Easier said than done

NAME: ____________________________________________Group: ___________________________ Date: _______________________________________ ______Mark: _____________________________

Тема: Урок як основна форма навчально-виховного процесу з англійської мови

Мета: Набути теоретично обґрунтованого уявлення про урок ІМ як основну форму навчально-виховного процесу з цього предмета, оволодіти методичними вмін­нями, необхідними для його планування та аналізу.

Завдання:

► Ознайомтеся з вимогами до уроку ІМ щодо його цілей, структури, методичного змісту та організації.

► Вивчіть термінологію з проблеми.

► Навчіться:

· характеризувати вимоги до уроку ІМ;

· визначати місце певного уроку в системі уроків за однією темою;

· формулювати цілі уроків;

· визначати компоненти структури уроку;

· характеризувати об'єкти загального і поглибленого аналізу уроку.

Зміст теми

Урок як основна організаційна одиниця навчального процесу.

Вимоги до уроку ІМ: мовленнєва спрямованість, комплексність, висока активність розумово-мовленнєвої діяльності учнів, різноманітність форм роботи, мотиваційне забезпечення навчальної діяльності, зразковість та нормативність мовлення вчителя на уроці.

Типи уроків ІМ за критерієм спрямованості на формування мовленнєвих навичок чи вмінь. Компоненти внутрішньої організації уроку: мовленнєва зарядка, тренування та практика у мовленні, систематизація вивченого тощо.

Зміст і функції структурних частин уроку: його початку, основної та заключної частин.

Підготовча робота вчителя до уроку, її складники. Формулювання цілей уроку. Вимоги до плану-конспекту уроку.

Загальний аналіз уроку ІМ.

Питання для опрацювання та література

1. Типологія уроків ІМ.

■ Методика... 2002. - С.238-241-243.

Завдання: Обґрунтуйте критерії поділу уроків ІМ на типи та види за критерієм спрямованості на формування мовленнєвих навичок чи вмінь, конкретизуйте типологію уроків з точки зору використання фонограми на уроці.

2. Структура уроку ІМ. Зміст уроку ІМ.

■ Методика... 2002. - С. 243-246.

■ Бабенко Т.В. Методика навчання англійської мови в початковій школі: Навчальний посібник. – К.: Арістей, 2005. – С. 103-124, 125-139.

Завдання: Охарактеризуйте форми проведення початку уроку, зверніть увагу на функції та зміст кожної частини уроку. Поясніть, як детерміну­ється структура уроку в залежності від його типу.

3. Специфіка уроку ІМ та Вимоги до уроку IM.

■ Методика... 2002. - С. 234-238.

Завдання: Охарактеризуйте вимоги до уроку ІМ в початковій школі, обґрун­туйте їх зв'язок з цілями, змістом, технологією навчання цього предмета у школі.

4. Підготовка вчителя до уроку ІМ. Формулювання цілей уроку. Вимоги до плану-конспекту уроку.

■ Методика... 2002. - С. 246-249.

Завдання: Охарактеризуйте етапи підготовчої роботи вчителя до уроку, розкрийте специфіку кожного з них.

5. Аналіз уроку ІМ.

■ Методика... 2002. - С.246-249.

Завдання: Охарактеризуйте об'єкти загального методичного аналізу уроку.

Зміст лекції

1. Типологія уроків ІМ.

Педагогічна наука розглядає процес навчання як свідому й цілеспрямовану сумісну діяльність учителя на учнів. В сучасній школі ця діяльність здебільшого проходить в рамках уроку, який доповнюється самостійними заняттями вдома, позакласною роботою та факультативними заняття­ми з предмета.

В історії освіти урочна система була найбільш ранньою системою організації навчання. Вона має безумовні позитивні якості такі, як чітка організаційна структура, економічність, простота управління. Проте для неї характерні й негативні моменти: недостатнє врахування індивідуальних відмінностей учнів, надто жорстка організаційна структура, що ускладнює підтримання зв'язку з життям, практикою буття тощо. Урочна система витримала випробування життям протягом кількох століть і, незважаючи на гостру критику, збереглася до цього часу у всьому світі.

Типи уроків АМ

Уроки, спрямовані на формування мовленнєвих навичок користування мовним матеріалом • подача нового матеріалу • тренування з метою використання нового матеріалу в різних видах мовленнєвої діяльності

Уроки, спрямовані на розвиток мовленнєвих умінь • тренування з метою підготовки до мовленєвої діяльності • практика в мовленнєвій діяльності

2. Структура уроку ІМ та Зміст уроку ІМ

Структура визначається змістом уроку і місцем у циклі уроків та зумовлюється сукупністю закономірностей його внутрішньої організації, згідно яких компонуються його етапи.

