Загальна сума витрат на проведення ветеринарних заходів визначається шляхом складання всіх видів витратВитрати на ветеринарні заходи (Вв) поділяються на прямі та непрямі (загально виробничі і загальногосподарські) витрати і складаються з трудових та матеріальних ресурсів у грошовому виразі, потрібних для здійснення відповідних протиепізоотичних, лікувально-профілактичних, ветеринарно-санітарних, зоогігієнічних, організаційно-господарських та інших заходів. До прямих витрат відносять: 1. Оплату праці робітників, безпосередньо зайнятих на роботах по проведенню ветеринарних заходів, в т. ч. і відрахування на соціальне страхування тощо. 2. Амортизаційні відрахування від балансової вартості ветеринарного обладнання, апаратів, приладів та витрати на поточний ремонт приміщень і догляд за технікою. 3. Вартість використаних біопрепаратів, медикаментів, дезінфектантів, перев'язувальних засобів, палива, електроенергії, паливно-мастильних матеріалів, а також інструментів та обладнання малої вартості. 4. Витрати на спорудження тимчасових забійних площадок, пастеризаційних установок, пропускних пунктів, шлагбаумів, дезінфекційних бар'єрів, знезараження продуктів забою та трупної сировини. Непрямі витрати включають оплату праці переважно головних та старших спеціалістів ветеринарної медицини, транспортні витрати, на утримання аптек, складів тощо.
Економічний ефект від проведення профілактичних, оздоровчих і лікувальних заходів на одну гривну витрат (Егрн.) визначають за формулою: Егрн = Ее: Вв.
Приклад 1. Визначення економічної ефективності (з незаразної патології) Визначити економічну ефективність лікувальних заходів при бронхопневмонії телят. Умови: у господарстві в зимовий період було 650 телят віком 6 місяців, середньою, живою масою 90 кг. Середньодобовий приріст живої маси здорових телят 0, 7 кг. Захворіло бронхопневмонією 90 телят, з яких загинуло 3 голови. Закупівельна ціна одного кг живої маси - 9, 5 грн. Грошова виручка від реалізації шкури загиблого теляти - 58 грн. Лікування хворих телят проводили трьома способами: А) новокаїнова блокада ділянки зірчастого вузла; Б) новокаїнова блокада ділянки зірчастого вузла в комплексі з внутрішньом'язовим веденням біціліну-3; В) інтратрахеальне введення норсульфазолу та пеніциліну.
Таблиця 2 Вихідні дані до розрахунку економічної ефективності (з незаразної патології)
А) 31 = М х Ж х Ц - Вф 31 = 1 х 90 х 9, 5 - 58 = 797 грн. 32 = М х (Вз - Вхв) х Т х Ц 32 = 29 х (0, 7 - 0, 5) х 8 х 9, 5 = 440, 8 грн. З = З1 + 32 = 797 + 440, 8 = 1237, 8 грн.
Б) 32 = М х (Вз - Вхв) х Т х Ц 32 = 30 х (0, 7 - 0, 55) х 8 х 9, 5 = 342 грн. 3 = 32 = 342 грн. В) З1 = М х Ж х Ц - Вф З1 = 2 х 90 х 9, 5 - 116 = 739 грн. 32 = М х (Вз -Вхв) х Т х Ц 32 = 28 х (0, 7 - 0, 48) х 9 х 9, 5 = 526, 68 грн. З = З1 + 32 =739 + 526, 68 = 1265, 68 грн. 2. Розрахунок попередженого економічного збитку внаслідок лікувальних заходів: А) Пз2 = Мл х Кл х Ж х Ц -3 Пз2 = 30 х 0, 15 х 90 х 9, 5 - 1237, 8 = 2609, 7 грн. Б) Пз2 = Мл х Кл х Ж х Ц –З Пз2 = 30 х 0, 15 х 90 х 9, 5 - 342 = 3505, 5 грн. В) Пз2 = Мл х Кл хЖ х Ц-3 Пз2 = 30 х 0, 15 х 90 х 9, 5 - 1265, 68 = 2581, 82 грн.
