Студопедия Главная Случайная страница Обратная связь

Разделы: Автомобили Астрономия Биология География Дом и сад Другие языки Другое Информатика История Культура Литература Логика Математика Медицина Металлургия Механика Образование Охрана труда Педагогика Политика Право Психология Религия Риторика Социология Спорт Строительство Технология Туризм Физика Философия Финансы Химия Черчение Экология Экономика Электроника

Мова і професія




Доверь свою работу кандидату наук!
Поможем с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой

Мова як інструмент здобуття знань, як засіб життєдіяльності людини має велике значення. Оскільки мова не тільки обслуговує сферу духовної культури, а й пов'язана з виробництвом, з його галузями, процесами, із соціальними відносинами, вона – елемент соціальної сфери. Науково-технічний прогрес, перебудова соціально-економічної та політехнічної системи в країні насичують нашу мову новими поняттями, термінами. Разом з піднесенням рівня фахових знань представників різних професій підвищуються й вимоги до мови. У зв'язку з упровадженням української мови на підприємствах та в установах збагачується словник професійної термінології новою науково-технічною, суспільно-політичною лексикою. Що означає знати мову професії? Це – вільно володіти лексикою свого фаху, нею послугуватися.

Мовні знання – один з основних компонентів професійної підготовки. Оскільки мова виражає думку, є засобом пізнання й діяльності, то правильному професійному спілкуванню людина вчиться все своє життя.

Знання мови професії підвищує ефективність праці, допомагає краще орієнтуватися в ситуації на виробництві та в безпосередніх ділових контактах.

Спеціальні слова, пов'язані з особливостями роботи людей тієї чи іншої спеціальності, належать до виробничо-професійної лексики. Це здебільшого назви спеціальних понять, знарядь або продуктів праці, трудових процесів тощо. Існують професіоналізмиморяків, шахтарів, медичних працівників тощо. Значна частина цих слів може бути просто незрозуміла для всіх людей.

Зі зростанням кількості професій розширюється коло обслуговування їх українською мовою, а відтак збільшується й урізноманітнюється шар професійно-виробничої лексики. Водночас спостерігається перехід професіоналізмів у загальновживані слова. Наприклад, такі слова, як екран, конус, комбайн та ін., давно вийшли за межі професійного вжитку. Значно збільшилася питома вага виробничих та наукових професіоналізмів. Професійні слова пояснюються в словниках-довідниках, в енциклопедіях. Найбільш вживані професійні слова подаються в тлумачних словниках. Вони супроводжуються такими позначками, як спец. (що значить спеціальне); інші позначення вказують, з якими спеціальностями зв'язані слова, наприклад, техн. – технічне, морськ. – морське.

Спостерігається активне поповнення цієї групи слів з різних джерел, основним з них є переосмислення міжстильової лексики, наприклад, шапка або підвал міцно ввійшли у професійний словник газетярів.

Терміни. На звичайне питання “Де ти?” можна почути різні відповіді:

1. Ось я!

2. Я перебуваю в пункті 4°3'29" західної довготи і 53°16'14" північної широти.

Чим відрізняються ці відповіді? Мабуть, немає найменшого сумніву, що друга відповідь характерна для наукового стилю. Від першої вона відрізняється постійною точністю, що досягається вживанням особливих слів-термінів – градус.

Назва термінпоходить від латинського terminus, що означає прикордонний знак, кордон, межу. У мовознавстві терміном називається слово, що вживається в науці для точного визначення певного поняття.

Наприклад, суфікс – термін граматичний, що називає частину слова між коренем і закінченням; сальдо – термін фінансовий, який означає різницю між прибутковою і витратною частинами балансу і т.п.

Сукупність термінів будь-якої окремої галузі знань, а також сукупність усіх термінів у мові називається термінологією.

Без термінів немає науки. Серед них ми можемо визначити загальнонаукові терміни та вузькоспеціальні.

До загальнонаукових належать терміни, поширені в різних галузях знань. Так, слова аналіз, синтез, позитивний, негативний та ін. вживаються у хімії, фізиці, математиці, граматиці, літературознавстві тощо. Проте таких слів небагато. Основну масу термінів становлять якраз вузькоспеціальні. Кожна наука має свою систему термінів. Пригадаймо терміни фізичні, хімічні, граматичні, літературознавчі. Серед згаданих будуть, безперечно, такі, що здаються цілком зрозумілими, легкими, подібними до багатьох інших відомих нам слів. Але ж серед термінів є і незвичні, незрозумілі.

