Усна і писемна форми літературної мови
Літературна мова, ділове мовлення реалізуються у двох формах (писемній та усній). Писемна форма – основна форма мовлення ділових людей (листи, звіти, квитанції). В ній більше вимог щодо добору лексики, точності викладу. Часто вживаються складні синтаксичні конструкції, загальноприйняті структури документів, традиційні форми викладу. Писемна форма, в основному, монологічна, є вторинною порівняно з усним мовленням, фіксує чиюсь висловлену думку. Словесну інформацію доповнюють цифрові дані, схеми, таблиці. Усна форма обслуговує безпосереднє спілкування людей, побутові й виробничі потреби суспільства (доповідь, промова, повідомлення). У ній менше уваги приділяється формі вислову, вживаються незакінчені, неповні речення, допускаються повтори. Зміст вислову залежить від інтонації, наголосу, жестів. Мовлення буває монологічним і діалогічним. Монолог (від грецьких слів monos – один і logos – слово, мовлення) – особлива форма побудови усного чи писемного мовлення, що становить розгорнуте висловлення однієї особи, звернене до себе або до глядача (у спектаклі, кінофільмі). Монолог має певну композиційну організацію і змістову завершеність. Розрізняють внутрішній монолог – роздум уголос, драматичний монолог – поєднання мовлення з мімікою, жестами, ліричний монолог – лірична сповідь у поезії. Діалог (від грецького dialogos – розмова, бесіда) – одна з форм мовлення, розмова між двома або кількома особами. Діалог характеризується короткими висловленнями, простотою синтаксичної будови його частин, використанням неповних і незакінчених речень. Особливістю діалогу є взаємозумовленість синтаксичної будови реплік співбесідників, яка об’єднує діалог в єдине ціле. Розрізняють внутрішній діалог – фігуру мовлення, що є зверненням мовця до самого себе. Розмова кількох осіб називається полілогом (від грецьких слів poli – багато, logos – слово, мовлення). Для літературної мови, що реалізується в літературному мовленні, властиві усна і писемна форми її існування. Усне і писемне мовлення – це форми реалізації мови як засобу спілкування. Будову літературного мовлення можна подати за такою схемою:
|
літературне мовлення
