Опціонні валютні контракти
Валютний опціон — угода, що дає право (для покупця) і зобов’язання (для продавця) купити або продати певну кількість однієї валюти в обмін на іншу за фіксованим у момент укладання угоди курсом у визначений момент у майбутньому за фіксованою ціною (страйкова ціна або ціна виконання опціону). Опціон має силу до наперед встановленої дати (дата завершення опціону або дата експірації) після якої опціон не може бути використаний. Опціонна премія — грошова сума, яку покупець опціону сплачує за його придбання. Фактори, що впливають на премію: внутрішня цінність опціону, строк опціону, рухомість валют, процентні витрати. Типи опціонів: · Опціон-пут — дає право продати валюту в майбутньому за ціною, зафіксованою в даний момент; · Опціон-кол — дає право купити валюту в майбутньому за ціною, зафіксованою в нинішній момент; · Опціон пут-кол — «стелаж» (покупець має право або купити, або продати валюту за фіксованою ціною, але не купити і продати одночасно). Стилі опціонів: ¨ європейський — опціони можуть бути реалізовані тільки в день закінчення терміну дії контракту; ¨ американський — опціони дають право купити чи продати базовий актив у будь-який час від дня закінчення терміну дії контракту. Валютні опціони дають можливість обмежити ризик, пов’язаний з коливанням курсів валют, зберігаючи при цьому шанси на отримання прибутку. Опціон на купівлю дає власнику право придбати валюту, високо оцінену ринком, за нижчим курсом і отримати прибуток. Цей прибуток визначається за такою формулою: Пк = (Р1 – Р0) n – Ц п або Пк = (Р1 – Р0 – Ц) n, де Пк — прибуток від опціону на купівлю; Р1 — курс валюти на ринку на момент виконання опціону (курс спот); Ро — ціна страйк, опціонний курс; n — кількість валюти, яка купується за опціоном; Ц п — премія опціону, ціна опціону. Опціон на продаж дає право власнику продати валюту, низько оцінену ринком, за вищим курсом та отримати прибуток. Цей варіант визначається за такою формулою: Ппр = (Р0 – Р1 – Ц) n, де Ппр — прибуток від опціону на продаж; Ро — страйк-ціна (опціонний курс на продаж валюти). Інституціональна класифікація опціонів: ¨ позабіржові опціони; ¨ біржові опціони. Позабіржові опціони — виписуються клієнту банком або брокерською фірмою, пристосовані до вимог клієнта як за сумою, ціною (тобто обмінним курсом), величиною премії, так і за строком дії опціонного контракту, який може бути подовжений за згоди сторін (контракти не мають стандартних умов, а все залежить від взаємної згоди сторін). Біржові опціони — це стандартні контракти, у яких зазначено вид опціону (кол або пут), ціну страйк, дату виконання, обсяги контракту, величину премії та якими торгують на біржах. Опціон як одна з форм строкових угод надає інвесторам великі можливості. Використовуючи комбінації з опціонів різних видів з неоднаковими цінами страйк і датами виконання, інвестор може побудувати цікаві стратегії та отримати додатковий прибуток. Стратегії проведення опціонних угод: · стратегія «спред» (вертикальні та горизонтальні спреди): — «кол-спред ведмедя»; — «кол-спред бика»; — «пут-спред бика»; — «пут-спред ведмедя»; — «спред метелика»; · комбінації: — «короткий стредл»; — «довгий стредл»; — «короткий стринг»; — «довгий стринг». Що стосується особливостей механізмів реалізації валютних опціонів, принципів ціноутворення на ринку та інших параметрів цих деривативів, можна сказати, що це є чи не найскладніші з існуючих сьогодні валютних інструментів. Торгівля валютними опціонами проходить на валютній ф’ючерсній біржі, тому між правилами торгівлі цими цінними паперами є багато спільного. Тут діють єдині положення.
|