I. Доходи населення

Вступ ………………………………………………………………………. 3

1. Доходи населення………………………………………………………. 4

2. Заробітна плата – основне джерело доходів найманого робітника…. 25

3. Тарифна система: традиційні та нетрадиційні підходи до її побудови 31

4. Форми і системи оплати праці………………………………………….. 39

5. Колективні форми оплати праці………………………………………... 59

Література…………………………………………………………………….80

 

ВСТУП

 

Підготовка висококваліфікованого персоналу для роботи в різних галузях економіки передбачає не тільки наявність у майбутність фахівців у сфері праці глибоких теоретичних знань зі спеціальності, але й вмінь творчого використання отриманих знань та засвоєння практичних навичок у вирішенні питань із економіки, планування, аналізу праці на підприємствах.

Необхідно відзначити, що для теоретичного освоєння матеріалу з дисципліни «Економіка праці та соціально-трудові відносини» вже видано багато підручників, навчальних посібників та монографій, серед їх авторів О.А Грішнова, Г.Т Завіновська, А.В.Калина, А.М.Колот та ін. Між тим, на сьогодні практично відсутня навчальна література, яка б формувала практичні навички у майбутніх фахівців у сфері праці.

Дана методична розробка має за мету озброїти майбутніх фахівців професійними знаннями та практичними навичками щодо формування доходів та організації оплати праці працівників. У даному практикуму розглянуто структуру доходів населення, показники та індикатори рівня життя, складу споживчого кошика і прожиткового мінімуму, динаміки заробітної плати за різними видами економічної діяльності, тарифна система та визначення її основних елементів, визначення розмірів заробітку працівників за різними формами та системами заробітної плати, оплату праці в бригадах. Ураховано нові підходи до вирішення питань оплати праці та формування доходів працівників в умовах ринкових механізмів господарювання, що застосовуються в різних підприємствах.

Практикум складено за матеріалами практичних розробок вітчизняних та закордонних вчених, надрукованих підручників, навчальних посібників, методичної літератури та передового досвіду вирішення питань у цій сфері, викладеного в періодичних виданнях.

З метою відображення реальних величин встановленої державою мінімальної заробітної плати, досягнутих рівнів середньої заробітної плати в економіці, під час розв’язання пропонованих у практикумі завдань, більшість з них передбачає проведення студентами самостійних розрахунків величин погодинних тарифних ставок (мінімальної заробітної плати на рівні фірми).

У практикумі наведені завдання, методичні вказівки до їх розв’язання, приклади вирішення, що допоможе студентам отримати практичні навички з фахової підготовки в сфері економіки праці.

I. Доходи населення

 

Доходи населення є однією з найголовніших характеристик матеріального добробуту домогосподарств країни.

Важливе місце при оцінці матеріальної забезпеченості населення відіграють сукупні ресурси домогосподарств, тобто загальна сума наявних ресурсів, які отримують домогосподарства від усіх джерел надходжень за поточний період. Складові сукупних ресурсів показані схематично на рис. 1.1.

Рис.1. 1. Складові сукупних ресурсів домогосподарств

 

Загальні доходи населення складаються із грошових і натуральних надходжень (у вартісній оцінці).

Грошові доходи є основною складовою загальних доходів і включають: оплату праці, доходи від підприємницької діяльності та самозайнятості, доходи від власності, грошові доходи від продажу сільськогосподарських, грошові доходи від продажу нерухомості особистого та домашнього майна, пенсій, стипендій, грошові допомоги, аліменти. Натуральні надходження у вартісній оцінці містять: вартість спожитої продукції, вартість допомоги, пільги та субсидії. За структурою доходів можна судити про ефективність політики доходів, про спрямованість та роль і місце окремих видів у розвитку суспільства.

Розрізняють номінальні доходи населення і реальні, тобто скориговані на індекс цін. Взаємозв’язок цих видів доходів можна показати таким чином:

Д реал. = (1)

Також важливим індикатором ефективності політики доходів є рівень диференціації доходів населення та нерівномірності по розподілу.

Для характеристики нерівномірності розподілу доходів населення використовують:

а) коефіцієнт децільної диференціації

VД=Д9/Д1 (2),

де Д9 – мінімальні доходи серед 10% найбільш забезпеченого населення, грн.;

Д1 – максимальні доходи серед 10% найменш забезпеченого населення, грн.

