Орфографічний практикум

1. Правила вживання м’якого знака..............................................................173

2. Вживання апострофа..................................................................................176

3. Подвоєння та подовження приголосних на письмі.................................179

4. Правопис префіксів....................................................................................183

5. Зміни приголосних при словотворенні та словозміні............................186

6. Спрощення груп приголосних..................................................................189

7. Правопис складних слів.............................................................................191

8. Правопис слів іншомовного походження................................................193

9. Фонетичні засоби милозвучності української мови...............................196

10. Практикум з культури мовлення............................................................198

 

Завдання до виконання контрольної роботи...............................................211

 

Список літератури..........................................................................................229

 

В с т у п

Мова – найбільше багатство народу. Тому кожне суспільство, кожний народ оберігає її як святиню і дбає, щоб усі його члени добре знали свою мову, правильно користувалися нею. Мову називають акумулятором, інтегратором суспільства і культури.

У мові закодовує народ усю свою культуру, історію, свій багатовіковий досвід, свою матеріальну і духовну самобутність. У ній розгадана і нерозгадана природа нації, її духу, устремлінь, пізнання і відтворення світу ідей; мова відбиває досягнення творчої думки. Сьогодні зростає суспільне значення української мови, пожвавлюється її вивчення в закладах та установах, здійснюється активна робота щодо ведення діловодства державною мовою. Мова як інструмент здобуття знань, як засіб життєдіяльності людини є елементом соціальної сфери. Досягнути досконалості в роботі, успіхів у житті без знання мови не можна. Мова є передумовою зростання й змужніння особистості, засобом пізнання світу і збагачення досвідом попередніх поколінь. Це той ланцюжок, що єднає сучасне покоління з минулим і майбутнім, що об’єднує людей у народ, націю.

Проблема “мова як генетичний код нації”, що була однією з найважливіших у європейському мовознавстві ХІХ ст., знову набуває своєї актуальності в наш час. При спробі розв’язання цієї проблеми слід врахувати весь комплекс особливостей мови та різних сторін духовної культури нації, специфіку співвідношення компонентів культури з мовою, її рівнями. Мова, передаючи інформацію про світогляд народу, який розмовляє нею, є також відображенням його духовної культури, взаємодіє з нею. Вона тісно пов’язана з історією народу – носія цієї мови – та з історією культури, з формуванням свого культурно-історичного ареалу. Вона безпосередньо пов’язується також із соціологією і психологією не тільки в плані вироблення моделей, зразків мовної поведінки, а й мовної свідомості, що формує життєву і виробничу поведінку нації.

Засоби загальнонародної мови, що вступають у мовленнєву діяльність людини і народу, пов’язані і взаємодіють в єдиному процесі свідомої мовно-мислительної діяльності відображення дійсності. Мова є засобом саморозвитку й самовираження особистості. Мовлення кожного – це його духовний, інтелектуальний портрет. Тисячоліттями український народ творив високорозвинену літературну мову. Вона до послуг кожного з нас, її треба свідомо й активно вивчати, осягати, оволодівати виражальними засобами української мови. Мова й освіта завжди йдуть у парі. Ось чому треба вивчати функції мови, її роль у суспільному житті, виробляти навички правильного використання різних мовних засобів залежно від сфери й мети спілкування, уміти складати ділові папери, працювати над усним і писемним мовленням. Великої ваги в наш час набуває офіційно-діловий стиль мови, який відображає рівень освіти нації та її культури. Його вивчення, правильне використання значно підвищують престиж української нації, особливо тепер, у період розбудови нашої держави.

Для майбутніх спеціалістів, студентів вищих навчальних закладів, важливим є досконале володіння грамотним мовленням в його усній та писемній формах. Мовні знання – один із основних компонентів професійної підготовки. Знання мови фаху підвищує ефективність праці, допомагає краще орієнтуватися в складній професійній ситуації та в контактах з представниками інших галузей, у діловому спілкуванні.

