Організація та обладнання автобусних маршрутів
Перевезення пасажирів здійснюються міськими, приміськими, сільськими (міськими), міжміськими і міжнародними маршрутами. Автобусним маршрутом називається строго визначений шлях прямування транспортних засобів при виконанні перевезень пасажирів (табл. 12.1, 12.2). Маршрути поділяються за двома ознаками: за характером і в залежності від розміщення їх на території населеного пункту (регіону). За характером маршрути бувають [33]: - маятникові – маршрути, які в обох напрямках (туди і назад) проходять по одній і тій лінії; - кільцеві – маршрути, які утворюють замкнутий контур.
Таблиця 12.1. Інформація про маршрутну мережу автобусного сполучення в Україні
Таблиця 12.2. Кількість автобусних маршрутів в Україні
В залежності від розміщення на території населеного пункту (регіону) маршрути діляться на [33]: - діаметральні, які з’єднують околиці міста, проходячи через його центр; - радіальні з’єднуютьоколиці міста з його центром; - напіврадіальні розміщені не діаметрально, а проходять через центр і міські райони (не околичні); - кільцеві, тангенційні з’єднують окремі перефирійні райони але не проходять через центр міста; - вилітні маршрути, які виходять за межі міста (регіону) і співпадають із основними маршрутами міської транспортної мережі Кожний маршрут ділиться на перегони. Перегін – дільниця маршрута між двома суміжними зупиночними пунктами. Довжина перегонів буває: - на міських маршрутах – 300-700 м; - на приміських маршрутах – 700-1500; - на міжміських маршрутах – відповідає фактичним відстаням між населеними пунктами. Зупиночні пункти на автомобільних маршрутах бувають наступними [33]: - кінцеві розміщені на початку і в кінці маршрута; - проміжні розміщуються на маршруті між кінцевими. Проміжні зупиночні пункти можуть бути [33]: - постійні розміщені в пунктах постійного пасажиро обміну; - тимчасові розміщуються в місцях, де пасажиро обмін не постійним в часі (за годинами доби: біля стадіонів, театрів; або за сезонами року: біля місць купання літом, історичних пам’яток); - за вимогою пасажирів транспортні засоби зупиняються на довших перегонах і в пунктах, де періодично виникає пасажирообмін. Крім того всі пересадочні пункти діляться на дві групи [33]: - звичайні розміщуються на одному маршруті; - вузлові розміщуються в місцях перетину декількох маршрутів, де пасажири здійснюють пересадки з одного маршруту на інший маршрут або з одного виду транспорту на інший. Вимоги до розміщення остановочних пунктів на автобусних маршрутах наступні [33]: - розміщуються у місцях розподілу (обміну) пасажиропотоків по дільницях маршруту; - місця розміщення повинні відповідати вимогам безпеки руху; - забезпечувати зручності посадки-висадки пасажирів; - на міських маршрутах з інтенсивним рухом розміщуються за перехрестями; - витрати часу на підхід до зупиночного пункту пасажира повинні не перевищувати 10-15 хв.; - при суміщенні декількох міських маршрутів з високою частотою руху створюють здвоєні зупиночні пункти, причому спереду розміщують зупиночний пункт для маршрута з більшою частотою руху; - розміщувати зупиночні пункти необхідно з врахуванням раціонального значення перегонів тому, що найменші перегони забезпечують витрати часу на підхід до них пасажирів але на них не розміщується висока швидкість, що збільшує тривалість поїздки; на довгих перегонах досягаються високі швидкості але при цьому збільшується тривалість підходу до них пасажирів. Вимоги, які враховуються при виборі будь-якого (міського, приміського, міжміського, сільського) маршруту наступні [33]: - автобусні маршрути повинні проходити через пункти утворення і погашення пасажиропотоків за найкоротшими маршрутами; - повинні забезпечувати мінімальні витрати часу на поїздку; - забезпечувати зручності пересадки на інші види транспорту; - протяжність кожного маршруту повинна встановлюватися з врахуванням величини пасажиропотоків і рентабельності перевезень; - маршрути великої довжини забезпечують безпересадочні сполучення між околицями міста і високу експлуатаційну швидкість, а короткі – більш рівномірне завантаження автобусів протягом всього маршруту і більш регулярний рух; Відкриття автобусних маршрутів проводиться після проведення наступної роботи [33]: - дослідження пасажиропотоків; - відбір траси кожного маршруту; - вивчення дорожніх умов; - встановлення місць розміщення зупиночних пунктів; - проведення техніко-економічних розрахунків доцільності відкриття конкретного маршруту; - складання паспарту автобусного маршруту. Паспорт автобусного маршруту складається на кожний маршрут і він є важливим документом в якому наводяться повна характеристика маршрута [33]: - дані про трасу маршруту з її лінійними і дорожніми спорудами; - наявність зупиночних пунктів; - характеристика дорожнього покриття; - основні експлуатаційні показники; - тарифікація маршруту. Паспорта автобусного маршруту має наступні складові [33]: - схема маршруту; - акт заміру протяжності маршруту; - таблиця відстаней між зупиночними пунктами; - номери поясів для визначення вартості проїзду; - характеристика лінійних споруд (автостанцій, автовокзалів, автопавільйонів, диспетчерських пунктів); - початок і закінчення руху автобусів, інтервали їх руху за періодами доби і по днях тижня. На всіх маршрутах вивішуються спеціальні металеві покажчики всіх зупиночних пунктів. Покажчики мають наступні написи: - пізнавальний знак „А”; - найменування зупиночного пункту; - номер маршруту; - величини інтервалів руху по годинах доби; - найменування кінцевого зупиночного пункту. На автобусних маршрутах улаштовують лінійні споруди. Вони призначені для обслуговування пасажирів; відпочинку водіїв кондукторів і контролерів; розміщення персоналу пасажирської експлуатаційної служби. До лінійних споруд відносяться: - автопавільйони місткістю 5-го пасажирів, які використовуються для захисту людей від дощу, снігу, вітру і сонця; - касові пункти розміщуються на маршрутах міжміських і приміських маршрутах в населених пунктах і призначаються для продажу проїзних квитків і надання пасажирам довідкової інформації; - службові автобусні станції розміщуються на кінцевих і вузлових автобусних пунктах міських маршрутів і призначаються для розміщення обслуговуючого персоналу пасажирської експлуатаційної служби, відпочинку водіїв і контролерів; - мотель – це готель, який призначається для обслуговування автотуристів, де є готельні номера; місця для зберігання, мийки, технічного обслуговування і дрібного ремонту легкових автомобілів; - кемпінг призначаються для обслуговування автотуристів; вони представляють собою спеціальні табори, які розміщуються у красивих місцях з елементарними зручностями для розміщення і проживання автотуристів; - автостанції призначаються для прийому і відправлення автобусів, посадки-висадки пасажирів і обслуговуючого персоналу; вона має в своєму складі: пасажирську будівлю в поєднанні з пероном, площадками для відстою автобусів між рейсами, службові приміщення; їх місткість може бути до 25 пасажирів і від 50 до 75 пасажирів; вони споруджуються на кінцевих і проміжних зупиночних пунктах приміських міжміських маршрутах; - автовокзали мають: пасажирські будівлі; територією з перонами для посадки-висадки пасажирів; площадки відстою автобусів; привокзальну площу, стоянку міського транспорту; місткість вокзалів буває на 100, 200, 300 і 500 пасажирів; на вокзалах здійснюються побутове обслуговування пасажирів, диспетчерське керівництво рухом, управління пасажиро потоками; технічне обслуговування автобусів; облік і аналіз пасажирських перевезень; відпочинок автобусних бригад.
|
