XV. Переливання компонентів крові
Сучасний етап транфузіології характеризується таким основним положенням: показань до переливання цілісної крові немає. Для трансфузійної терапії використовуються компоненти крові: 1. Еритроцитарна маса (ЕМ) – трансфузійна середа, що містить не менше 70% еритроцитів. При рівних об'ємах порівняно з цільною кров'ю ЕМ містить більшу кількість еритроцитів, але значно менше цитрату, продуктів розпаду клітин, клітинних і білкових антигенів і антитіл. Показання: - гострі постгеморагічні анемії; - тяжкі форми залізодефіцитних анемій, особливо у літніх осіб, за наявності виражених змін гемодинаміки, а також у порядку підготовки до хірургічних втручань з передбачуваною великою крововтратою або у порядку підготовки до пологів; - анемії, які супроводжують хронічні захворювання ШКТ та інших органів і систем, інтоксикації при отруєннях, опіках, гнійній інфекції і т.ін. - анемії, які супроводжують депресію еритропоезу (гострий і хронічний лейкоз, апластичний синдром, мієломна хвороба та ін.) Протипоказання абсолютні: немає. Протипоказання відносні: бактерійний ендокардит, прогресуючий розвиток дифузного гломерулонефриту, хронічна і гостра печінкова недостатність, вади серця у стадії декомпенсації, міокардит і міокардіосклероз з порушенням кровообігу II-III ступеня, гіпертонічна хвороба III стадії, виражений атеросклероз судин головного мозку, крововиливу в мозок, тяжкі розлади мозкового кровообігу, нефросклероз, тромбоемболічна хвороба, набряк легенів, виражений амілоїдоз, туберкульоз з гострим перебігом і дисемінований туберкульоз, гострий ревматизм, особливо з ревматичною пурпурою. Зберігається ЕМ при температурі +4°С. Термін зберігання залежить від консервувального і ресуспензуючого розчину – від 21 до 35 днів.
Методика переливання. Перед переливанням крові лікар зобов'язаний: 1. Ретельно зібрати трансфузійний та акушерський анамнез реципієнта. 2. Визначити групу крові у хворого двома серіями стандартних гемаглютинуючих сивороток або однією серією моноклональної тест-системи. 3. Перевірити запис про резус-приналежність крові в історії хвороби реципієнта. 4. Підібрати флакон з ЕМ донора, ідентичною за групою і резус-приналежністю крові реципієнта. Флакон (гемокон) з ЕМ ретельно оглянути: дата заготовки, ким заготовлена, не повинно бути муті, плівок і т.ін. Не повинна бути порушена герметичність. 5. Визначити групу крові з флакона. 6. Провести пробу на індивідуальну сумісність ЕМ і крові реципієнта. 7. Перед початком переливання хворий повинен спорожнити сечовий міхур (або необхідно випустити сечу катетером у тяжкохворих, необхідно виміряти АТ, температуру тіла, полічити пульс. 8. Перед переливанням ЕМ повинна бути обов'язково підігріта до 37°С. 9. Починаючи переливання ЕМ, обов'язково провести біологічну пробу з кожним флаконом: струменеве введення дробових доз по 15-20 мл| з інтервалами 3-5 хвилин тричі. За відсутності ознак несумісності переливання продовжувати. 10. Протягом всієї трансфузійної операції необхідно вести ретельне спостереження за хворим. При появі нудоти, болів за грудниною, в попереку, падінні АТ, підвищенні температури, почастішанні пульсу і дихання, зміни забарвлення сечі – переливання припинити. 11. Після закінчення переливання оформити протокол трансфузії в історії хвороби. Необхідно 6 разів через кожну годину після закінчення переливання вимірювати температуру, АТ, пульс. 2. Відмиті еритроцити (ВЕ) – отримують шляхом відмивання еритроцитів в ізотонічному розчині або спеціальних відмиваючих середах. В результаті відмивання видаляються білки плазми, лейкоцити, тромбоцити, мікроагрегати клітин і строми зруйнованих при зберіганні клітинних компонентів. ВЕ є ареактогенним трансфузійним середовищем і показані хворим, у яких в анамнезі були посттранфузійні реакції негемолітичного типу, а також хворим, сенсибілізованим до антигенів білків плазми, тканинних антигенів і антигенів лейкоцитів і тромбоцитів. У зв'язку з відсутністю у складі ВЕ стабілізаторів крові і продуктів метаболізму клітинних компонентів, що чинять токсичну дію, їх трансфузії показані в терапії тяжких анемій у хворих з печінковою і нирковою недостатністю і при «синдромі масивних трансфузій». Зберігаються ВЕ при температурі +4°С 24 години від моменту їх заготовки. Методика переливання – така сама як ЕМ.
|
