Позначення шорсткості поверхоньКресленик деталі обов’язково містить інформацію про якість її поверхонь, отриману в наслідок обробки – шорсткість. Для кількісної оцінки шорсткості ДСТУ 2409-94 встановлює шість параметрів: Ra, Rz, Rmax, Sm, S, tp. Переважно рекомендується використовувати параметр Ra – середнє арифметичне відхилення профілю в межах базової довжини. Значення параметра Ra вибирають з рядів таблиці, яка наведена в стандарті. В таблиці 5.2 наведені числові значення параметра Ra для позначення шорсткості поверхонь, отриманих різними способами механічної обробки.
Таблиця 5.2 – Нормування шорсткості поверхонь залежно від обробки
В таблиці 5.3 наведені числові значення параметра Ra з урахуванням експлуатаційних вимог щодо шорсткості поверхонь залежно від їх функціонального призначення.
Таблиця 5.3 – Нормування шорсткості поверхонь залежно від призначення
Значення параметра шорсткості вказується під умовною познакою, яка передбачена ГОСТ 2.309-73. На рис.5.8 наведено три умовних познаки для позначення шорсткості поверхні на кресленику деталі.
а) б) в)
Рисунок 5.8 – Різновиди познак шорсткості: а) для поверхонь, вид обробки яких конструктором не встановлений; б) для поверхонь, які утворюються видаленням шару матеріалу; в) для поверхонь, які утворюються без видалення шару матеріалу На полі кресленика познаки шорсткості поверхонь дозволяється розміщати на лініях контуру, на виносних лініях (ближче до розмірної лінії), на поличках ліній виносок, якщо не вистачає місця – на розмірних лініях або на їх продовженнях. Познаку шорсткості слід наносити з боку обробки поверхні. Приклад нанесення познаки шорсткості, якщо вона однакова для всіх поверхонь деталі, показано на рис.5.9.
Рисунок 5.9 – Позначення однакової шорсткості всіх поверхонь
Якщо шорсткість однакова лише для частини поверхонь деталі, то на полі кресленика позначають ту шорсткість, яка відрізняється від вказаної у верхньому правому куті (рис.5.10).
Рисунок 5.10 – Приклад позначення шорсткості поверхонь
|
