Будова стінки тонкої кишки1. Внутрішня — слизова — оболонка має бархатистий вигляд за рахунок наявності кишкових ворсинок, кишкових крипт та циркулярних складок. Кишкові ворсинки — це пальцеподібні вирости слизової оболонки висотою 0, 5—1, 5 мм, які виступають у просвіт тонкої кишки, їх нараховується до 4—5 млн. У дванадцятипалій та порожній кишках кількість ворсинок становить від 30 до 40 на 1 мм2, причому у дванадцятипалій кишці ворсинки короткі та широкі (заввишки до 0, 5 мм). Поверхня ворсинок вкрита циліндричним епітелієм, який є основним функціональним елементом процесів травлення і всмоктування у тонкій кишці. У ворсинках містяться нервові волокна, кровоносні та лімфатичні судини, які утворюють капілярні сітки. Циркулярні складки утворені слизовою оболонкою і підслизовою основою. Під час розтягування кишки у зв'язку з її наповненням складки не розправляються. Їх нараховується до 650—700. У дванадцятипалій кишці, окрім кругових складок, у низхідній її частині є поздовжня складка, у якій міститься великий сосочок дванадцятипалої кишки, де відкриваються одним загальним отвором спільна жовчна протока і вивідна протока підшлункової залози. Над великим сосочком знаходиться малий сосочок дванадцятипалої кишки, де відкривається додаткова протока підшлункової залози. Кишкові крипти — це трубчасті вростання епітелію у власну пластинку слизової оболонки кишки. Глибина крипт — 0, 3—0, 5 мм, діаметр близько 0, 07 мм, кількість їх становить до 100 на 1 мм2, причому їх більше у дванадцятипалій та порожній кишках. Вхід у крипту відкривається між основами сусідніх ворсинок. Ворсинки, складки та крипти значно збільшують функціонально активну площу тонкої кишки. У слизовій оболонці тонкої кишки знаходиться також скупчення лімфоїдної тканини, якіформують поодинокі лімфатичні вузлики (фолікули), кількість яких збільшується від дванадцятипалої до порожньої кишок, та згруповані лімфатичні фолікули — " пеєрові бляшки ", які, як правило, знаходяться в слизовій оболонці клубової кишки. Підслизова основа стінки тонкої кишки утворена пухкою сполучною тканиною, у якій міститься значна кількість кровоносних та лімфатичних судин, нервових сплетень, кишкових з алоз, які продукують кишковий сік. 2. Середня — м'язова — оболонка утворена двома шарами непосмугованих м'язових клітин: внутрішнім — циркулярним та зовнішнім — поздовжнім. У ділянці ілеоцекального кута внутрішній шар стовщується й утворює ілеоцекальний м'яз-замикач (сфінктер). Між обома шарами м'язової тканини містяться прошарки сполучної тканини, судини, нервові сплетення. 3. Зовнішня — серозна — оболонка вкриває порожню й клубову кишки з усіх боків і, переходячи в парієтальний листок, утворює брижу кишки. Дванадцятипала кишка лише з одного боку має серозну оболонку, а з інших трьох боків — адвен- тиціальну. Функції тонкої кишки: хімічне оброблення їжі, проведення їжі в товсту кишку, всмоктування речовин, екскреторна функція.
|