Зміст уроку складають навчальний матеріал і дії з ним, спрямовані на вирішення запланованих задач.

Розглянемо внутрішню організацію уроку ІМ. В цілісній структурі уроку виділяються початок, основна та заключна час­тини уроку.

Початок уроку складається з організаційного момен­ту, мовленнєвої / фонетичної зарядки, повідомлення завдань уроку, стимулювання потреби й інтересу учнів до їх виконання (мотивації навчальної діяльності), які забезпечуються рядом дій учителя, а саме: показом ближньої перспективи рішення даної задачі; підготовкою учнів до певного набору дій; створення відповідного емоційно-психологічного настрою до конкретного виду мовленнєвої, ігрової або пізнавально-практичної діяльності.

Отже початок уроку має реалізувати такі функції:

1) організувати клас до активної роботи на уроці, до співпраці;

2) створити іншомовну атмосферу з метою переведення учнів на іншомовну мовленнєву діяльність;

3) " настроїти" артикуляційний апарат і спри­яти запуску іншомовного мовленнєвого ритму як перед­умови фонетично правильного оформлення наступних мовленнєвих дій учнів на уроці. Адже, за даними спеціальних досліджень, збудження мовленнєвого ритму є першим кроком до іншомовного мовлення.

В основній частині уроку вирішуються заплановані практичні задачі (у взаємозв'язку з освітніми, розвиваючими та виховними). Отже ця частина уроку присвячена ознайомленню з новим мовним матеріалом, автоматизації дій його вживання на рівні фрази та понадфразової єдності, узагальненню вивченого, контролю мовленнєвих навичок і вмінь. Найбільший відсоток часу основної частини уроку, звичайно, займає вправляння, тобто тренування і практика в мовленнєвій діяльності. Характер тренування чи практики залежить від поставленої учителем задачі (задач) уроку.

Кінець уроку повинен підсумовувати те, чого було досягнуто на уроці. Його компонентами є повідомлення домашнього завдання та підбиття підсумків проведеної роботи. Вчитель дає оцінку діяльності учнів, заохочує найактивніших. Але заохочення повинно бути висловлене в такій формі, щоб воно сприймалося учнями як досягнення всього колективу.

Вимоги до домашнього завдання:

• спрямованість на формування мовленнєвих навичок і мовленнєвих умінь;
• підготовленість змістом уроку;
• посильність за змістом;
• раціональність за обсягом;
• самостійність виконання.

Шляхи підвищення ефективності домашнього завдання:

· диференціація завдань;

· індивідуальний підхід до учнів у виборі завдань;

· використання фонограми, відеофонограми, комп’ютерної програми;

· використання домашніх завдань на друкованій основі;

· використання відповідей/ключів для самоконтролю.

Результативність уроку значною мірою зумовлена характером внутрішньої структури уроку, тобто поєднанням та координацією практичних задач в основній частині, що створює внутрішній стрижень уроку. Тому при визначенні внутрішньої структури уроку слід керуватися правилами, які відбивають психолого-дидактичні та лінгвометодичні закономірності навчання іноземної мови учнів початкових класів.

3. Специфіка уроку ІМ в початковій школі. Вимоги до уроку IM

Як відомо, у відповідності до вимог дидактики урок у початковій школі повинен враховувати передусім дані вікової психології. Він має бути науковим за характером змісту навчального матеріалу та засобами його засвоєння, враховувати специфіку предмета, вимоги Держстандарту і чинної програми, забезпечувати єдність навчання, освіти, виховання й розвитку особистості дитини.

Зважаючи на ці вимоги у загальнодидактичному плані урок у початковій школі повинен характеризуватися:

• динамічністю,
• цілеспрямованістю,
• чітким розподілом часу,
• взаємозв'язком навчальної діяльності з ігровою,
• емоційною насиченістю,
• опорою розумових дій на дії практичні,
• поступовим переходом від співробітництва з учителем до самостійності роботи.

