Лабораторна імунологічна діагностика пухлинних процесів

Перед проведення специфічних лабораторних досліджень, скерованих на визначення пухлинних антигенів, необхідно дослідити стан імунної системи пацієнта з врахуванням вікових норм. Оцінка стану імунної системи хворого дає можливість виявити осіб з порушеною функцією протипухлинного імунологічного нагляду; визначити ефективність протипухлинного лікування, вчасно діагностувати інфекційні ускладнення різного ґенезу, які часто розвиваються в таких хворих на тлі застосування цитостатичної терапії.

Рекомендовані наступні імунологічні дослідження в хворих на онкопатологію:

· фенотипування лімфоцитів (загальна панель CD3⁺, CD4⁺, CD4⁺25⁺, CD8⁺, CD16⁺CD56⁺, CD19⁺);

· при підозрі на В-клітинну лімфому необхідно провести визначення В-клітинних антигенів (див. «Лабораторні маркери злоякісного росту»);

· визначення активності апоптозу (CD95⁺, аглютинаційний пектиновий тест, електрофорез ДНК, визначення фази клітинного циклу клітини методом проточної цитофлюориметрії);

· визначення рівня імунних комплексів у сироватці крові;

· визначення активності фагоцитозу (фагоцитарний показник, НСТ-тест спонтанний і стимульований, активність лізосомальних ферментів тощо);

· при необхідності – дослідження загальної комплементарної активності сироватки та рівень окремих компонентів комплементу (С1q, С2, С3, С4);

· визначення концентрації окремих цитокінів, пухлинних антигенів – онкомаркерів із застосуванням, використовуючи імуноферментний аналіз;

· імуногенетичні дослідження (HLA-антигени, асоційовані з онкопроцесами);

· біохімічні дослідження (гормони, ферменти, гострофазові білки, метаболіти тощо);

· культуральні дослідження (визначення простагландинів типу ПГЕ2, альфа-2-макроглобуліну, С-реактивного протеїну в супернатантах культури моноцитів та лімфоцитів онкохворих).

 

Важливим етапом діагностики онкопатології є виявлення специфічних антигенів пухлини.

 

Лабораторні маркери злоякісного росту наступні:

1) пухлинні специфічні антигени (PSA - ранній період розвитку раку простати; СА19-9 - рак органів шлунково-кишкового каналу, підшлункової залози; СА125 - рак молочної залози та яйників; СА15-3 - рак молочної залози);

2) інші антигени (наприклад, Р-53 - пухлини сечового міхура; SCC – плоскоклітинний рак легень, стравоходу та прямої кишки);

3) раково-ембріональний антиген - СЕА/РЕА (маркер раку товстої кишки, печінки, підшлункової залози, шлунку, щитоподібної та молочної залози, сечового міхура);

4) гормони (β -хоріонічний гонадотропін - трофобластичні пухлини яйників, матки, яєчок);

5) ферменти (лактатдегідрогеназа - ЛДГ); глікопротеїни (α -фетопротеїн при гепатоцелулярному раку); ліпіди; білки (гострофазові: лактоферин - збільшується при хворобі Ходжкіна, лімфосаркомах; зменшується при раку простати; СРБ – збільшується при всіх пухлинах); метаболіти;

6) діагностика пухлин імунної системи за допомогою виявлення CD-антигенів на імунокомпетентних клітинах: для В-клітинної лімфоми (плазмоцитоми) характерні наступні маркери - CD5/20/22; “плащеподібна лімфома” - FMC 7/19, CD23/CD 9, CD43/CD19; лейкемія - CD10/CD19, CD38; CD10/CD19, CD20, CD22;

7) антигени вірусів-онкогенів: віруси гепатиту В і С – гепатоцелюлярна карцинома; папілома віруси 16 і 18 типів – рак шийки матки; вірус Епштейна-Барр – лімфома Беркіта, назофаренгіальний рак, цервікальний рак, лімфопроліферативні хвороби; вірус Т-клітинного лейкозу людини (HTLV-1) – гострий Т-клітинний лейкоз;

8) високо специфічні продукти пухлин - теломераза (виявляється в промивних водах при раку сечового міхура, у матеріалі зішкрябів – рак шийки матки).

Прогнозування рецидивів онкопатології можна здійснювати, призначаючи та оцінюючи результати імунологічних лабораторних досліджень у динаміці протипухлинного лікування та після його закінчення. Загалом імунологічний моніторинг онкохворих повинен складатися із трьох груп аналізів – загальноклінічних, імунологічних та визначення пухлинних антигенів – онкомаркерів.