ЛІКВІДАЦІЯ НАСЛІДКІВ ЗАСТОСУВАННЯ ПРОТИВНИКОМ ЗМУ

Дата добавления: 2014-11-10; просмотров: 999

При оголошенні тривоги особовий склад переводить протигази в положення "напоготові", перевіряє наявність індивідуальних і колективних засобів захисту.

Якщо бій з морським противником не ведеться, те при безпосередній погрозі застосування ЗМУ весь особовий склад розміщається в укриттях. Поза ними залишаються тільки спостерігачі. Якщо виконується бойове завдання, то ведення стрільби не припиняється. Виконання бойового завдання продовжується при будь-яких умовах зараження, а дозвіл на її припинення може дати тільки командир. У рухливих частин у залежності від обстановки є можливість зробити маневр із метою виходу з зони зараження.

Ліквідація наслідків застосування противником ЗМУ включає:

- розвідування вогнища ураження, проведення рятувальних робіт;

- надання першої медичної допомоги ураженим, вивезення (винесення) їх зони ураження (зараження) та евакуацію на медичні пункти;

- проведення екстреної профілактики, радіаційного та хімічного контролю;

- спеціальну обробку підрозділів;

- санітарну обробку особового складу;

- розчищення завалів та гасіння пожеж, а також ізоляційно-обмежувальні заходи.

Ліквідація наслідків застосування противником ЗМУ частково проводиться особовим складом за наказом командира негайно після його застосування в перервах ведення бою і цілком після закінчення бойових дій. Після застосування противником ЗМУ робиться розвідка і приймається рішення на спеціальне опрацювання.

Часткове спеціальне опрацювання проводиться безпосередньо в підрозділах без припинення виконання бойової завдання. При цьому застосовуються дегазаційні прилади, які є на машинах (ДК-4У і ін.). Для обробки особистої зброї та обмундирування використовуються індивідуальні дегазаційні пакети (типу ІДПС-69), що надаються кожному військовослужбовцю. При дегазації отруєних ділянок шкіри використовуються індивідуальні протихімічні пакети (ІПП-8, ІПП-9).

При заражені отруйними речовинами часткова спеціальна обробка робиться негайно. Вона включає опрацювання зброї і технічних засобів, із якими особовий склад стикається в ході бойової роботи, а також засобів захисту, обмундирування і відкритих ділянок шкірних покривів.

Повне спеціальне опрацювання проводиться після виконання бойових завдань за наказом старшого командира. Вона включає проведення в повному об'ємі опрацювання бойової техніки, зброї й інші засоби, а при необхідності проведення повного санітарного опрацювання особового складу. Хід і результати повного спеціального опрацювання контролюється фахівцями хімічної служби і командирами підрозділів. Повна спеціальна обробка проводиться, як правило, в районах спеціальної обробки засобами тилу старшого командира.

Для проведення повної спеціальної обробки, як правило, залучаються підрозділи радіаційного, хімічного та біологічного захисту, які мають спеціальні машини – авторозливні станції (АРС-14, АРС-15), дегазаційні комплекти (ДКВ).

В батареї облік доз радіоактивного опромінювання сержантів та матросів веде командир батареї. В дивізіоні облік доз радіоактивного опромінювання офіцерів та прапорщиків веде начальник штабу дивізіону. Донесення про опромінювання особового складу подаються щодобово, а про застосування противником зброї масового ураження та про одноразове опромінювання більш 100 рад (рентген) – негайно.

При виявленні ознак застосування противником бактеріологічної зброї проводяться ізоляційно-обмежувальні заходи.

Обсервація встановлюється по розпорядженню командира при одержанні оповіщення про застосування противником бактеріологічної зброї в позиційному районі.

Карантин установлюється по розпорядженню командира частини тільки при появі масових захворювань (чуми, холери,...) або при установленні факту застосування противником особливо небезпечних збудників інфекційних захворювань. Підрозділи, для яких установлений карантин, продовжують виконувати бойові завдання, дотримуючи ізоляційно-обмежувальний режим.

3.4. РАДІОЕЛЕКТРОННА БОРОТЬБА (РЕБ)