Порушення міжфункціональної взаємодії. Байярд Д., Байярд К. Ваш беспокойный подросток.—М., 1991

СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

Байярд Д., Байярд К. Ваш беспокойный подросток.—М., 1991.

Берн 3. Трансакционный анализ и психотерапия.—СПб., 1992.

Блейхер В. М. Клиническая патопсихология.—Ташкент, 1976.

Буянов М. Й. Ребенок из неблагополучной семьи.—М., 1988.

Бзндлер Р., Гриндер Д., Сатир В. Семейная терапия.—Во­ронеж, 1993.

Валлон А. Психическое развитие ребенка.—М., 1967.

Выготский Л. С. Собр. соч.: В 6 т.—М., 1984. —Т. З, 5.

Грехем Дж. Как стать родителем самому себе.—М., 1993.

Гроф С. За пределами мозга.—М., 1992.

Зейгарник Б. В. Личность и патология деятельности.—М.,

Зимбардо ф. Застенчивость / Пер. сангл.—М., 1991.

Лебединский В. В. Нарушения психического развития детей.—М., 1985.

Суха рева Г. Е. Лекции по психиатрии детского возраста.— М.1974

Физиология человека/Под ред. П. Й. Косицкого.—М., 1985

Франкл В. Человек в поисках смысла.— М., 1990.

 

У сучасній вітчизняній психології, психіатрії та нейропсихології відхилення у психічному розвитку ди­тини сприймаються насамперед як результат того чи іншого ушкодження мозкового субстрату. Слідом за цими порушеннями виникають відхилення в особистісному розвитку як реакція на порушення психічних процесів.

Проте відхилення в особистісному розвитку не завжди є реакцією на якийсь дефект у розвитку пси­хічних процесів, часто вони виникають у дітей з

нормальним (що відповідає вікові дитини) функціону­ванням психічних процесів.

Проте відхилення в особистісному розвитку не завжди є реакцією на якийсь дефект у розвитку психічних процесів, часто вони виникають у дітей з нормальним (що відповідає вікові дитини) функціонуванням психічних процесів.

Причини порушень розвитку особистості різноманітніші: це реакція на

несприятливу соціальну ситуацію розвитку; розлад у системі сімейних стосунків і т.д. Психолог має вміти відрізняти порушення розвитку особистості, що виникають як реакція на дефекти у сфері функціонування центральної нервової системи від тих, що детерміновані соціумом.

Порушення розвитку особистості можуть досягати рівня, що призводить до соціальної дезадаптації, а можуть залишатися в межах соціальне допустимих норм поведінки. Водночас не всі прояви дезадаптованої поведінки пов'язані з порушеннями психічного розвитку. Психопатія, реакції дезадаптації в підлітків з акцентуаціями характеру, психопатоподібні реакції в дітей з органічними ураженнями ЦНС проявляються у вигляді відхилень від загальноприйнятих норм пове­дінки. Разом з тим деякі форми відхилень у поведінці не пов'язані з певними особистісними порушеннями, а є результатом неправильного виховання або одинич­ними (в житті дитини) реакціями на психотравмуючу ситуацію.