3. Розрахунок економічного ефекту, отриманого як результат лікування хворих телят: А) Ее = Пз - Вв Ее = 2609, 7 - 305, 9 = 2303, 8 грн. Б) Ее = Пз-Вв Ее = 3505, 5 - 360, 6 = 3144, 4 грн. В) Ее = Пз - Вв Ее = 2581, 82 – 394, 3 = 2187, 52 грн.
4. Розрахунок економічного ефекту від проведених лікувальних заходів на одну грн. витрат: А) Егрн. = Ее: Вв Егрн. = 2303, 8: 305, 9 = 7, 55 грн. Б) Егрн. = Ее: Вв Егрн. = 3144, 4: 360, 6 = 8, 72 грн. В) Егрн. = Ее: Вв Егрн. = 2187, 52: 394, 3 = 5, 55 грн. Згідно з розрахунків найбільш економічно вигідною є друга схема лікування, так як на гривну витрат ми отримали 8, 72 грн економічного ефекту, а це більше чим при першій і третій.
Приклад 2. Визначення економічної ефективності (з інфекційної патології). Визначити економічну ефективність оздоровчих заходів при лейкозі. Умови: в господарстві утримується 1327 гол. великої рогатої худоби, в т.ч. 440 корів. Виділено 120 корів реагуючих в РІД, які були досліджені гематологічно і 50 гол., в т.ч. 28 тільних відреагувало позитивно. Вони були вимушено забиті в 30-ти денний термін. Середньодобовий надій здорових корів складав 13 кг молока, хворих - 8 кг. Вартість 1ц молока 120 грн., а 1 кг живої маси 9, 5 грн. Середня жива вага 400 кг.
Таблиця 3 Вихідні дані до розрахунку економічної ефективності (з інфекційної патології)
1. Розрахунок економічного збитку від вимушеного забою (З1): З1 = М х Ж х Ц - Вф З1= 50 х 400 х 9, 5 - 115200 = 74800 грн. 2. Розрахунок економічного збитку від зниження молочної продуктивності (З2): 32= М х (Вз - Вхв) х Т х Ц 32 = 60 х (13 - 8) х 30 х 1, 2 = 10800 грн. 3. Розрахунок економічного збитку від недотримання приплоду (З3): 33 = (Кн х Рв-Нф) х Вп 3, 61 х Ц = 3, 61 х 120 = 433, 2 грн. Кн х Рв-Нф = кількості вимушено забитих тільних корів. Було забито 28 тільних корів 33 = 28 х 433, 2 = 12129, 6 грн. 4. Загальна сума економічного збитку (3): З = 31 + 32 + З3 З = 74800 +10800 + 12129, 6 = 97729, 6 грн. 5. Розрахунок попередженого економічного збитку внаслідок профілактики і ліквідації хвороби (Пз): Пз1 = Мсг х Кз1 х Кзб – З Знаходимо питому величину економічного збитку на одну захворілу тварину і коефіцієнт захворюваності: Кзб = 3: Мз Кзб = 97729, 6: 120 = 814, 41 грн. А коефіцієнт захворюваності згідно таблиці дорівнює 0, 14 Пз1= 1327 х 0, 14 х 814, 41 - 97729, 6 = 53571, 49 грн. 6. Розрахунок економічного ефекту, отриманого як результат профілактики та ліквідації хвороби: Ее = Пз – Вв Ее = 53571, 49 - 11933 = 41638, 49 грн. 7. Розрахунок економічного ефекту від проведених профілактичних заходів на 1 грн. витрат: Егрн. = Ее: Вв Егрн = 41638, 49: 11933 = 3, 49 грн. Проведені протиепізоотичні заходи економічно вигідні, так як на гривну витрат ми отримали 3, 49 грн. 4.6. Обговорення одержаних результатів. Самий важливий і складний розділ дипломної роботи, який є основою змісту докладу дипломника перед ДЕК. В цьому розділі в стислій формі дипломник викладає основний зміст роботи; обговорює матеріали, які були здобуті при вивчені літературних джерел і узагальнених результатів власних досліджень; показує новизну і оригінальність роботи, а також можливість впровадження одержаних результатів у виробництво і очікуєма економічна ефективність.
|
