Будова стінки тонкої кишки

1. Внутрішня — слизова — оболонка має бархатистий ви­гляд за рахунок наявності кишкових ворсинок, кишкових крипт та циркулярних складок. Кишкові ворсинки — це пальцеподіб­ні вирости слизової оболонки висотою 0, 5—1, 5 мм, які висту­пають у просвіт тонкої кишки, їх нараховується до 4—5 млн. У дванадцятипалій та порожній кишках кількість ворсинок становить від 30 до 40 на 1 мм², причому у дванадцятипалій кишці ворсинки короткі та широкі (заввишки до 0, 5 мм). По­верхня ворсинок вкрита циліндричним епітелієм, який є основ­ним функціональним елементом процесів травлення і всмок­тування у тонкій кишці. У ворсинках містяться нервові волок­на, кровоносні та лімфатичні судини, які утворюють капілярні сітки. Циркулярні складки утворені слизовою оболонкою і підслизовою основою. Під час розтягування кишки у зв'язку з її наповненням складки не розправляються. Їх нараховується до 650—700. У дванадцятипалій кишці, окрім кругових скла­док, у низхідній її частині є поздовжня складка, у якій міс­титься великий сосочок дванадцятипалої кишки, де відкрива­ються одним загальним отвором спільна жовчна протока і ви­відна протока підшлункової залози. Над великим сосочком знаходиться малий сосочок дванадцятипалої кишки, де від­кривається додаткова протока підшлункової залози. Кишкові крипти — це трубчасті вростання епітелію у власну пластинку слизової оболонки кишки. Глибина крипт — 0, 3—0, 5 мм, діа­метр близько 0, 07 мм, кількість їх становить до 100 на 1 мм², причому їх більше у дванадцятипалій та порожній кишках. Вхід у крипту відкривається між основами сусідніх ворсинок. Ворсинки, складки та крипти значно збільшують функціона­льно активну площу тонкої кишки. У слизовій оболонці тон­кої кишки знаходиться також скупчення лімфоїдної тканини, якіформують поодинокі лімфатичні вузлики (фолікули), кіль­кість яких збільшується від дванадцятипалої до порожньої кишок, та згруповані лімфатичні фолікули — " пеєрові бляш­ки ", які, як правило, знаходяться в слизовій оболонці клубо­вої кишки.

Підслизова основа стінки тонкої кишки утворена пухкою сполучною тканиною, у якій міститься значна кількість кро­воносних та лімфатичних судин, нервових сплетень, кишко­вих з алоз, які продукують кишковий сік.

2. Середня — м'язова — оболонка утворена двома шарами непосмугованих м'язових клітин: внутрішнім — циркуляр­ним та зовнішнім — поздовжнім. У ділянці ілеоцекального кута внутрішній шар стовщується й утворює ілеоцекальний м'яз-замикач (сфінктер). Між обома шарами м'язової тканини містяться прошарки сполучної тканини, судини, нервові спле­тення.

3. Зовнішня — серозна — оболонка вкриває порожню й клубову кишки з усіх боків і, переходячи в парієтальний лис­ток, утворює брижу кишки. Дванадцятипала кишка лише з од­ного боку має серозну оболонку, а з інших трьох боків — адвен-

тиціальну.

Функції тонкої кишки: хімічне оброблення їжі, проведення їжі в товсту кишку, всмоктування речовин, екскреторна функція.