Загальна характеристика водного (морського і річкового) транспорту
В Україні створена потужна транспортна мережа, яка включає комунікації всіх видів сучасного транспорту. В пасажирському сполучені складовою її частиною є водний (морський і річковий) транспорт. Морський транспорт для нашої держави має важливе значення. Він повинен забезпечити стійкі і ефективні зовнішньоекономічні зв’язки, незалежність зовнішньої торгівлі, державну стратегію судноплавства в Світовому океані і нормальну життєдіяльність тих регіонів, для яких морські перевезення відіграють важливу роль. Протягом десятиріч морський транспорт мав пріоритетну увагу держави в розвитку. Але спочатку ринкових перетворень різко знизилась ефективність його роботи, на передові позиції вийшли закордонні морські компанії. Наш флот тепер вимагає значних інвестицій, перш за все для оновлення і поповнення складу суден, модернізації і розвитку портового господарства. Згідно з Міжнародної конвенції по охороні людського життя пасажирським визначається судно, яке має на борту більше 12 пасажирів установлена класифікація морських суден за наступними ознаками [34]: - за призначенням (дуже важлива ознака з точки зору експлуатації) пасажирські судна діляться на лінійні пасажирські лайнери, круїзні і каботажні; великі пасажирські судна поступово втрачають своє чисто транспортне призначення; частина із них стають круїз ними суднами або суднами для відпочинку через те, що значна частина пасажирів стала користуватися послугами авіаційного транспорту з метою скорочення тривалості поїздки; - за архітектурно-конструктивними особливостями судна поділяються на повноборотні (мають палубу, яка йде від корми до носа; вона одночасно служить палубою підводного борта і палубою поперечних переборок, які не допускають проникнення води) шельтердечні (мають дві палуби – верхня або головна, на якій знаходяться всі надбудови судна, і нижня, яка спирається на поперечні переборки, які не допускають проникнення води); - за акваторією експлуатації судна діляться на судна необмеженого (дальнього) плавання, обмеженого (прибережного) і льодового плавання як самостійно, так і з льодоколом; є судна місцевого плавання в акваторіях портів; розповсюдження отримали на теренах бувшого СРСР судна змішаного (морського і річкового) плавання, які забезпечують безпервантажувальну доставку вантажів по морям і річкам; - за видами пристроїв, що приводять судна в рух, вони класифікуються на винтові, водометні і крильчаті; - за типами судових енергетичних установок їх поділяють на парові, дизельні, газотурбінні, атомні; - за кількість корпусів суда розрізняються: однокорпусні, двокорпусними (катамарани), трикорпусні (тримарани); - за способом руху по воді судна бувають: судна з водовиміщенням і судна, які підтримуються динамічною силою, яка створюється підводними крилами або повітряною подушкою; останні десятиріччя підвищується інтерес не лише до вантажних, а і до вантажопасажирських суден на підводних крилах (досягається швидкість до 150 км/год) і повітряній подушці (можуть рухатися як над водою, так і над землею із швидкістю до 120 км/год), які ефективні на акваторіях з малою глибиною. Судну, яке надходить в експлуатацію, присвоюється назва і в судових документах вказується інформацію про його тип, місткість, тоннаж, сумарний об’єм приміщень, корпуса і рубок. Місткість дає інформацію про розміри судна в цілому і в залежності від її величини стягуються портові збори. Чиста місткість дає інформацію про обсяг приміщень, які використовуються для перевезень вантажів і пасажирів. Водовиміщення (відноситься до вагової і об’ємної характеристики судна) – кількість води, що витісняється судном. Враховують валове і чисте вагове водовиміщення. Валове (повне вагове) водовиміщення дорівнює масі води, яка витісняється судном при завантаженні його до максимально допустимій осадці. Чисте вагове водовиміщення – маса води, що витісняється судном без команди, палива, вод, судових запасів вантажу. Різниця між ваговим і чистим ваговим водовиміщенням складає дедвейт судна (вагову вантажопідйомність). Україна має порти в Чорноморо-Азовському басейні, для якого характерні не лише вантажні, а і пасажирські перевезення Росії, України, Грузії. Через цей басейн проходять їх зовнішні торгові транспортні зв’язки з іншими закордонними державами. Тут проходять вантажо- і пасажиро потоки 75 держав [34]. На морському транспорті використовуються різні якісні показники для оцінки роботи флота і портів, важливими з яких для пасажирських перевезень є такі показники [34]: - рейс пасажирського судна – час, витрачений судном на проходження із пункта початкового відправлення до кінцевого пункта призначення; тривалість рейса враховує тривалість хода, і стоянок судна; - коефіцієнт ходового часу характеризує використання флота і дорівнює відношенню тривалості хода до загальної тривалості рейса; - доходність пасажирських перевезень визначається середньою доходною ставкою, яка представляє собою відношення доходів від пасажирських перевезень і виникнення пасажиро-миль. Річковий транспорт служить для перевезень вантажів і пасажирів по внутрішніх водних шляхах держави. Він важливий особливо для тих регіонів, де сухопутних видів транспорту пре достатньо. Роль річкового транспорта в державі визначається географією водних шляхів і сезонністю їх функціонування. В Україні водні шляхи дуже обмежені (в основному р. Дніпро). Водні шляхи (річкові і морські) знаходяться у підпорядкуванні Державного департаменту морського і річкового транспорту (Укрморрічфлот). Обсяги пасажирських перевезень