Урок ІМ як основна організаційна одиниця навчального процесу є його частиною і водночас самостійною, цілісною ланкою. До нього ставляться ті ж загальнодидактичні й методичні вимоги, що й до всього навчального процесу. В ньому синтезують­ся закономірності навчання, органічно взаємодіють цілі, зміст та методи. Він реалізує методичну концепцію, покладену в основу навчання. Тому питання уроку звичайно розглядають разом з питаннями методики та організації системи уроків. Розглянемо вимоги до уроку ІМ, що випливають з цілей, змісту та технології навчання цього предмета у школі:

1) Мовленнєва спрямованість уроку ІМ

Визначення мовленнєвої діяльності як основного об'єкта навчання передбачає формування чотирьох видів цієї діяльності - слухання, говоріння, читання, письма на уроці ІМ. Для досягнення цієї мети необхідна, по-перше, практична орієнтація уроку, тобто переважання вправляння у спілкуванні над повідомленням знань та їх осмисленням. Кожен урок повинен мати конкретні практичні цілі, спрямовані на формування мовленнєвих навичок та вмінь. По-друге, мовленнєва спрямо­ваність уроку означає комунікативний характер вправлення. Такі вправи як повторення за вчителем, переклад, складання речень за зразком, переказ тексту і т.п. мають бути також підпорядковані комунікативним цілям. Комунікативне вправляння - це завжди мовленнєва діяльність в нових ситуаціях з певною метою. Виконуючи комунікативну вправу, учень вирішує задану вчителем мовленнєво-розумову задачу, його мовлення пов'язане з конкретною природною або створеною штучно ситуацією спілкування.

Комунікативна атмосфера повинна пронизу­вати весь урок, починаючи з повідомлення вчителем завдань уроку (" Сьогодні ми поговоримо про те, як можна відпочити на канікулах, прочитаємо казку, навчимося виражати прохання англійською мовою") і закінчуючи підсумком уроку, коли вчитель оцінює роботу учнів, наголошуючи на їх досяг­неннях саме в оволодінні комунікацією.

2) Комплексність уроку

Ця особливість уроку зумовлена природою мовлення: у мовленні всі види діяльності взаємодіють, сприяють формуванню один одного. Отже на уроці ІМ всі рівні мови - фонетичний, лексичний, граматичний - вивчаються взаємо­пов'язано, взаємозумовленим є й навчання видів мовленнєвої діяльності. Так, кожна доза мовного матеріалу повинна опрацьовуватись в усіх видах мовленнєвої діяльності. Наприклад, засвоюючи структуру активного граматичного мінімуму, необхідно передбачити вправи з аудіювання, говоріння, читання та написання цього явища. Для засвоєння структури пасивного граматичного мінімуму необхідна практика в читанні чи аудіюванні. Це проте не означає, що на уроці в однаковій мірі розвиваються усі види мовленнєвої діяльності. Один чи два з них будуть переважати над іншими.

3) Іноземна мова є метою і засобом навчання

Ця вимога до уроку пов'язана з використанням засобів мовної наочності для оволодіння діяльністю на ІМ, що реалізується завдяки мовленню вчителя. Мовлення вчителя виконує дві важливі функції.

По-перше, воно використовується для організації вчителем навчання та виховання на уроці. Отже воно повинно бути виразним, переконливим, грамотним, економним.

По-друге, мовлення вчителя ІМ на відміну від вчителів інших предметів є засобом навчання, тобто зразком для наслі­дування, опорою, котру може використати учень, стимулом, що спонукає до мовлення. Отже воно має бути зразко­вим, тобто нормативним; автентичним, тобто саме так у даній ситуації сказав би носій мови; адаптивним; тобто відповідати можливостям та мовленнєвому досвіду учнів; різноманітним за засобами вираження думки.

Створення іншомовної атмосфери на уроці має стати одним із завдань учителя ІМ, тому він повинен прагнути до ведення уроку виключно ІМ. Спочатку доцільно перекладати учням свої розпорядження на рідну мову, а з часом обмежити її використання тільки найнеобхіднішими ситуа­ціями / Див. словничок вчителя /. Проте при значущості мовлення вчителя воно не повинно займати більше 10 % часу уроку. Решта часу повинна бути віддана мовленню учнів.

4) Висока активність розумово-мовленнєвої діяльності учнів

Ефективність уроку визначається ступенем розумово-мовленнєвої активності учнів, тому завдання вчителя полягає у залученні їх до активної внутрішньої розумової і зовнішньої мовленнєвої діяльності та підтримані її протягом уроку. До факторів, що стимулюють розумово-мовленнєву діяльність, відноситься використання змістовного та інформативного навчального матеріалу, що відповідає інтелектуальному розвитку учнів; завдань, що спонукають учнів до вирішення комунікативних задач, до висловлювання власних думок; прийомів навчання, що дають можливість кожному учню брати безпосередню участь у мовленнєвій діяльності та максимально збільшують їх активний час на уроці (самостійна робота, колективні форми навчання тощо).

