Порушення міжфункціональної взаємодії

Наступний параметр порушеного розвитку пов'я­заний з міжфункціональними взаємодіями. В нормі трапляються такі типи міжфункціональних відношень: явища тимчасової незалежності функцій, асоціативні, ієрархічні зв'язки.

Явища тимчасової незалежності функцій спостері­гаються в ранньому віці (до 2 років). Так, на ранньому етапі становлення мови можливий незалежний розви­ток фонетичної та смислової функцій, що має віднос­ний характер і досить швидко припиняється.

В патології тимчасова незалежність перетворюється в ізоляцію. Ізольована функція не реагує на вплив інших, стереотипізується. Ізоляції може зазнавати як порушена, так і збережена функція. Наприклад, при деяких видах олігофренії можлива добре розвинена механічна пам'ять, але використання цієї функції нее­фективне внаслідок недорозвитку мислення. Трап­ляються також ізольовані здібності в дітей з вираже­ними формами олігофренії — музичний слух, іноді здібності до швидкої лічби. Тому при патопсихологіч­ному обстеженні необхідним є комплексний аналіз функцій психічних процесів, оскільки хороший розви­ток механічної пам'яті й наслідувального мовлення можуть приховати інтелектуальний дефект при корот­кочасному спілкуванні з дитиною.

Другий тип нормальних зв'язків — асоціативний (Н. Бернштейн). Як провідний він також зустрічаєть­ся в перші роки життя. При цьому типі взаємодії розрізнені чуттєві враження об'єднуються на основі часово-просторової близькості. Ці асоціативні комп­лекси можуть бути різного ступеня складності, але відрізняються вони малою диференційованістю крите­ріїв зв'язку між властивостями предметів.

Асоціативні зв’язки при органічному ураженні нервової системи характеризуються підвищеною інертністю. Виникають патологічний механізм фіксації, труднощі переходу до інших типів зв'язку. В пізнавальній сфері це проявляється у формуванні нових інтелектуальних навичок. Спостерігається також фіксація в емоційній сфері: фіксація страхів, почуття гніву тощо.

Третій тип зв’язків — ієрархічний — характерний для більш старшого віку і формується в процесі предметної діяльності та спілкування.

При ієрархізації- виділяються провідні (регуляторні) і фонові рівні, що виконують свої завдання з певною автономністю. Це дає змогу ускладнювати та вдоско­налювати всі рівні, успішно компенсувати порушення, що виникають на одному з фонових рівнів.

У нормі нові типи міжфункціональних зв'язків ви­никають у певній послідовності; у випадку ж пору­шення психічного розвитку виникає явище асинхронїї розвитку (Е. Кречмер, Г. Штуте, Р. Заззо, В. Лебединський).

Явище асинхронії розвитку може проявлятися як:

1) ретардація— незавершеність окремих періодів розвитку, збереження більш ранніх форм. Ретардація характерна для олігофренії та затримки психічного розвитку. Можлива також ретардація, що зачіпає окремі функції: це спостерігається при недорозвитку мови, при емоційно-мотиваційній незрілості в межах інфантилізму і т. д.;

2) явище патологічної акселерації окремих функ­цій, наприклад, ранні прояви сексуального потягу при передчасному статевому дозріванні органів;

3) поєднання ретардації та акселерації. Дане явище характерне для різних порушень, але передусім трап­ляється при ранньому дитячому аутизмі, дисгармоній­ному інфантилізмі, психопатії.

Асинхронія розвитку породжує виражену дисгармо­нію формування психічних процесів та особистості, внаслідок чого зазнають змін передусім процеси конт­ролю та саморегуляції.

Під час психологічного обстеження бажане дифе­ренційоване дослідження функцій психічних процесів. Патопсихолог має прагнути не до усередненої оцінки порушення у вигляді якого-небудь коефіцієнта (типу І Q), а до виявлення механізмів ізоляції, патологічної фіксації, тимчасових та стійких регресій. Такий підхід дає змогу знаходити раціональні методи психологічної корекції, зміни соціальної ситуації розвитку.

Контрольні запитання

1. Як взаємопов'язані відхилення у розвитку психічних процесів та особистості?

2 Дайте визначення поняття первинного дефекту.

3. В результаті дії яких факторів може виникнути вторинний дефект?

4 Як порушення часткових функцій психіки впливають на психічний розвиток у цілому? Наведіть приклади.

5 Які стани можна віднести до порушень міжфункціональної взаємодії?

6 В яких випадках може спостерігатися ретардація роз­витку?

7 Яка з концепцій виникнення відхилень в особистісному розвитку вам здається найобгрунтованішою і чому?

СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

Байярд Д., Байярд К. Ваш беспокойный подросток.— М., 1991.

Берн 3. Трансакционный анализ и психотерапия.—СПб., 1992.

Блейхер В. М. Клиническая патопсихология.—Ташкент, 1976.

Буянов М. Й. Ребенок из неблагополучной семьи.—М., 1988.

Бзндлер Р., Гриндер Д., Сатир В. Семейная терапия.—Во­ронеж, 1993.

Валлон А. Психическое развитие ребенка.—М., 1967.

Выготский Л. С. Собр. соч.: В 6 т.—М., 1984. —Т. З, 5.

Грехем Дж. Как стать родителем самому себе.—М., 1993.

Гроф С. За пределами мозга.—М., 1992.

Зейгарник Б. В. Личность и патология деятельности.—М.,

Зимбардо ф. Застенчивость / Пер. сангл.—М., 1991.

Лебединский В. В. Нарушения психического развития детей.—М., 1985.

Суха рева Г. Е. Лекции по психиатрии детского возраста.—М.1974

Физиология человека/Под ред. П. Й. Косицкого.—М., 1985

Франкл В. Человек в поисках смысла.—М., 1990.