Внесення змін до свідоцтва про право на спадщину та скасування свідоцтва1. Якщо спадкоємець з якихось причин пропустив 6-місячнийстрок для прийняття спадщини, може виникнути необхідність включення його до числа спадкоємців, а отже, і внесення змін до свідоцтва про право на спадщину. Це можливо за згодою всіх спадкоємців,які прийняли спадщину. Така згода має бути викладена в письмовійформі та подана нотаріусу. Справжність підписів спадкоємців, які дали згоду на включення у свідоцтво спадкоємця, котрий пропустивстрок на прийняття спадщини, має бути нотаріально посвідчена. Якщо такої згоди інші спадкоємці не дають, то спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може звернутися до суду із заявою про внесення змін до свідоцтва про право на спадщину. Суд розглядає не тільки питання про причини пропуску строку для прийняття спадщини, а й вимогу позивача щодо розміру його частки у спадщині. Якщо суд виявить причини пропущення строку поважними і задовольнить позов, а спадкове майно вже було прийняте іншими спадкоємцями, то спадкоємець, який пропустив строк, одержить частку лише з належного йому майна, що збереглося в натурі, а також кошти, виручені від реалізації решти належного йому майна. У деяких випадках можлива видача додаткового свідоцтва про право на спадщину. Така необхідність виникає, коли спадкоємці одержали свідоцтво на певну частину майна. Тоді вони мають право одержати свідоцтва на інше майно, не зазначене у виданому свідоцтві. Наприклад, видано свідоцтво на автомобіль, а після цього надійшло повідомлення про наявність вкладу. В такому разі спадкоємці можуть одержати додаткове свідоцтво. Якщо ж з'являться спадкоємці, які не були вказані у виданому раніше свідоцтві, вони можуть одержати свідоцтво про право на спадщину на додаткове майно. Але якщо такі спадкоємці не прийняли спадщину своєчасно, то на внесення їх у додаткове свідоцтво має бути згода всіх спадкоємців, які прийняли спадщину. 2. Свідоцтво про право на спадщину може бути визнано недій-рним за рішенням суду у певних випадках, встановлених ст. 1301 таіншими нормами ЦК. Наприклад, судом встановлено, що особа немала права на спадкування, оскільки була усунена від спадкування. Крім того, при недотриманні вимог до складення заповіту, його змісту тощо, навіть якщо свідоцтво про право на спадщину було вже видане, а обставини стали відомі пізніше, воно визнається недійсним. Глава 90 Спадковий договір 1. Поняття спадкового договору 1. За спадковим договором одна сторона (набувач) зобов'язується виконувати розпорядження другої сторони (відчужувача) і в разі його смерті набуває право власності на майно відчужувача (ст.1302 ЦК). За своєю суттю спадковий договір є одним з видів правочинів. Тому на нього поширюються усі вимоги щодо чинності правочинів (ст.ст.203, 215 ЦК). У випадку недотримання цих вимог настають наслідки, передбачені §2 гл.16 ЦК стосовно недійсності правочинів. Водночас оскільки спадковий договір є не заповітом, а самостійним видом договору, на нього не поширюються правила про обов'язкову частку в спадщині (ст. 1241 ЦК). 2. Суб'єктами спадкового договору є відчужувач і набувач. Від-чужувачем може бути одна або кілька фізичних осіб — подружжя, один з подружжя або інша особа. Набувачем у спадковому договорі може бути фізична або юридична особа (ст. 1303 ЦК). При укладенні спадкового договору набувач, якщо він є спадкоємцем за заповітом або за законом, не втрачає права на успадкування у тій частці майна, яка не була зазначена у договорі. І відчужувачем, і набувачем може бути як повністю дієздатна особа, так і особа з неповною дієздатністю (ст.ст.32, 33 ЦК). Укладення спадкового договору в інтересах частково дієздатної особи, недієздатної особи, особи з обмеженою дієздатністю можливе з дотриманням правил ст.ст.37, 41, 67—71 ЦК. Недотримання цих умов спричиняє наслідки, передбачені ст.ст.221—226 ЦК. Предметом цього договору є майно, яке належить відчужувачу і переходить у власність набувача у випадку смерті відчужувача. Це можуть бути індивідуально визначені речі (колекція картин, цінна бібліотека) або речі, визначені родовими ознаками, рухоме і нерухоме майно (квартира, будинок, дача, земельна ділянка, автомобіль). 3. Основні властивості спадкового договору такі: 1) він є одностороннім. З моменту укладення договору в набувача виникають обов'язки вчинити певні дії в інтересах відчужувача, а відчужувач має право вимагати виконання дій, передбаченихдоговором; 2) умовою набуття права власності на майно відчужувача єсмерть останнього (оголошення громадянина померлим). Проте уразі визнання громадянина померлим набувач протягом 5 років немає права відчужувати нерухоме майно, яке перейшло йому за договором. Нотаріус накладає на це майно заборону відчуження (ч.2ст.47 ЦК);
3) спадковий договір є консенсуальним. Він вважається укладеним з моменту досягнення сторонами згоди стосовно основних його умов. Саме з цього моменту виникають права і обов'язки сторін. 4) спадковий договір є оплатним — набувач набуває певне майно, але, натомість, має понести певні витрати; 5) спадковий договір є підставою виникнення алеаторних зобов'язань, тобто таких, за яких обсяг прав і обов'язків точно наперед невідомий. Набувач не знає наперед суму витрат, що йому доведеться здійснити, так само, як не знає, якою буде вартість майна на момент переходу права власності до нього.
|
