Найважливіші функції системи комплементу

Компоненти комплементу циркулюють у крові в неактивному стані, їх активація відбувається трьома шляхами:

1) класичний (імунний),

2) альтернативний (пропердиновий),

3) маннозов’язуючий (лектиновий).

1) Класичний шлях активації системи комплементу починається із С1 з наступною послідовною активацією компонентів С4 → С2 → С3 → С5 → С6 → С7 → С8 → С9 та формування мембран-атакуючого комплексу (C5b-C9). Для нього необхідні специфічні IgG, IgM та імунні комплекси, тому для запуску цього шляху активації системи комплементу необхідний певний час (5-6 днів).

2) Альтернативний шлях активації системи комплементу починається із С3 і розвивається настуним чином: С3→ С5 → С6 → С7 → С8 → С9 → мембран-атакуючий комплекс. У запуску ферментативно-каскадної реакції за цим механізмом приймає участь пропердинова система (білок фактор В і фактор D), а для активації С3 компоненту комплементу необхідна присутність бактерійних ендо- чи екзотоксинів, агрегованих імуноглобулінів, полісахаридів, ліпополісахаридів та самих збудників (вірусів, вірусних часток, паразитів). Суть активації за альтернативним шляхом полягає в тому, що реакція відбувається моментально (його ще називають «швидкою допомогою»), і не потребує антитіл класів IgG, IgM та компонетів комплементу С1, С4, С2.

3) Маннозозв’язуючий шлях активації системи комплементу стартує зв’язуванням лектину плазми крові із залишками цукрів на поверхні мікроорганізмів (маннози, глюкози, фруктози). У результаті цього активуються ферменти, які, в свою чергу, активують С1-компонент комплементу. Надалі система комплементу активується за класичним шляхом.

Існують білки, які контролюють активацію комплементу. До цих білків відноситься інгібітор С1-компонент комплементу - α -глобулін, який пригнічує активність С1r, C1s та перехід від С4 до С2. Відсутність C1 асоціюється з ангіоневротичним набряком. На активність комплементу та його ефекти впливають багато білків, асоційованих з мембраною - це клітинні рецептори для фрагменту С3, названі CR1, CR2, CR3, CR4 (комплемент-залежні рецептори 1, 2, 3, 4). CR1 є специфічним рецептором для С3b і присутній на еритроцитах, В-лімфоцитах, деяких Т-лімфоцитах, нейтрофілах, моноцитах, тучних клітинах, еозинофілах та гломерулярних подоцитах. Процес зв΄ язування з цим рецептором є важливим для ефективного фагоцитозу. CR2 присутній на всіх В-лімфоцитах та епітеліальних клітинах та необхідний для диференціації В-лімфоцитів. CR3 виявлений на нейтрофілах, моноцитах та лімфоцитах і приймає участь у антитіло-опосередкованій клітинній цитотоксичності, є промотором клітинної адгезії. CR4 є подібним до С3-зв΄ язуючої молекули.

Функції комплементу:

· опсонізуюча (посилення фагоцитозу: С3а – посилює адгезію, С3а, С4а, С5а – посилюють хемотаксис);

· прозапальна (формування запального вогнища - С3а, С4а та С5а стимулюють дегрануляцію базофілів і тучних клітин з виділенням біологічно активних речовин алергії, які посилюють запальний процес);

· цитотоксична або літична (кінцевий продукт активації системи комплементу - мембрано-атакуючого комплекс - сприяє утворенню мікропор у мембрані патогену і перерозподілу електролітів з наступним осмотичним лізисом);

· елімінаційна - руйнування циркулюючих імунних комплексів при участі компонентів комплементу, лізосомальних ферментів, плазміну;

· фібринолітична - приймає участь у згортанні крові;

· анафілатоксична - утворює активовані форми компонентів комплементу (анафілотоксини С3а та С5а), які стимулюють виділення біологічно активних речовин алергії.