Відомий художник М. Жуков у своїй записній книжці, жартуючи з цього приводу, пише: «В аптеках ви даремно будете шукати ліки, до назв яких звикли з дитинства, їх знали ще наші дідусі та бабусі. Наприклад, аспірин тепер іменується ацетилсаліцилова кислота, а уротропін, так той одержав ще більш пишну назву, він величається гексаметилектетрамін. Спробуйте потренуватися, вимовляючи голосно це слово, раджу тільки зробити це без свідків, а коли підете до аптеки і настане момент попросити ліки, вимовте їх стару назву, і всі зрозуміють».

Чому все ж наука вживає ці слова, які іноді навіть важко вимовити? Чому вона не може обійтися без них не тільки в солідних монографіях, доступних порівняно вузькому колу науковців, але й у шкільних підручниках? Мабуть, терміни мають властивості, якими відрізняються від звичайних слів. Справді, терміни від загальновживаних слів відрізняються такими особливостями:

1) вони однозначні (моносемічні), тобто в межах однієї науки мають тільки одне значення. Так, наприклад, слово корінь багатозначне, але якщо цим словом користується мовознавець, то він під ним розуміє тільки частину слова – носія основного лексичного значення. Тим часом ботанік розуміє тільки орган рослини, що міститься під землею. А якщо це не термін? То скільки ж значень воно може мати;

2) точно виражає саму суть поняття, хоча б на певному етапі розвитку науки. Наприклад, слово атом (буквально – неділимий) з погляду сучасного розвитку науки уже неточний, але в час свого виникнення він точно відбивав рівень знань людини;

3) терміни – це в ідеалі розумова частина лексики, тому їм абсолютно невластиве емоційне забарвлення. Вони не можуть вживатись із суфіксами зменшено-пестливими і збільшено-згрубілими. Якщо ж у термінах є суфікси, вони втрачають свою експресивну функцію, і термін без цього суфікса не вживається.

Так, загальновживані слова мушка, язичок сприймаються нами як зменшено-пестливі, бо існують паралельно слова муха, язик. У функції терміна ці слова втрачають можливість мати пару без суфікса. Якого б розміру не був кулемет, а одна з його деталей незмінно носитиме назву мушка.

4) Терміни не мають синонімів. Виняток становлять іншомовні слова, наприклад, біном – двочлен, аграрний – земельний, та й ті відрізняються частотою і сферою використання.

Загальновідомо, що лексика української мови постійно поповнюється новими словами. Найактивніше поповнюється термінологія. За приблизними підрахунками вчених, щороку з'являється близько 200 слів. Звідки ж беруться терміни? Відомо два основні шляхи поповнення української термінології: творення та вживання в значенні терміна українського загальновживаного слова, наприклад: приставка, віднімання, корінь, тіло, вага, зуб, плече; іншомовні запозичення. Більшість термінів-чужинців зустрічається в інших мовах, тобто вони інтернаціональні.

Так, інтернаціональною є лінгвістична термінологія: інфінітив, суфікс, фонетика; спортивна: гол, старт, фініш; музична: форте, інтермецо, сопрано; політична: акт, республіка, буржуазія та ін.

Словниковий склад української мови поповнюється також і за рахунок слів, засвоєних з інших, неслов’янських, мов. У сучасній українській мові вживаються слова, засвоєні з багатьох мов. Ці слова входили до складу української лексики в різні часи й різними шляхами. Деякі з них увійшли ще в давньоруську мову, а від неї були успадковані українською. Деякі іншомовні слова були запозичені українською мовою безпосередньо, у процесі прямих зв’язків українського народу з тим або іншим народом, але є чимало й такої іншомовної лексики, яка запозичалася через посередництво інших мов. Найбільшим джерелом, з якого поповнювався український словник, була російська літературна мова. Розрізняються запозичення іншомовних слів з усної розмовної мови і з літературних джерел.

Час і шляхи запозичення іншомовних слів, а також характер лексики та активність її засвоєння з тієї чи іншої мови залежать від стосунків українського народу з іншими народами. Ці стосунки в конкретно-історичні періоди не однакові, виявляються по-різному й можуть відбуватися в різних сферах суспільної діяльності. В українській мові є здавна засвоєні слова з грецької мови – назви предметів (парус, баня, миска), назви рослин і тварин (лавр, мак, м’ята, кит, крокодил), власні імена (Андрій, Василь, Олександр, Софія, Олена). Але основна частина слів грецького походження є слова-терміни, що належать до різних галузей науки, культури й мистецтва: астрономія, історія, математика, фізика, філософія, аналіз, синтез, діалектика, ідея, метод; азот, бром, хлор; атмосфера, клімат, полюс; грам, метр; граматика, фонетика, синтаксис; театр, сцена, мелодія; амністія, демократія, монархія та ін.

