Визначення силових параметрів рульового керування автомобіля ЗІЛ – 130 з гідравлічним підсилювачем

2.1. Визначення зусилля на рульовому колесі

Зусилля на рульовому колесі визначаємо для двох випадків – при непрацюючому і при працюючому підсилювачі. Зусилля визначаємо за допомогою пружного динамометра.

Опір повороту керованих коліс автомобіля на стенді імітується пружиною, що з`єднується одним кінцем через стрілочний динамометр з кронштейном рами, а другим – з повздовжньою рульовою тягою.

Через пружний динамометр прикладаємо силу до рульового валу 1 кН, при цьому фіксується сила другим пружним динамометром у повздовжній рульовій тязі.

 

 

2.2. Визначення коефіцієнта підсилення гідравлічного підсилювача рульового керування

Коефіцієнт підсилення - це відношення сили на рульовому колесі при непрацюючому підсилювачі до сили на рульовому колесі при працюючому підсилювачі :

. (3)

Сили і повинні бути заміряні при показанні стрілочного динамометра в 1 кН.

Робота підсилювача оцінюється показниками ефективності, реактивної дії, чутливості.

Показник ефективності - це відношення моменту на рульовому колесі при повороті автомобіля без підсилювача до аналогічного моменту з підсилювачем :

. (4)

При відсутності підсилювача .

Показник реактивної дії визначається як відношення зміни моментів:

. (5)

Він оцінює ступінь силової слідкуючої дії підсилювача.

При відсутності реактивних елементів у підсилювачі , тобто момент рульовому колесі не залежить від моменту опору керованих коліс автомобіля. Для підсилювачів з реактивними елементами , чутливість підсилювача оцінюється кутом повороту рульового колеса, при якому підсилювач включається у роботу.

За вимогами колишнього стандарту СЕВ 1629-79 момент на рульовому валу не повинен перевищувати 8 Н∙ м для включення гідропідсилювача в роботу, кут повороту рульового колеса не повинен перевищувати при підвищенні тиску на 0, 1 МПа.

При виконанні лабораторної роботи перевірити відповідність гідропідсилювача до вимог стандарту.