в даний час, який виконується водним транспортом невеликі (менше 1 %) (табл.14.1.). Судноплавні шляхи підтримуються постійно в експлуатаційному стані спеціальними структурними підрозділами річкового транспорту. Для цього виконується комплекс робіт: землечерпання, виправні роботи, русло очищення, навігаційне огородження судових ходів. Судовий хід – частина ширини водного шляху, підготовленого для руху по ній суден і облаштованного навігаційними знаками. Габаритні розміри судових ходів визначається такими параметрами: глибина, ширина, радіуси округлень, висота і ширина су доходних пролетів мостів і висотою проводів повітряних ліній зв’язку і електропередач, які перетинають річки. При недостатній глибині певної дільниці водного шляху землечерпання збільшують глибину такі місця називаються судоходні прорізи. Таблиця 14.1. Виконання кількісних показників водним (морським, річковим) транспортом України в пасажирських перевезеннях
Примітка: включені дані як державних і недержавних підприємств, які займаються перевезенням пасажирів
Для збільшення габаритів шляху, зміна напрямку русел рік проводять виправні роботи. Прибиранням скель збільшується глибина і ширина судових ходів. Очищення русел проводять травленням. Для правильної орієнтації суден на водному шляху напрями і межі судових ходів помічають плавучими і береговими навігаційними знаками. На завантажених частинах водних шляхів в нічний час навігаційні знаки освітлюються. Проходження суден водосховищ ускладнюється через високі хвилі, які здіймаються сильним вітром. На річних шляхах улаштовуються су доходні шлюзи із суднопідйомником. Для проходження судном шлюзів передбачені запаси їх по ширині і глибині. Річкові судна класифікуються в залежності від їх призначення, яке визначається видом перевезень (видом роботи, що виконується судном). Виходячи з цього судна поділяються на групи [34]: - транспортні: пасажирські, вантажопасажирські і вантажні; - технічні: землечерпательні і землесосні снаряди, суда для обслуговування навігаційного обладнання, ремонтні; - допоміжні: плавучі доки, санітарні і очисні станції, плавучі крани, паливозаправщики; - спеціального призначенні: лідоколи, пароми, пожарні, плавучі магазини. Ще можуть річкові судна класифікуватися і за такими ознаками: район плавання, спосіб і принцип руху по воді, кількість гребних валів, спосіб виконання вантажних операцій. За районами плавання судна діляться: для змішаного плавання („річка-море”), для плавання на внутрішніх водних шляхах (в залежності від висоти хвиль). За способом руху по воді судна діляться на самохідні (пересуваються власним механічним двигуном) і несамохідні (рухаються підштовхувачами, буксирами, парусники). За принципом руху по воді судна з водовиміщенням діляться на самохідні (пересуваються власним (плавають на поверхні води, ті що глісують (ковзають по поверхні води), судна на підводних крилах, повітряній подушці і екраноплани (пересуваються над поверхнею води). В залежності від кількості гребеневих винтів бувають одновинтові, двогвинтові і тривинтові. В залежності від способу виконання вантажних операцій судна діляться на судна з вертикальним завантаженням-розвантаженням через вантажні люки; горизонтальним завантаженням-розвантаженням через бортові порти або по спеціальних помостах; методом притоплювання (докування) судна; способом перекачки по трубопровідним рідинних і пильових вантажів. Пасажирські і вантажопасажирські судна за призначенням і тривалості рейса в одному напрямку діляться на групи [34]: - транзитні дальнього сполучення із тривалістю рейса більше 24 год; - місцеві із тривалістю рейса менше 24 год; - приміського сполучення із тривалістю рейса не більше 8 год; - внутрішньо міського сполучення із тривалістю рейса не більше 4 год. Транзитні пасажирські судна дальнього сполучення (три- і чотирипалубні) експлуатуються досить часто, як туристські. В міському, приміському і внутршньоміському сполученнях використовують судна менших розмірів і, як правило, із місцями для сидіння. В таких сполученнях доцільно використовувати швидкісні судна на підводних крилах і повітряній подушці. На річковому транспорті порти можуть бути таких типів: порти загального користування; порти, які належать промисловим підприємствам; а також причали, які здаються в аренду. За призначенням порти бувають вантажні, вантажопасажирські і пасажирські. В залежності від обсягів і характеру роботи порти в залежності від вантажооборота і обсягів відправлення пасажирів діляться на чотири категорії. До кількісних показників пасажирських перевезень річкового транспорту відноситься обсяг перевезень і пасажиро оборот. До якісних експлуатаційних показників річкового пасажирського флота відносяться: навантаження суден, їх пробіг, тривалість оборота суден із виділенням основних елементів, експлуатаційний час знаходження суден в плаванні, продуктивність суден [34]. Навантаження судна – кількість перевезених пасажирів, яка припадає на одне пасажирське місце. Добовий пробіг судна – число кілометрів, які судно пройшло за добу хода з пасажирами або в порожньому стані. Тривалість оборота судна – час момента поставки судна під посадку пасажирів у пункті відправлення до початку наступної посадки в цьому ж пункті. Експлуатаційний час знаходження в плаванні – час, який включає тривалість транспортної роботи (з врахуванням всіх зупинок), а також на допоміжну роботу по наданню допомоги іншим судам, на усунення наслідків аварій. Продуктивність пасажирського судна – виконаний їм середньодобовий пасажиро оборот, який припадає на одне пасажирське місце.
|
