Поняття глобалізації в банківський системі
Глобаліза́ ція — це процес всесвітньої економічної, політичної та культурної інтеграції та уніфікації. Основними наслідками цього процесу є міжнародний поділ праці, міграція в масштабах усієї планети капіталу, людських та виробничих ресурсів, стандартизація законодавства, економічних та технічних процесів, а також зближення культур різних країн. Це об'єктивний процес, який носить системний характер, тобто охоплює всі сфери життя суспільства. В результаті глобалізації світ стає більш зв'язаним і залежним від усіх його суб'єктів. Відбувається збільшення як кількості спільних для груп держав проблем, так і кількості та типів інтегрованих суб'єктів. Процес утворення світового ринку розпочався на початку XX століття в епоху становлення великих міжнаціональних монополій. Він дещо призупинився в період поділу світу на ворожі табори та холодної війни між ними, коли економічний і культурний розвиток окремих країн світу, таких як СРСР та КНР, відбувався відусоблено від розвитку решти світу. Особливих темпів глобалізація набрала в останні десятиліття XX століття і на почату XXI століття. Глобальні зрушення проявляються в таких формах: - міжнародне інвестування, - транснаціональні компанії, - транснаціональні стратегічні альянси, - міжнародні фінансові центри, - засоби масової інформації, - глобальні комунікаційні системи, - міжнародні регіональні об’єднання тощо. У банківській сфері глобалізація супроводжується дерегулюванням банківської діяльності і лібералізацією фінансових ринків, в результаті чого практично ліквідовані інституційні межі між різними видами банківської і фінансової діяльності, що змушує банки конкурувати одночасно на багатьох сегментах фінансового ринку, не лише один з одним, але й з іншими фінансовими посередниками – страховими та фінансовими компаніями, інвестиційними фондами тощо. Значний вплив глобалізація здійснює на функціонування національних банківських систем, які входять у фінансовий світовий простір, що виражається в посиленні інтеграційних процесів у банківській сфері та зміні характеру банківського бізнесу Банківський бізнес в умовах глобалізації характеризується принципово новими рисами, а саме: - консолідацією банківського капіталу в національному і міжнародних масштабах на основі злиттів і поглинань з метою закріплення конкурентних позицій; - скороченням частки традиційних та збільшенням обсягів нових банківських операцій та послуг, які відповідають сучасним запитам клієнтів; прагненням підвищення ринкової вартості банків як основної цілі банківського менеджменту Більш локальною формою світової інтернаціоналізації є регіоналізація. Регіоналізація – це поглиблення міжнародних зв’язків на компактному просторі (регіоні). Регіон характеризується не тільки близьким розташуванням країн одна до одної, а й спільністю природних, історичних, економічних, політичних, культурних умов. На регіональному рівні утворюються міждержавні угруповання, що представляють собою інтеграційні об’єднання, головною метою і чинником утворення яких є економічна діяльність. Рівні регіоналізації: - макрорегіональний – об’єднання держав великого регіону. Такими регіонами є: Західна Європа, Центральна Європа, Східна Європа, Центральна Азія, Південна Азія, Східна і Південно-Східна Азія, Азіатсько-тихоокеанський регіон, північна Америка, Латинська Америка, Близький Схід, Західна і Центральна Африка, Східна Африка, Південна Африка; - мезорегіональний – співробітництво між прикордонними адміністративно-територіальними утвореннями держав, наприклад, в рамках єврорегіонів; - мікрорегіональний – спільні спеціальні економічні зони (СЕЗ).
|
