Відстань між температурними швами

1.13.2.1 Відстань l між температурними швами сталевих каркасів одноповерхових будівель і споруд, як правило, не повинна перевищувати найбільших значень l_u, наведених у табл. 1.13.1.

1.13.2.2 Значення найбільших відстаней , наведені в табл. 1.13.1 у будівлях з висотою колон або понад 12 м допускається збільшувати множенням на коефіцієнт, який приймається таким, що дорівнює:

- вздовж блока – ;

- впоперек блока – ,

де – висота, м, колон у площині поздовжніх конструкцій каркасу (вздовж температурного блока), що дорівнює відстані від верху фундаменту до низу підкранової балки (при двоярусному розташуванні кранів – до низу підкранової балки нижнього ярусу) або до рівня обпирання несучої конструкції покриття (у будівлях без мостових опорних кранів);

– висота, м, крайньої колони у площині поперечної конструкції каркасу (впоперек температурного блока), що дорівнює відстані від верху фундаменту до рівня обпирання несучої конструкції покриття.

Таблиця 1.13.1 Найбільша відстань між температурними швами

1.13.2.3 Вертикальні в’язі, влаштовані між колонами в межах висоти вздовж температурного блока, повинні задовольняти таким умовам:

– відстань від будь-якого торця температурного блока до осі найближчої в’язі не повинна перевищувати ;

– відстань між осями крайніх в’язей при їх влаштуванні в декількох місцях не повинна перевищувати , де – найбільша довжина блока відповідно до вимог п. 1.13.2.1 і п. 1.13.2.2.

1.13.2.4 Найбільші відстані l_u, що встановлюються згідно з вимогами 1.13.2.2 і 1.13.2.3, допускається збільшувати на підставі розрахунку на кліматичні температурні навантаження з урахуванням впливу стін або інших огороджувальних конструкцій, непружних деформацій конструкцій і піддатливості вузлів.