б) Коефіцієнт фондів, який показує у скільки разів сукупні доходи найбільш забезпеченого населення перевищують сукупні доходи найменш забезпеченого населення.

Кф= СД10/СД1 (3),

де СД10 - сукупні доходи найбільш забезпеченого населення (10 децільна група)

СД1– сукупні доходи найменш забезпеченого населення (1 децільна група)

в) Коефіцієнт Джинні, який характеризує ступінь рівномірності (нерівномірності) розподілу доходів серед верств населення, може набувати значень від 0 до 1.

Його значення показує розмір відхилень дактичного розподілу доходів за пропорційно рівними (децильними або квартильними) групами населення від їх рівномірного розподілу. Якщо КG = 0, то розподіл доходів між усіма групами населення рівний, а при КG=1, навпаки, тобто всі доходи отримує тільки 1особа.

КG=1-2∑ Хj*cum yj + ∑ xjyj (4)

Xj - частка населення в j–ій децільній групі;

Yj - частка доходів сконцентрованих в j-ій децільній групі;

cum yj - кумулятивна частка доходів;

m – число децільних груп, що дорівнює 10.

Графічно нерівномірність розподілу доходів можна зобразити за допомогою кривої Лоренца (рис. 1. 2.)

Рис. 1.2. Крива Лоренца

Також для характеристики матеріальної забезпеченості населення використовують показники середньодушових доходів і сукупних ресурсів.

ГД= (5) та СР= , (6)

де ГД – грошові доходи, грн.

СД – сукупні ресурси, грн.

Чн – чисельність населення в періоді, осіб.

СР – середньодушові сукупні ресурси.

ГД – середньодушові грошові доходи.

Розрахунки ці потрібні для того, щоб порівняти їх із мінімальними соціальними стандартами і гарантіями: мінімальною зарплатою, прожитковим мінімумом.

 

Приклад комплексної задачі:

За даними таблиці 1.1 визначити для N та N+1 років

1. Сукупні ресурси і грошові доходи населення;

2. для N+1 року реальні грошові доходи і реальні сукупні ресурси, якщо індекс цін у N+1 року становив 1, 12.

3. Структуру сукупних ресурсів.

4. Середньодушові сукупні ресурси і середньодушові грошові доходи, якщо чисельність населення становить у N році 46 млн. осіб. та у N+1 році 45, 7 млн. осіб.

Таблиця 1.1

Вихідні дані для розв’язання задачі

(млн.грн.)

№ з/п	Показники	N рік	N+1 рік
	Оплата праці
	Доходи від підприємницької діяльності
	Доходи від власності
	Грошові доходи від продажу сільськогосподарської продукції
	Грошові доходи від продажу нерухомості, особистого та домашнього майна
	Пенсії
	Стипендії
	Грошові допомоги
	Аліменти
	Вартість споживчої продукції
	Вартість допомоги
	Пільги та субсидії
	Використання заощаджень, позик, повернені борги

 

5. Структуру розподілу грошових доходів за децільними групами на основі даних таблиці 1.2 (для N+1 року за реальними грошовими доходами) та намалювати криву Лоренца.

 

 

Таблиця 1.2.

Розподіл грошових доходів населення за децільними групами

(млн.грн.)

Група	N рік	N+1 рік (реал. доход)
	4679, 3	6405, 5
	8295, 2	8807, 5
	10847, 5	12277, 2
	13399, 9	18415, 7
	16164, 9	20550, 8
	18930, 0	21885, 4
	22333, 2	25088, 1
	26800, 0	33895, 7
	33606, 0	38165, 9
	57641, 0	81402, 8
Разом	212697, 0 грн.	266894, 6 грн.

 

6. Коефіцієнт децільної диференціації, якщо у N та N+1 роках:

мінімальні доходи серед найбільш забезпеченого населення складають 2727, 4 грн. (3012, 7 грн.)

- максимальні доходи серед найменш забезпеченого населення становили 318, 7 грн. (412, 4 грн.)

7. Коефіцієнт фондів;

8. Коефіцієнт Джинні;

9. Намалювати криву Лоренца за отриманими даними для N та N+1 років.