Стимулювання активності учнів має бути пов'язаним з розвитком у них мовленнєвої ініціативи. Це означає, що домінувати на уроці повинен учень, а не вчитель. Така вимога відпо­відає особистісно-діяльнісному підходу, згідно з яким у центрі навчання знаходиться суб'єкт-учень. Учитель в контексті цього підходу організує, спрямовує і коректує навчальний процес, виходячи з інтересів учня, його рівня знань та умінь.

5) Різноманітність форм роботи учнів

З огляду на сучасну тенденцію навчання, за якою учень розглядається як суб'єкт навчальної діяльності, актуальним є застосування таких її форм, що інтенсифікують навчання, спонукають до активної роботи кожного учня і разом з тим дають йому можливість самому регулювати темп та умови виконання діяльності. Вимога різноманітності форм роботи є особливо важли­вою для навчання усного мовлення, адже на відміну від аудіювання і читання, які легко організували як синхронну діяльність, усне мовлення потребує взаємних контактів, які й повинен забезпечити вчитель на уроці.

Особливий ефект у цьому смислі дає поєднання індивідуальних форм роботи з колективними. До індивідуальних форм відносять роботу у фронтальному режимі (відповіді учнів по черзі), опитування окремих учнів, індивідуально-масове тренування (самостійне синхронне виконання завдань з аудіювання, читання, письма, а також говоріння у режимі " учень-диктор", проговорювання або читання хором за вчителем чи диктором). Колективні форми роботи охоплюють колективно-масове тренування в парах без змін або зі зміною партнерів (напр., прийоми " шеренги", " натовп") та в малих групах від трьох до п'яти учасників (самостійне синхронне виконання вправ учнями у двійках, трійках і т.д.), хорове реплікування в режимі група-група, група - один учень, один учень - група. Колективні форми роботи учнів є перспективними для навчання спілкування. Вони не тільки збільшують активний час діяльності учнів, але й знижують стан тривожності, допомагають подолати боязнь помилок, формують в учнів почуття колективізму.

6) Мотиваційне забезпечення навчальної діяльності

Мотивація, під якою розуміють спонукальні сили до вивчення ІМ, зумовлена суб'єктивним світом учня, вона визначається його власними бажаннями, пристрастями, особистісною зацікавленістю учня у навчанні. На уроці ІМ мотивація забезпечується рядом факторів.

По-перше, матеріал, що використовується на уроці, повинен бути цікавим, відповідати смакам та уподобанням учнів. Це може бути не тільки цікавий текст, але також сучасна пісня, поезія, гумор тощо.

По-друге, прийоми роботи з навчальним матеріалом повинні приваблювати учнів. Цьому сприяють колективні форми роботи, де учень відчуває себе суб'єктом спілкування, навчальні ігри (ігри-конкурси, змагання, ігри на здогадку, рольові ігри, буквені ігри, рухові ігри і т.п.), що ставлять учнів у життєву ситуацію, проблемні завдання до вправ, що сприяють інтелектуальному розвитку учня.

По-третє, учень повинен усвідомлювати рівень своєї успішності у вивченні ІМ, бо це викликає задоволення собою, відчуття прогресу в учінні. Успішність учіння досягається доступними та посильними навчальними завданнями, її оцінкою з боку вчителя та учнів. Щоб завдання було посильним, учень повинен мати можливість скористатися зразком виконання дії, необхідними опорами, ключами для самокорекції, що може забезпечуватись використанням різноманітних допоміжних засобів навчання, як нетехнічних, так і технічних. Оцінку успішності учня не слід ототожнювати виключно з балом. Учитель має широко використовувати заохочувальні репліки оцінного характеру типу: That's excellent work.That's a good start.You're really trying hard. Таке позитивне підкріплення на уроці сприяє росту інтересу до предмета, викликає впевненість у собі.

По-четверте, на мотивацію навчання позитивно впливає сприятливий психологічний клімат на уроці. Атмосфера спокійної врівноваженості, взаємної довіри, відчуття рівноправності, партнерства у спілкуванні викликає в учнів задоволення від навчального процесу, бажання брати в ньому участь. Сприятливу дію справляють також моменти релаксації (музичний фон, фізкультпаузи), що знімають втому в учнів, підвищують їх загальний тонус і, таким чином, перешкоджають спаду мотивації.

Знання вчителем вищезгаданих мотиваційних засобів та їх застосування може гарантувати успішне навчання ІМ.

4. Підготовка вчителя до уроку ІМ. Формулювання цілей уроку. Вимоги до плану-конспекту уроку.

Результативна організація уроку АМ в початковій школі вимагає дотримання ряду умов планування. Урок розглядають як певну ланку в системі занять навчального циклу. Займаючись АМ в рамках відповідного навчального циклу, учні послідовно здійснюють ознайомлення з новим навчальним матеріалом; тренування для формування навичок та вмінь; вживання даного матеріалу в мовленні в процесі самостійного рішення комунікативних задач в аудіюванні, говорінні, читанні та поступово письмі.

