Студопедия Главная Случайная страница Обратная связь

Разделы: Автомобили Астрономия Биология География Дом и сад Другие языки Другое Информатика История Культура Литература Логика Математика Медицина Металлургия Механика Образование Охрана труда Педагогика Политика Право Психология Религия Риторика Социология Спорт Строительство Технология Туризм Физика Философия Финансы Химия Черчение Экология Экономика Электроника

Нормування оборотних засобів




 

Оборотні засоби підприємства діляться на нормовані і ненормовані. До нормованих відносяться усі група «Запаси» і витрати майбутніх періодів. Нормована частина обо­ротних засобів в машинобудуванні складає 80-85% всієї суми оборотних засобів.

До ненормованих оборотних засобів відноситься решта засобів групи «Кошти і розрахунки».

Нормування оборотних засобів - це процес розробки і встановлен­ня економічно обґрунтованих нормативів, тобто мінімальних, але ціл­ком достатніх сум, які забезпечують нормальну, неперервну роботу підприємства в плановому ритмі та обсязі виробництва.

Під нормативом оборотних засобів розуміють суму оборотних засобів, яка забезпечує планомірну безперервну роботу підприємства.

Відомі три методи розрахунку нормативів оборотних засобів: ана­літичний, коефіцієнтний і прямого розрахунку. Аналітичний (дослідно-статистичний) метод передбачає ретельний аналіз наявних товарно-матеріальних цінностей з наступним коригуванням фактичних запасів та вилученням з них надлишкових. Коефіцієнтний метод полягає в уточнен­ні діючих на початок розрахункового періоду нормативів власних обо­ротних засобів у відповідності із змінами в цьому періоді показників виробництва, що впливають на величину цих коштів. Метод прямого розрахунку - це науково обґрунтований розрахунок нормативів для кож­ного нормованого елементу оборотних засобів з врахуванням конкретних умов роботи:

- типу виробництва;

- умов постачання та збуту;

- періодичності витрачання матеріальних ресурсів;

- тривалості виробничого циклу.

Такі часткові нормативи розраховуються для запасів сировини, ос­новних і допоміжних матеріалів, палива, горючих матеріалів, тари, запасних частин, малоцінних та швидкозношуваних предметів, незакінченого виробництва, витрат майбутніх періодів і запасів готової продукції. Сума цих нормативів складає загальний (сукупний) норматив обо­ротних засобів підприємства.

Оз = Овз + Ом.ш. + Онв + Огп + Овмп, (3.1)

 

де Овз - сума оборотних засобів у виробничих запасах;

Ом.ш. – сума оборотних засобів у малоцінних та швидкозношуваних предметах;

Онв - норматив оборотних засобів у незакінченому виробництві;

Огп - норматив оборотних засобів у готовій продукції на складах підприємства;

Овмп - норматив оборотних засобів у витратах майбутніх періодів.

Нормування оборотних засобів у виробничих запасах та малоцінних і швидкозношуваних предметах передбачає наступні етапи розробки нормативу:

І) визначення норм запасу для окремих груп товарно-матеріальних цінностей;

2) визначення величини денного витрачання даного виду матері­альних цінностей;

З) визначення часткового нормативу оборотних засобів у виробничих запасах.

Норма запасу в днях визначає кількість днів роботи підприємства, на які потрібно створити запас цих матеріалів, щоб забезпечити непе­рервність виробництва.

Норма запасу в днях складається із часу перебування матеріалу в формі складського запасу (поточний запас), Нпот; часу перебування матеріалу в формі гарантійного або страхового запасу, Нстр; часу зна­ходження матеріалу в дорозі (транспортний запас), Нтр; часу, необхід­ного для підготовки матеріалів до їх використання у виробництві (технологічний запас), Нтехн; час приймання та розвантаження, Нпр.

Нз = Нпот + Нстр + Нтр + Нтехн + Нпр (3.2)

 

Для планомірного, неперервного ходу виробництва на підприємст­ві утворюються поточні запаси сировини, матеріалів, палива, тари і т.д. Вони повинні покривати потребу підприємства між двома поставка­ми.

На практиці щоденно витрачаються товарно-матеріальні цінності і одночасно поступають нові партії сировини і матеріалів. У результаті загальний стан запасів на кожен день такий, що для одних матеріалів вони складають максимальну, для других – мінімальну, для третіх - середню величину. Тому норма поточного запасу, як правило, приймається в розмірі 50% від тривалості середнього інтервалу між поставками.