Слова латинського походження, за винятком деяких найдавніших запозичень (кесар, коляда, фортуна) і власних імен (Марко, Павло, Юлія), найчастіше пов’язані з наукою і технікою (аргумент, дедукція, контакт, мотор, субстанція, трансляція), суспільно-економічною сферою (агітація, диктатура, конституція, соціалізм, республіка), медициною (апендицит, бацила, туберкульоз, фурункул), правом (адвокат, нотаріус, прокуратура, юрист), мистецтвом (декламація, фабула), навчанням (аудиторія, конспект, лекція, студент, факультет, університет). З латинських словотворчих елементів також утворюються нові слова (авіація, локомотив, трактор), інколи в поєднанні з грецькими елементами (автомобіль, диктофон).

Давнім запозиченням здебільшого є слова, засвоєні з тюркських та інших східних мов – назви страв, одягу, предметів побуту, рослин, будівель, терміни тваринництва тощо. Наприклад: амбар, балик, башлик, бугай, кавун, кумис, лапша, сарай, табун, таз, халва, чабан. Ці слова були запозичені здебільшого через усну мову.

Українська мова засвоїла також певну кількість слів з німецької мови. Слова німецького походження стосуються насамперед ремесел, торгівлі, управління, військової справи, медицини, мистецтва, побуту, наприклад: верстат, шайба, бухгалтер, штраф, солдат, бинт, лазарет, арфа, мольберт, фартух, танець та ін.

З середини вісімнадцятого століття починається помітний вплив французької мови, здебільшого через російську. Такими спільними для української та російської мов запозиченнями є назви деяких суспільно-політичних понять, а також слова пов’язані з мистецтвом, технікою, військовою справою, побутом: парламент, політика, бюст, сюжет, шосе, казка, партизан, пальто, пудра, шик та ін.

Англійські запозичення проникають до української лексики, починаючи з чотирнадцятого століття, теж переважно через російську мову. Вони стосуються техніки, політики, спорту, мореплавства, побуту: блюмінг, тунель, лідер, мітинг, бокс футбол, докер, шхуна, біфштекс, плед, ром та ін.

Певна кількість слів була засвоєна українською мовою з інших західноєвропейських мов: музична та деяка інша термінологія – з італійської мови (акорд, дует, кантата, арка, нетто, аварія, бензин, гондола); терміни пов’язані з мореплавством, військовою справою та деякі інші слова – з голландської (лоцман, рейд, шлюпка, мортира, картуз, ситець). З інших європейських мов українська мова запозичила лише поодинокі слова: армада, карамель, сигара – з іспанської; каста, кобра – з португальської; гейзер – з ісландської; бринза, мамалига – з румунської; бекеша, чардаш – з угорської; пурга – з фінської.

Ввійшовши до української мови, запозичені слова стають основою для утворення нових, похідних слів. Наприклад: парус – парусний, парусність, парусина; республіка -республіканський, республіканець, республіканка; солдат – солдатський, солдатка; партизан – партизанський, партизанка, партизани тощо.

Деякі іншомовні запозичення, зокрема і згадані вище, означають поняття, для вираження яких українська мова не має інших, близьких за значенням питомих слів. Інші запозичення мають українські відповідники, утворюючи з ними синонімічні пари або ланцюжки, наприклад: дефект – недолік – хиба – ґандж; експеримент – дослід тощо. Треба вміти правильно використовувати ці синоніми в мові, пам’ятаючи, що загалом іншомовні слова тяжіють до більш книжної мови, до мови наукових праць, і надуживати ними в мові звичайній або розмовній, неначе хизуючись своєю „вченістю”, не слід.

Варваризми – іншомовні слова та вирази, що вживаються в українському мовленні, але не ввійшли до української мови. У тексті варваризми вживаються як у написанні мовою оригіналу, так і в кириличній транскрипції: tete-a-tete i tet-a-tet (сам на сам), happy end і хепі енд (щасливий кінець), modus vivendi і модус вівенді (спосіб життя).

Вправа 42. На місці пропущених крапок вставте потрібне іншомовне слово, обираючи його з дужок.

