Похідні пара-амінофенолу
Парацетамол (панадол, ефералган, тайленол) — за хімічною будовою метаболіт фенацетину і дає такі ж ефекти. Але порівняно з фенацетином менш токсичний. Застосовують так, як і фенацетин. За кордоном парацетамол випускають у різних лікарських формах: таблетках, капсулах, мікстурах, сиропах, шипучих порошках, а також у формі комбінованих препаратів: «Колдрекс», «Солпадеїн», «Панадол-екстра». До препаратів іншої хімічної будови відносять індометацин (метиндол). Справляє виражену анальгезивну, протизапальну та жарознижувальну дію. Застосовують при ревматоїдному артриті, остеоартрозах, подагрі, тромбофлебіті. Призначають внутрішньо, а індометацинову мазь втирають при гострих і хронічних поліартритах, радикулітах. Побічні явища ненаркотичних анальгетиків: — подразнення слизових оболонок травного каналу, ульцерогенна дія (особливо кислота ацетилсаліцилова, індометацин, бутадіон); —набряки, затримка рідини і електролітів. З'являється через 4-5 діб після приймання препарату (особливо бутадіон та індометацин); —синдром Рея (гепатогенна енцефалопатія) проявляється блюванням, втратою свідомості, комою. Може виникнути в дітей і підлітків унаслідок застосування ацетилсаліцилової кислоти при грипі та гострих респіраторних захворюваннях; —тератогенна дія (ацетилсаліцилову кислоту й індометацин не слід призначати в перші 3 міс вагітності); —лейкопенія, агранулоцитоз (особливо в похідних піразолону); —ретинопатія і кератопатія (наслідок відкладання індомета-цину в сітківці ока); —алергійні реакції; —гепато- і нефротоксичність у фенацетину та парацетамолу (при тривалому застосуванні, особливо у великих дозах); —галюцинації (індометацин). Особливості роботи з ненаркотичними анальгетиками: — пояснити пацієнту, що безконтрольне вживання препаратів, які є сильнодіючими речовинами, шкідливо для організму; — для запобігання ушкоджувальній дії препаратів на слизові оболонки навчити пацієнта правильно приймати ліки (з їжею, молоком або повною склянкою води) та розпізнавати ознаки пептичної виразки (неперетравлення їжі в шлунку, блювання «кавовою гущею», дьог-теподібний кал); — для запобігання агранулоцитозу контролювати аналізи крові, дати пацієнтові настанови повідомляти лікаря в разі появи симптомів агранулоцитозу (відчуття холоду, гарячка, хворе горло, нездужання); — для запобігання нефротоксичності (гематурія, олігурія, крис-талурія) спостерігати за кількістю виведеної сечі, дати пацієнтові настанови щодо важливості інформувати лікаря в разі появи будь-яких симптомів; — під час роботи з індометацином нагадати пацієнтові, що в разі появи відчуття сонливості не сідати за кермо автомобіля і не керувати небезпечним обладнанням; — ненаркотичні анальгетики не сумісні з сульфаніламідними препаратами, антидепресантами, антикогулянтами; — саліцилати не призначають разом з іншими ненаркотичними анальгетиками (підсилюється ульцерогенна дія) і антикоагулянтами (підвищується ризик кровотеч). Таблиця 18. Ненаркотичні анальгетики (анальгетики-антипіретики)
|