Забруднення підземних вод

 

Фактом забруднення підземних вод враховується виявлення візуально або за допомогою хіміко-аналітичних методів наявності нафти або інших забруднюючих речовин у пробах підземних вод або в місцях їх виходів на поверхню землі.

Гідрогеологічні умови є визначальним фактором розвитку процесу забруднення підземних вод, формування ореолу забруднення в місцях розташування джерел забруднення. Необхідні відомості відносно:

- гідрогеологічних умов (будови, параметрів, граничних умов водоносних горизонтів);

- масштабів забруднення підземних вод;

- шляхів надходження забруднюючих речовин у водоносний горизонт;

- природної захищеності підземних вод у зоні впливу господарських об’єктів;

- прогнозу розвитку забруднення водоносних горизонтів.

Масштаби забруднення підземних вод визначаються на час (відповідно прогнозному розрахунку або за фактичним станом) досягнення локалізації ореолу забруднення, тобто остановки його розвитку.

Визначення об’єму V забрудненої частини водоносного горизонту (комплексу) здійснюється за формулою:

 

V = F m na, (1.10)

 

де F - площа забруднення, кв. м;

m - середня потужність забрудненої частини водоносного гори-

зонту, м;

na - активна пористість насиченої водою товщи, частки

одиниці (таблиця 2.7).

За характером збитки можуть бути прямими (вивід з ладу водозаборів і обладнання, зниження випуску продукції, погіршення її якості, зростання кількості захворювань населення і ін.) і непрямі, які можуть проявитися через тривалий час після встановлення факту забруднення підземних вод (генетичні зміни і зниження тривалості життя людини і тварин, зниження продуктивності сільськогосподарського виробництва і ін.).

Таблиця 2.7.- Орієнтовні значення активної пористості

насичених водою порід

Назва породи	Активна пористість
Гравелисто-галечні відкладення	0, 28 - 0, 30
Крупнозернисті піски	0, 24 – 0, 26
Різнозернисті піски	0, 20 – 0, 24
Мілкозернисті піски	0, 18 – 0, 22
Тонкозернисті піски	0, 15 – 0, 19
Пилуваті і глинисті піски	0, 05 – 0, 15
Супіски	0, 08 - 0, 10
Суглинки	0, 05 - 0, 08
Трещинуваті породи (крейда, вапняк, пісчаник)	0, 04 - 0, 07

Примітка.

У випадку відсутності характеристик конкретної водонасиченої породи для розрахунків беруть середні значення наведених інтервалів.

 

Відшкодування збитків не звільняє винного в забрудненні від обов’язків проведення робіт, пов’язаних з відновленням якості підземних вод.

Величина збитків (Зп.в) в результаті забруднення підземних вод нафтопродуктами визначається:

в розрахунку на 1 куб.м забруднених підземних вод за формулою:

 

Зп.в = Y_n· n · V_з·L, (2.11)

 

де Y_n - питома величина збитків, заподіяних навколишньому середовищу, в частках НМП;

n - розмір неоподаткованого мінімуму прибутків;

V_з - об’єм забруднених підземних вод, куб.м;

L - коефіцієнт, який враховує природну захищеність підземних вод:

для грунтових - 1, 0;

для міжпластових безнапірних - 1, 3;

для міжпластових напірних (артезіанських) - 1, 6.

В розрахунку на 1 тону нафтопродуктів визначається за формулою:

 

З_п.в = Y_n · n· M · L, (2.12)

 

де М - маса нафтопродуктів, т.

Питому величину екологічних збитків визначають в таблиці 2.8 при наявності інформації про об’єм забруднених підземних вод або із таблиці 2.9, якщо відома маса нафтопродуктів.

Визначення величини збитків в результаті забруднення підземних вод іншими (крім нафтопродуктів) речовинами здійснюється введенням у формули (2.11) і (2.12) множителя, який враховує екологічну небезпечність забруднюючої речовини (Кi) за формулою:

 

Кi = 0, 05/ГДКi, (2.13)

 

де ГДКi - величини гранично допустимої концентрації або безпечного рівня впливу забруднюючої речовини.