Вивчення української мови – один із аспектів національного виховання молоді України. Виховання в молодого покоління українців шанобливого ставлення до української мови як однієї із розвинених європейських мов – завдання вузівських викладачів-мовників. Мовна ситуація в Україні – досить складна. Пишним цвітом розквітає суржик, у молодіжному середовищі нормативним стає вживання жаргонізмів, мовних штампів, вульгаризмів. Шкільний курс української мови – це тільки початковий етап у вихованні людей, які вправно володіють словом. Випускники шкіл, які вступають до вузів, виявляють безпорадність у питаннях мовного етикету, неправильно вживають запозичені слова, не диференціюють значень українських паронімів, омонімів, синонімів; припускаються стилістичних, лексичних, акцентологічних та інших помилок.

Вузівський курс “Українська мова професійного спілкування” має за мету практичне оволодіння нормами сучасної літературної української мови, передбачає не лише перевірку рівня знань студентів, їх грамотності, але й спрямований на розвиток навичок правильного логічного мовлення, вдосконалення стилістичної вправності, засвоєння норм і вимог усного та писемного ділового спілкування. Студенти мають ознайомитися з основними лексичними поняттями, щоб чітко усвідомлювати взаємозв’язки між лексикою, граматикою, стилістикою та орфографією. Це сприятиме збагаченню індивідуального словникового запасу, кращому засвоєнню й розумінню наукових термінів, якими мають оперувати майбутні фахівці професійної галузі. Для них дуже важливим є досконале володіння культурою ділового мовлення, формування в них системи знань зі специфіки української професійної мови, термінології обраної спеціальності як основи професійного мовлення та стилістики службових документів.

“Українське ділове мовлення” допоможе студентам заповнити прогалини в знаннях з української мови, сприятиме розвитку їхньої загальної культури мовлення.

 

 

1. Зміст і завдання курсу

“Українська мова професійного спілкування”

У зв’язку з прийняттям Закону про державність української мови та її функціонування в усіх установах, підприємствах та організаціях на території України здійснюється активна робота щодо впровадження її в діловодство й справочинство, які впродовж багатьох років здійснювалися російською мовою.

Писемне спілкування в державному, суспільному, політичному, господарському житті, в ділових відносинах між організаціями та установами, в органах управління перейшло на українську мову. Часто недосконале володіння українською мовою спричиняє появу чималої кількості типових помилок, хибних висловів, слів-покручів і знижує рівень культури мовлення в загальнонаціональному вимірі. За таких умов дуже важливо озброїти знаннями про ділові папери студентів вищих навчальних закладів, адже саме за допомогою ділових паперів, листів установлюються офіційні, службові, ділові, партнерські контакти між фірмами, підприємствами, установами, державами, а також налагоджуються приватні стосунки між людьми.

Вивчення української мови професійного спілкування передбачає вивчення різних видів ділових паперів, набуття студентами навичок їх укладання, засвоєння етикету ділової кореспонденції. Програмою також передбачено оволодіння нормами літературної мови: орфоепічними, орфографічними, лексичними, граматичними, стилістичними та пунктуаційними. Подаються відомості про складні випадки правопису найуживаніших у ділових паперах слів і словосполучень, висвітлюються питання стилістики, морфології та синтаксису.

Під час вивчення писемного ділового мовлення засвоюються пунктуаційні норми української мови, оскільки пунктуаційні помилки певною мірою перекручують зміст висловлювання. Досконале знання пунктуаційних норм полегшує писемне спілкування людей, сприяє піднесенню загальної мовної культури. Отже, разом з орфографічними правилами подаємо й правила вживання розділових знаків. На практичних заняттях типологія завдань і вправ представлена двома видами:

а) завдання на формування власне мовленнєвих навичок: контроль і вдосконалення мовлення; робота над мовленнєвими різновидами завдань; використання лінгвістичної та довідкової літератури;

б) завдання на формування професійно зумовлених навичок: побудова власних висловлювань на фахову тематику; публічні виступи; моделювання та розв’язування професійно-мовленнєвих ситуацій; оформлення ділової фахової документації.

Основними видами завдань на практичних заняттях з курсу “Українська мова професійного спілкування” є творчі роботи, що сприятимуть виробленню у студентів практичних умінь, потрібних для продукування зв’язних висловлювань з професійної тематики, а саме: опрацювання основної та додаткової лінгвістичної літератури з вивченої теми; підготовка усних і письмових відповідей на запитання, що стосуються теоретичного фахового матеріалу; вправи аналітичного й конструктивного характеру з використанням різних типів словників; дослідження функціонування тексту (художнього, наукового, публіцистичного, офіційно-ділового); побудова монологів, діалогів, полілогів на фахову тематику; написання анотацій на основі опрацьованої літератури; виступи з повідомленнями; обговорення та коментарі до виступів тощо.

