Фрикційні з’єднання
1.12.3.1 Фрикційні з’єднання, в яких розрахункове зусилля передається через тертя, що виникає на контактних поверхнях з’єднуваних елементів внаслідок натягу високоміцних болтів, слід застосовувати: - у конструкціях, що безпосередньо сприймають дію рухомих, вібраційних чи динамічних навантажень; - у болтових з’єднаннях, до яких висуваються підвищені вимоги щодо обмеження деформативності.
1.12.3.2 У фрикційних з’єднаннях слід застосовувати болти, гайки і шайби відповідно до п. 1.2.2.4. Болти слід розміщувати згідно з вимогами, наведеними у табл. 1.12.3, при цьому залежно від умов складання з’єднання різниця між номінальними діаметрами болта та отвору може складати від 1 до 6 мм.
1.12.3.3 Розрахункове зусилля, яке може бути сприйняте кожною площиною тертя елементів, затягнутих одним високоміцним болтом, слід визначати за формулою
, (1.12.17)
де Rbh – розрахунковий опір розтягу високоміцного болта, що визначається за п. 1.3.8; Abn – площа поперечного перерізу болта за різьбою, що приймається згідно з табл. Ж8 додаткуЖ; ; – коефіцієнт тертя, що приймається за табл. 1.12.5; h – коефіцієнт надійності, що приймається за табл. 1.12.5.
Таблиця 1.12.5 Коефіцієнти надійності і коефіцієнти тертя фрикційних з’єднань
1.12.3.4 При дії на фрикційне з’єднання сили N, що викликає зсув з’єднуваних елементів і проходить через центр ваги з’єднання, слід приймати, що сила розподіляється між болтами рівномірно. В цьому випадку необхідну кількість болтів у з’єднані слід визначати за формулою
, (1.12.18)
де Qbh – розрахункове зусилля, що може бути сприйняте однією площиною тертя, яке обчислюється за формулою (1.12.17); – кількість площин тертя з’єднуваних елементів; gc – коефіцієнт умов роботи, що приймається за табл. 1.1.1; gb – коефіцієнт умов роботи фрикційного з’єднання, що залежить від кількості болтів у з’єднанні і приймається таким, що дорівнює: 0,8 при n < 5; 0,9 при 5 £ n < 10; і 1,0 при n ³ 10.
1.12.3.5 При дії на фрикційне з’єднання згинального моменту, чи сили і згинального моменту, що викликають зсув з’єднуваних елементів, розподіл зусиль між болтами необхідно приймати відповідно до п.п. 1.12.2.11, 1.12.2.12. При дії у з’єднанні лише згинального моменту розподіл зусилля між болтами допускається приймати рівномірним за прямокутною епюрою.
1.12.3.6 При дії на фрикційне з’єднання поряд з силою N, що викликає зсув з’єднуваних елементів, сили F, що викликає розтяг у болтах, необхідно значення коефіцієнта , що визначається згідно з п. 1.12.3.4, помножити на коефіцієнт , де Р – розрахункове зусилля розтягу, що припадає на один болт, Рb – зусилля натягу болта.
1.12.3.7 Діаметр болта у фрикційному з’єднанні слід приймати, як правило, не меншим за товщину найтовстішого елемента у з’єднанні. 1.12.3.8 У проекті повинні бути вказані марки сталі та механічні властивості болтів, гайок і шайб, а також стандарти, за яким слід виконувати натяг високоміцних болтів і яке слід приймати таким, що дорівнює .
1.12.3.9 При проектуванні фрикційних з’єднань слід забезпечувати вільний доступ для влаштування болтів, щільного стягування пакета болтами і закручування гайок із застосуванням динамометричних ключів, гайковертів тощо.
1.12.3.10 Для високоміцних болтів згідно з гост 22353 зі збільшеними розмірами головок болтів і гайок при різниці між діаметром отвору і номінальним діаметром болта, що не перевищує 3 мм, а в конструкціях зі сталі з тимчасовим опором не нижчим за 440 Н/мм2 – 4 мм, допускається влаштування однієї шайби під гайку.
1.12.3.11 Розрахунок на міцність з’єднуваних елементів фрикційного з’єднання у розрахунковому перерізі, послабленому отворами, слід виконувати з урахуванням того, що половина зусилля, яке припадає на кожний болт з’єднання, передана силами тертя. При цьому перевірку послаблених перерізів слід виконувати: при рухомих, вібраційних і динамічних навантаженнях – за площею перерізу нетто An; при статичних навантаженнях – за площею перерізу брутто А при An і 0,85 А або за умовною площею Аef = 1,18 An при An < 0,85 А.
|