1. Хворий, здавалося, поставився до слів лікаря з цілковитою.... Лікар зрозумів, що він перебуває в стані... (апатія, байдужість) 2. Ми можемо... нашу домовленість. Радянська влада... несправедливі договори, укладені царським і Тимчасовим урядами (анулювати, скасувати). 3. Всі, хто виступав, критикували... в роботі редколегії стінгазети. Електрик виявив у моторі поважні... (дефекти, недоліки). 4. ці дві фотокартки є цілком... Зробити... переклад будь-якого поетичного твору О.С. Пушкіна дуже важко (адекватний, тотожний).

Вправа 43. Оберіть потрібне слово й запишіть речення.

Йде (диспут, дискусія, дебати, суперечка) про (ресурси, запаси) нашої (флори, рослинності). Кожний, виступаючи, проголошував (свою тезу, своє положення) і намагався переконати слухачів у достовірності (її, його). І хоч одним бракувало (аргументів, доказів), другі мали обмежений (лексичний, словниковий) запас, треті не зовсім вдало (коментували, пояснювали) наведені факти, виступи були змістовними, переконливими, щирими. Петра Васильовича вражала (метаморфоза, зміна, перетворення), що відбувалося на його очах. (Делікатний, ввічливий, запобігливий) Стась говорив різко й голосно, а мовчазний Васько виявився природженим (оратором, промовцем), здатним до (публічних, привселюдних) виступів, що хвилюють (аудиторію, слухачів).

Вправа 44. Визначте походження поданих іншомовних слів: брифінг, брокер, девальвація, інкримінувати, аудієнція, консенсус, аташе, нонсенс, реекспозиція, бестселер, гіперінфляція, нотабене, постскриптум, маркетинг, телетайп, телефакс, дивіденд, сертифікат, дублікат, дефіцит, ескіз, експорт, імпорт, анфас, кредит, лобі, інтендант, квартал.

Вправа 45. Випишіть з тексту професійно-виробничу лексику. Визначте, люди якої професії її вживають?

Батько кинув у вогнище дві пригорщі гонтелів (цвяхів), старомодних ручної роботи гонтелів із кованого заліза, приложив їх вугіллям і поставив ще одного чоловіка, крім Андруся, дмухати. Потім батько з розтоплених у паленищі гонтелів збив один шмат, коли він цей шмат накував і загнув його на круглім розі кувалда, а кінці склепав до купи, наставала найважливіша пора у виробі сокири: зробити добрий, міцний обух та зварити, викувати і насталити лезо (І. Франко).

Вправа 46.Запишіть по 10 іменників і дієслів, що належать до вашої майбутньої професійної лексики.

Вправа 47.Складіть по два речення зі словами гніздо, трійка, земля, мушка, шапка так, щоб у першому реченні вони вживалися як професійні, а в другому – як загальновживані слова.

Вправа 48.Пригадайте і запишіть терміни зі спільними коренями: термо, хрон, гео; з префіксами: контр-, а-, анти-; із суфіксами: -ус, -іт.

Вправа 49.Запишіть по 5 слів-термінів, що характеризують такі галузі науки: фізику, хімію, астрономію, медицину, біологію, економіку.

Вправа 50. Із поданих слів утворіть пари: іншомовні слова та їх власне українські синоніми.

Ігнорувати, вада, катаклізми, схожий, компетентність, переважний, перевороти, рентабельний, довірчий, адекватний, невдача, відшкодування, прибутковий, конфіденційний, домінуючий, нехтувати, дефект, відповідний, фіаско, компенсація, ідентичний, відповідність.

Вправа 51. Прочитайте слова-терміни, зазначте галузь знань, в якій вживаються дані терміни.

Психоаналіз, інтерлінгвістика, опромінення, лужний, шарнір, диктатура, алгоритм, кореляція, суфікс, форсувати, акварель, стакато, амортизація, апеляція, позивач, електроліз, етнологія, матриця, юрисдикція, шурф, гальванізація, паралель, широта, меридіан, дилер, тайм-аут, голкіпер, форвард, синус, суфікс, абсорбент, акумулятор, гідротурбіна, легування, риштовання, променевий, ін'єкція.

Особисті офіційні документи:







Дата добавления: 2014-12-06; просмотров: 1549. Нарушение авторских прав; Мы поможем в написании вашей работы!

Studopedia.info - Студопедия - 2014-2022 год . (0.027 сек.) русская версия | украинская версия