Усім, хто прагне піднести свою мовну освіченість, пропонуємо теми, що містять не тільки загальні правописні норми, а й поради щодо стилістичного використання того чи іншого слова або словосполучення; зразки оформлення документів, поширених у різних сферах державної й господарської діяльності. Отже, курс “Українська мова професійного спілкування” складається з окремих занять, кожне з яких умовно можна поділити на дві частини: граматика і діловодство. Запропонована система занять послідовно розкриває основи української граматики, сприяє формуванню базисного словникового запасу професійної лексики. Орфографічним практикумом можна ефективно послуговуватися на всіх етапах вивчення матеріалу: під час закріплення знань, для поточної перевірки роботи студентів і як одним із видів контрольних робіт. Ця робота сприятиме вихованню у студентів чуття граматичної форми, уваги до стилістично точного вживання їх у мовленні. Особлива увага звертається на текстовий виклад документа, його грамотність, нормативність. Кожне заняття супроводжується практичними вправами і завданнями, тлумачними словничками професійної лексики.

Важливим елементом культури кожної ділової людини є мовний етикет. Тому на заняттях з української мови студентам пропонується теоретично опрацювати основні засади приватного ділового спілкування, його етичний і мовний супровід. Вони повинні знати варіанти етикетних форм ввічливості щодо різних мовних ситуацій; психологічні, соціальні, національні особливості мовного етикету.

Велике значення в усному спілкуванні має мистецтво публічного виступу. Саме на заняттях з української мови за професійним спілкуванням студентам надається допомога в підготовці доповіді для публічного виступу, адаптувавши її до усного сприйняття широкою аудиторією. Доповідь повинна бути скомпонована в публіцистичному стилі (підстиль ораторського мовлення); обсяг має дорівнювати тривалості виголошення 5 хвилин. При цьому доповідачеві необхідно, по можливості, розкрити запропоновану тему, переконати аудиторію у своїй правоті, дотримуючись композиційної структури (вступ, основна частина, висновок).

Заняття спрямовують викладачів і студентів на узагальнюючий характер вивчення, поглиблення, повторення й закріплення програмного матеріалу, на подальший розвиток зв’язного мовлення, роботу зі словниками. Навчальний посібник “Українське ділове мовлення” допоможе викладачеві уникнути шаблону і схематизму на заняттях. Для цього до кожного розділу подано різноманітні завдання, тренувальні вправи, які можна використовувати на всіх етапах уроку, додаткових заняттях, під час виконання домашніх робіт тощо.

Велику увагу приділено виробленню у молоді мовного чуття слова, вибору правильного варіанта слововживання, навичок стилістичного використання певного слова або словосполучення, складним випадкам російсько-українського перекладу. Це сприятиме піднесенню культури мови студентів, їхньому духовному збагаченню. Майбутнім фахівцям мова потрібна як система світобачення, засіб культурного співжиття в суспільстві, самоформування і самовираження особистості.

Отже, завдання курсу української мови професійного спілкування є такими:

1) дати студентам ґрунтовні й систематичні знання з усіх розділів курсу “Українська мова професійного спілкування”;

2) забезпечити оволодіння нормами української літературної мови та дотримання вимог культури усного й писемного мовлення, а також оволодіння навичками комунікативно виправданого використання засобів мови в різних життєвих ситуаціях, під час створення документів з дотриманням етикету ділового спілкування;

3) виховати повагу до української літературної мови.

Основна мета курсу “Українська мова професійного спілкування” – підвищити загальну мовну культуру як в усній, так і в писемній формах, грамотність тих, хто вивчає українську мову і користується нею, але має певні труднощі в діловодстві. Майбутня ділова людина навчиться використовувати найсучасніші документи (резюме, рекомендаційний лист, рекламне оголошення, візитну картку), виступати на зборах, нарадах, презентаціях, диспутах; виконувати редагування й переклад як комплексні види навчальної роботи, що охоплюють найрізноманітніші операції з професійно-мовленнєвим матеріалом.