Страховий або гарантійний запас створюється на випадок неперед­бачених відхилень, тобто порушень планових термінів або партій по­ставок. Визначити страховий запас можна за середнім відхиленням фактичних строків поставки від передбачених договором. На практиці страховий запас встановлюється в розмірі 50% від поточного запасу.

Транспортний запас створюється на підприємстві на період зна­ходження матеріалів в дорозі після їх оплати.

Час на приймання, розвантаження, складування, як правило, не пе­ревищує 1 - 2 дні.

Технологічний (або підготовчий) запас створюється на підприєм­стві в тих випадках, коли сировина і матеріали не можуть бути вико­ристані відразу, а потребують підготовки (сортування, комплектація, дроблення). Величина підготовчого або технологічного запасу зале­жить від конкретних умов виробництва.

У загальному виді частковий норматив для окремих елементів виробничих запасів визначається за формулою:

Овз = Мср.доб . Нз, (3.3)

де Мср.доб - середньодобове витрачання матеріалів, грн.;

Нз - норма запасу в днях.

Середньодобове витрачання матеріальних цінностей визначається за формулою:

Мср.доб = М : 360 (90, 30), (3.4)

де М - матеріальні ресурси, встановлені за кошторисом витрат на виробництво;

360, 90, З0 - кількість днів в плановому періоді (рік, квартал, місяць).

Для деяких елементів оборотних засобів ( наприклад, виробничий і господарський інвентар, спецодяг, запасні частини) норму запасу в днях встановити неможливо або недоцільно. У цих випадках потреба в них нормується по відношенню до характерної для даного елемента розрахункової бази, наприклад, до кількості працівників, до вартості обладнання.

Нормування оборотних засобів у незакінченому виробництві має свої особливості, які необхідно враховувати. Величина нормативу оборотних засобів у незакінченому виробництві залежить від обсягу виробництва, тривалості виробничого циклу виготовлення виробів і характеру нарос­тання витрат у виробництві. Розрахунок нормативу оборотних засобів у незакінченому виробництві здійснюється за формулою:

 

Онв = Сср.д . Тц . Кнв, (3.5)

 

де С - середньодобові витрати на виробництво продукції (за виробничою собівартістю)

Сср.д = Свир : 360 (90,30) (3.6)

Т- - тривалість виробничого циклу, в днях;

Кнв - коефіцієнт наростання витрат, який характеризує ступінь готовності виробів і дорівнює відношенню середньої собівар­тості незакінченого виробництва до виробничої собівартості готової продукції.

Кнв = Снв : Свир (3.7)

Інакше, при рівномірному наростанні витрат

 

Кнв = а + (1 – а) : 2, (3.8)

де а - частка початкових витрат в собівартості продукції.

При нерівномірному наростанні витрат розрахунок цього коефіці­єнту ускладнюється і потребує вивчення характеру наростання витрат за етапами виробничого циклу.

Норматив оборотних засобів у витратах майбутніх періодів розра­ховується за формулою

(3.9)

де - сума коштів, у витратах майбутніх періодів на початок ро­ку;

- витрати; даного (поточного) періоду;

-витрати, які включені в собівартість продукції в даному році або погашені за рахунок спеціальних джерел.

Норматив оборотних засобів на готову продукцію визначається за формулою:

Огп = Сср.д . Нскл , (3.10)

де Сср.д – середньодобовий випуск продукції за виробничою собівартістю;

Нскл - тривалість зберігання готової продукції на складі (підготовка готової продукції до відвантаження, доставка її на станцію, оформлення документів), в днях.

Сума нормативів оборотних засобів, визначених для окремих елемен­тів, утворює загальну потребу підприємства в оборотних засобах на пла­новий період.

Потреба у власних оборотних засобах може бути визначена , виходя­чи із умови, що ліміт оборотних засобів змінюється відповідно до зміни обсягу виробництва. При цьому оборотні засоби ділять на:

1) ті, що змінюються пропорційно зміні обсягу виробництва товар­ної продукції (основні матеріали, покупні напівфабрикати, допоміжні матеріали, паливо, тара, незакінчене виробництво, готова продукція, яка перебуває на складі, інші;

2) ті, розмір яких безпосередньо не залежить від зміни виробни­чої програми (малоцінні та швидкозношувані предмети, запасні частини для ремонту, витрати майбутніх періодів).

Норма для цих оборотних засобів збільшується лише в тому випадку, коли в експлуатацію вводиться додаткове обладнання, змінюється тех­нологічний процес, значно зростає чисельність працівників.







Дата добавления: 2014-11-10; просмотров: 228. Нарушение авторских прав

Studopedia.info - Студопедия - 2014-2017 год . (0.012 сек.) русская версия | украинская версия