Експресія TLR регулюється наступною бактеріальною мікрофлорою

Види TLR	Діюча речовина	Збудники
TLR-1	Тріациліпопептиди, модулін, М. tuberculosis	Грам +/-
TLR-2	Бактеріальні ліпопротеїди, пепдитоглікани, ліпотейхоєві і мануронові кислоти, зимозан	Грам +/-, гриби, віруси
TLR-3	Двохланцюгова РНК	Віруси
TLR-4	Ліпополісахариди, HSP60, бактерії-коменсали, ЛПС, полімерні малуронові кислоти	Грам +/-, віруси
TLR-5	Флагелін	Грам +
TLR-6	Діацелінопептиди, ліпотейхоєва кислота, зимозан, модулін	Грам +, гриби
TLR-7	Синтетичні речовини, одноланцюгова РНК	Віруси
TLR-8	Синтетичні речовини, одноланцюгова РНК	Віруси
TLR-9	Неметильовані СрG-ДНК	Грам +/-
TLR-10	Невідомий

При стимуляції TLR активована імунокомпетентна клітина починає продукувати фактор некрозу пухлин (TNF-α). Рецептори до TNF-α експресовані на всіх клітинах організму, їх помірна стимуляція викликає активацію кіназ і розвиток запалення в тканинах, а сильна стимуляція – активацію капсаз і апоптоз клітин.

 

Функція TLR в GALT:

§ Реалізують можливість відрізнити патогенну і непатогенну мікрофлору, забезпечують розвиток запалення на патоген і толерантність на непатогенну мікрофлору.

§ Активують транскрипційну активацію низки генів, які індукують імунну й запальну відповідь.

§ Контролюють індукцію адаптивної (специфічної) Th1 відповіді і відіграють важливу роль в Th2-залежній імунній відповіді за рахунок посилення інтенсивності дозрівання дендритних клітин.

§ Активація певних TLR сприяє зміні фенотипу і функції дендритних клітин. TLR на дендритних клітинах можуть моделювати синтез цитокінів (TNF-β, IL-6, TLR-12). Дендритні клітини, стимульовані TLR-2 і TLR-4 продукують відповідно IL-12 і IL-10.

§ Нормальні епітеліальні клітини конститутивно експресують TLR-2, TLR-5 і невелику кількість TLR-4

§ мРНК TLR-4 і СD14 експресуються значною мірою в дистальних, TLR-2 – в проксимальних відділах кишки.

 

Природжений імунітет має наступі переваги:

· фактори природженого імунітету відповідають на пошкоджуючий антиген дуже швидко і не потребують попередньої активації;

· на клітинах природженого імунітету експресуються рецептори, які розпізнають мікроорганізми і не змінюються протягом життя людини;

· фатори природженого імунітету виявляють селективні властивості, тобто не атакують антигенні структури власних клітин;

· природжений імунітет формується незалежно від розвитку адаптивної специфічної імунної відповіді.

 

 

Суттєвими недоліками природженого імунітету є:

· з метою знищення чужорідного антигену відбувається мобілізація одночасно всіх факторів природженого імунітету, що часто закінчується неадекватноою бурхливою реакцією та розвитком ускладнень;

· фактори природженого імунітету нездатні специфічно розпізнавати патоген та вибіркого впливати на нього;

· фактори природженого імунітету після контакту з патогеном не формують імунологічну пам’ять.