XVII. Парацентез

 

1. Показання:

а) діагностичні дослідження;

б) лікувальна мета: зменшення утруднення дихання, зменшення болів і дискомфорту в животі при асциті.

 

2. Протипоказання:

а) коагулопатія (протромбіновий індекс < 1, 3);	г) вагітність;
б) тромбоцитопенія (тромбоцитів < 50 000/мкл);	д) запалення в місці проколу.
в) кишкова непрохідність;

3. Анестезія: місцева інфільтраційна.

4. Оснащення:

а) антисептик;	г) шприці 5 і 20 мл, голки;
б) стерильні рукавички;	д) система для внутрішньовенних інфузій;
в) стерильні серветки;	е) внутрішньовенний катетер з провідником.
Мал. 17.1. Схема проведення парацентезу.	5. Положення: на спині: а) місце проколу: один з нижніх квадрантів (над переднім клубовим гребенем): * латеральніше прямого м'яза живота; * на рівні пупка або трохи нижче. б) місце проколу не повинне розташовуватися на місці попередніх розрізів, без забруднення і інфікування; в) місце проколу перкутується для визначення наявності рідини і відсутність передлежачої кишки. 6. Техніка (мал. 18.1): а) обробіть шкіру; б) анестезуйте шкіру і черевну стінку до очеревини; в) проколіть черевну стінку під гострим кутом до вільного виділення рідини; г) введіть катетер за Seldinger; д) наберіть рідину для досліджень в стерильний шприц;

е) для видалення великого об'єму можна використовувати внутрішньовенну краплинну систему;

ж) при закупорці слід змінити положення пацієнта.

7. Ускладнення:

а) артеріальна гіпотензія при видаленні більш ніж 1 літра;

б) перфорація кишечника, кровотеча;

в) закінчення рідини (триває не менш ніж 2 тижні), що триває, можна накласти шов «8»;

г) перфорація сечового міхура.

Список літератури:

 

1. Гордиенко Е.К., Крылов А.А. Руководство по интенсивной терапии. Л.: Медицина, 1980. – 304 с.

2. Дж. Эдвард Морган – Мэгид С. Михаил. Клиническая анестезиология: книга 1-я. Пер. с англ. – М.—СПб.: Издательство БИНОМ – Невский Диалект, 1998. – 431 с.

3. Зильбер А.П. Интенсивная терапия в акушерстве и неонатологии. Учеб. пособие для субординаторов акушеров-гинекологов и врачей-интернов. Петрозаводск, 1982. – 152 с.

4. Зильбер А.П. Медицина критических состояний: общие проблемы. – Петрозаводск: Издательство ПГУ, 1995. – 360 с.

5. Иваньков А.Н. Справочник врача скорой и неотложной медицинской помощи. Ростов-на-Дону.: «Феникс», 2001. – 352 с.

6. Кара М., Пуавер М. Первая медицинская помощь при расстройствах дыхания, вызванных дорожной травмой, отравлениями и острыми заболеваниями: Пер. с франц. – М.: Медицина, 1979. – 120 с.

7. Лисицын К.М., Шапошников Ю.Г. Военно-полевая хирургия: Учебник. М.: Медицина, 1982. – 336 с.

8. Олекса А.П. Травматологія і ортопедія: Підручник. – К.: Вища шк., 1993. – 511 с.

9. Роналд С. Блум, Катрін Кроплі. Підручник з реанімації новонароджених. Пер. з англ. – Львів, 1994. – 360 с.

10. Савельева Г.М. Реаниматология и интенсивная терапия новорожденных (родившихся в асфиксии). 2-е изд. М.: Медицина, 1981. – 176 с.

11. Усенко Л.В., Криштафор А.А., Эстрин А.А. Основы интенсивной терапии. Сердечно-легочная и мозговая реанимация. Постреанимационная болезнь: Учебное пособие для иностранных студентов медицинских вузов III-IV уровней аккредитации. Днепропетровск. – 2001. – 78 с.

12. Чазов Е.И. Неотложные состояния. Диагностика и лечение: Справочное руководство. – М.: Медицина, 2002. – 704 с.

13. Чен Г. и др. Руководство по технике врачебных манипуляций. Пер. с англ. – Витебск.: Белмедкніга, 1996. – 384 с.

14. Черенько М.П. Справочник хирурга поликлиники. – К.: «Здоровья», 1990. – 302 с.

15. Эйткенхед А.Р., Смит Г. Руководство по анестезиологии. В двух томах. Том I. Пер. с англ. – М.: Медицина, 1999. – 488 с.