміну В. Івченку прийшла В. Кононіхіна, яка з грудня 2010 року є першим заступником голови правління Укрексімбанку) та правління НДУ (на зміну В. Ульянову прийшов С. Румпа, який в 2002-2011 рр. очолював «Об’єднану реєстраційну компанію» - реєстратора, що обслуговував основні гірничо-металургійні активи СКМ). Найбільш ймовірною наразі моделлю формування централізованої депозитарної системи вважається закріплення за НДУ облікової функції, а за ВДЦП – розрахунково-клірингової.

Практика створення центрального депозитарію в ЄС показує, що 15 країн ЄС мають єдиний центральний депозитарій корпоративних і державних цінних паперів: Австрія, Кіпр, Данія, Естонія, Фінляндія, Франція, Німеччина, Угорщина, Італія, Литва, Люксембург, Мальта, Нідерланди, Швеція, Великобританія.

Структура власності центрального депозитарію в цих країнах має такий вигляд:

· 100% капіталу депозитарію належить приватному сектору в 11 країнах: Австрія, Данія, Естонія, Фінляндія, Франція, Німеччини, Італія, Люксембург, Нідерланди, Швеція та Великобританія.

· Менше 50% капіталу депозитарію належить приватному сектору (Центробанк є мажоритарним власником) у 2 країнах: Литва, Угорщина.

· 100% капіталу депозитарію перебувають у державній власності у 2 країнах: Кіпр і Мальта.

10 країн ЄС мають єдиний центральний депозитарій корпоративних цінних паперів і один депозитарій в структурі центрального банку для обслуговування угод з державними ЦП: Бельгія, Болгарія, Греція, Ірландія, Латвія, Польща, Португалія, Румунія, Словаччина і Словенія.

Структура власності центрального депозитарію корпоративних цінних паперів у цих країнах має такий вигляд:

· 100% капіталу депозитарію належить приватному сектору у 8 країнах: Бельгія, Греція, Ірландія, Латвія, Португалія, Румунія, Словаччина і Словенія.

· Менше 50% капіталу депозитарію належить приватному сектору в 2 країнах: Болгарія, Польща (у жовтні 2010 року Польща оголосила про намір приватизувати фондову біржу і депозитарій).

У Чеській Республіці існують три депозитарії (два депозитарії корпоративних цінних паперів і один депозитарій центрального банку для державних цінних паперів). Але обома депозитаріями корпоративних цінних паперів володіють представники приватного сектору.

В Іспанії існують чотири депозитарії (для корпоративних і державних цінних паперів). У всіх чотирьох депозитаріях контроль належить приватному сектору (частка центрального банку складає тільки 5%).