Студопедия — Роль даних про порушення розвитку дитини в оптимізації навчально-виховного процесу
Студопедия Главная Случайная страница Обратная связь

Разделы: Автомобили Астрономия Биология География Дом и сад Другие языки Другое Информатика История Культура Литература Логика Математика Медицина Металлургия Механика Образование Охрана труда Педагогика Политика Право Психология Религия Риторика Социология Спорт Строительство Технология Туризм Физика Философия Финансы Химия Черчение Экология Экономика Электроника

Роль даних про порушення розвитку дитини в оптимізації навчально-виховного процесу






Незалежно від того, хто був ініціатором патопсихо­логічного обстеження дитини (лікар, педагог, пред­ставники правоохоронних установ, родичі тощо), про його результати слід повідомити батьків (або осіб, що їх замінюють). Коли батьки дізнаються про те, що їхні син або дочка мають відхилення у психічному розвит­ку, вони поводяться по-різному. Одні пригнічені та розгублені, вважають, що їхня дитина приречена, дру­гі обурюються і протестують, бажають приховати цю інформацію, всіляко намагаючися влаштувати дитину в масову школу, треті починають сприймати дитину як хвору, звільняючи її від будь-яких зусиль (навіть від самообслуговування) та потураючи всім її прим­хам.

Тимчасом позиція батьків, їх ставлення до дитини та до особливостей й психіки відіграють вирішальну роль у тому, чи буде порушення компенсованим чи, навпаки, ускладниться. Тому завданням психолога є надання батькам повної інформації про дитину: про її можливості та обмеження, сильні та слабкі сторони, перспективи подальшого розвитку. Бажано пояснити батькам причини порушень психічної діяльності, їхню структуру (наприклад, які труднощі в навчанні пов'я­зані з органічною недостатністю нервової системи, тобто є первинним дефектом, а які мають вторинний характер та спричинені педагогічною занедбаністю) та запропонувати шляхи корекції.

Повідомити батьків про наявність порушень у роз­витку психіки дитини слід коректно. Почати бесіду краще з того, що є позитивного в характері дитини, в яких видах діяльності вона досягла найбільших успі­хів. Обов'язково треба разом з батьками намітити подальшу програму дій, пояснити, що й для чого треба робити, як працювати з дитиною, як будувати стосунки з нею, на що звернути увагу. При цьому завжди враховуються умови життя конкретної сім'ї, її склад (особливо наявність ще дітей та стан їхнього здоров'я), культурний рівень, матеріальні та побутові умови, щоб поради психолога не здавалися батькам надмірними, не викликали почуття безпорадності та безнадійності.

Інакше треба підходити до відбору інформації при повідомленні результатів патопсихологічного обсте­ження дитини її педагогам. Психолог, що працює в системі освіти, значно частіше обстежує дитину на прохання вчителів, ніж батьків. Проте це не означає, що вчитель має отримати більше відомостей про дитину, ніж батьки. Навпаки, саме з батьками треба вирішити, що та як повідомити класному керівникові. Приховати результати обстеження не можна, оскільки (якщо дитина залишається вчитися в тій самій школі) саме на основі висновків психолога та його рекомен­дацій учитель зможе правильно організувати навчаль­но-виховний процес у класі, де навчається дитина. Якщо педагог не знає, у чому полягає справжня при­чина аномальної поведінки учня, він часто тлумачить його дії неадекватно. Це призводить до посилення соціальної дезадаптації дитини.

Проте далеко не завжди можна надати вчителю інформацію про дитину в повному обсязі. Особливо це стосується термінів, назви діагнозу. Враховуючи рівень психологічної культури нашого населення (в тому числі й педагогів), ми не рекомендуємо говорити з учителем, використовуючи вузькоспеціальні терміни, оскільки вони іноді (наприклад, шизоїдна акцентуація характеру, розвиток особи за епілептоідним типом) перетворюються на образливі прізвиська учнів. Тому, даючи рекомендації вчителю щодо учнів з відхилення­ми у психічному розвитку, краще користуватися вира­зами типу: збільшена втомлюваність (замість церебрастенія), запальний характер (замість збудливий пси­хопат), досить скромні здібності (замість психічний недорозвиток), надто дитяче сприйняття світу (замість дисгармонійний психічний інфантилізм) і т. д. Даючи рекомендації педагогу, слід ураховувати й те, як він ставиться до учня, його батьків та, за необхідності, починати корекційну роботу з нормалізації цих відно­син.

Оскільки патопсихологічне обстеження завжди включає навчаючий експеримент, його результати вже самі по собі можуть мати коригуючий вплив. Нагадає­мо про психотерапевтичний ефект, якого може досяг­ти психолог при оцінці результатів. Для цього треба, незалежно від того, які результати отримала дитина, похвалити її, підбадьорити, підкреслити її успіхи та сильні сторони, настроїти на оптимістичну перспек­тиву.

Залежно від результатів патопсихологічного обсте­ження дитини психолог пропонує різні способи ко­рекції її розвитку шляхом відповідної організації на­вчально-виховного процесу.







Дата добавления: 2014-12-06; просмотров: 1168. Нарушение авторских прав; Мы поможем в написании вашей работы!



Шрифт зодчего Шрифт зодчего состоит из прописных (заглавных), строчных букв и цифр...

Картограммы и картодиаграммы Картограммы и картодиаграммы применяются для изображения географической характеристики изучаемых явлений...

Практические расчеты на срез и смятие При изучении темы обратите внимание на основные расчетные предпосылки и условности расчета...

Функция спроса населения на данный товар Функция спроса населения на данный товар: Qd=7-Р. Функция предложения: Qs= -5+2Р,где...

Типовые ситуационные задачи. Задача 1. Больной К., 38 лет, шахтер по профессии, во время планового медицинского осмотра предъявил жалобы на появление одышки при значительной физической   Задача 1. Больной К., 38 лет, шахтер по профессии, во время планового медицинского осмотра предъявил жалобы на появление одышки при значительной физической нагрузке. Из медицинской книжки установлено, что он страдает врожденным пороком сердца....

Типовые ситуационные задачи. Задача 1.У больного А., 20 лет, с детства отмечается повышенное АД, уровень которого в настоящее время составляет 180-200/110-120 мм рт Задача 1.У больного А., 20 лет, с детства отмечается повышенное АД, уровень которого в настоящее время составляет 180-200/110-120 мм рт. ст. Влияние психоэмоциональных факторов отсутствует. Колебаний АД практически нет. Головной боли нет. Нормализовать...

Эндоскопическая диагностика язвенной болезни желудка, гастрита, опухоли Хронический гастрит - понятие клинико-анатомическое, характеризующееся определенными патоморфологическими изменениями слизистой оболочки желудка - неспецифическим воспалительным процессом...

Деятельность сестер милосердия общин Красного Креста ярко проявилась в период Тритоны – интервалы, в которых содержится три тона. К тритонам относятся увеличенная кварта (ув.4) и уменьшенная квинта (ум.5). Их можно построить на ступенях натурального и гармонического мажора и минора.  ...

Понятие о синдроме нарушения бронхиальной проходимости и его клинические проявления Синдром нарушения бронхиальной проходимости (бронхообструктивный синдром) – это патологическое состояние...

Опухоли яичников в детском и подростковом возрасте Опухоли яичников занимают первое место в структуре опухолей половой системы у девочек и встречаются в возрасте 10 – 16 лет и в период полового созревания...

Studopedia.info - Студопедия - 2014-2024 год . (0.011 сек.) русская версия | украинская версия