Вчитель відповідно виконує організаційну, навчаючу та контролюючу функції. Такою є функціональна взаємодія вчителя й учнів в навчальному процесі з АМ. Вона повинна отримати відображення в формулюванні цілей, а потім і задач уроку. Цілі уроку відображають той кінцевий рівень, до якого слід привести учнів в результаті навчання. Формулювання цілей носить загальний характер, а задач – більш конкретний. Наприклад:

Цілі: формувати лексичні навички учнів; формувати граматичні навички; розвивати вміння аудіювання іншомовних текстів. Задачі: ознайомити учнів з новою лексикою по темі «Іграшки» (перераховуються нові ЛО) і навчити учнів вживати цю лексику в мовленні на рівні фрази в ході виконання ігрових вправ; ознайомити учнів з мовленнєвими зразками I’ve got… What have you got? І навчити вживати їх на рівні мікродіалогу в ситуації “В магазині іграшок ”; навчити учнів аудіювати текст “Bill’s Family” в звукозапису. Якраз задачі визначають структуру уроку і конкретні види роботи на кожному його етапі.

При поурочному плануванні завдання вчителя полягає в тому, як на даному конкретному уроці організувати процес навчання та виховання. Цілі навчання та загальний зміст уроку цього циклу відображені в тематичному плані, отже, необхідна подальша конкретизація змісту на­вчання, етапів уроку, відбір конкретного навчального матеріалу, прийомів навчання, розробки вправ, засобів навчання, дидактичного матеріалу. Вчитель повинен усвідомити призначення кожного елемен­та уроку, його взаємодію з іншими елементами уроку.

В поурочному плані конкретизуються/розробляються:

· цілі навчання на уроці;

· зміст етапів уроку;

· прийоми навчання;

· вправи;

· допоміжні засоби навчання;

· завдання додому.

Підготовча робота вчителя до уроку здійснюється послідовно і вклю­чає:

· аналіз змісту матеріалу,

· визначення типу уроку,

· формулювання цілей уроку,

· поетапний розподіл навчального матеріалу,

· визначення часу на його опрацювання,

· розробку вправ,

· складання плану-конспекту уро­ку,

· підготовку засобів навчання.

Аналіз змісту матеріалу починається з уточнення місця уроку в системі уроків і встановлення його зв'язків з попереднім та наступними уроками. Зміст уроку визначений тематичним планом, але його по­трібно скоректувати, враховуючи результати попередніх уроків.

Визначення місця урокув курсі навчання та аналіз змісту матеріа­лу дають вчителю можливість сформулювати основні практичні цілі уроку. Загальноосвітня, розвиваюча та виховна цілі конкретизуються у зв'язку з практичними. Визначаючи практичні цілі конкретного уроку, вчитель може по­ставити одну головну мету та дві супутні. Головна мета, звичайно, по­в'язана з розвитком мовленнєвих навичок і вмінь, тому на уроці учні повинні не лише засвоювати матеріал, але й вправлятися в іншомовній діяльності. Практичні цілі можуть дробитися на окремі завдання в ме­жах певних етапів уроку. Цілі уроку повинні точно визначати на що потрібно звернути увагу в ході роботи: на показ та пояснення мовного матеріалу, на формування навичок, на розвиток умінь тощо.

Готуючись до планування уроку, вчитель також проводить аналіз матеріалуз точки зору труднощів, які він може викликати в учнів. При цьому вчитель прогнозує можливі помилки учнів у ході наступної ро­боти з цим матеріалом, намічає необхідну послідовність дій щодо їх подолання.

Враховуючи конкретні завдання і зміст уроку, важливі психолого-педагогічні фактори, вчитель визначає структуру уроку та відповідні прийоми і форми роботи.

Не слід перевантажувати урок різними формами роботи, оскільки вони, так само як і одноманітні вправи, спричиняють швидку стомлю­ваність учнів. Вчитель повинен прагнути розвивати активну розумову діяльність учнів, їх фантазію, кмітливість. Проте не слід забувати, що творчі завдання потребують старанної підготовки, точного відбору та дозування матеріалу, чіткої його організації, розробки прийомів стиму­ляції та активізації учнів.

Завданням учителя є створення природних переходів від однієї час­тини уроку до іншої і від одного виду вправ до іншого. Роль таких " місточків" можуть виконувати бесіда з учнями, що переключає їх на інше завдання, коротке дотепне оповідання, ілюстрація, етикетний діа­лог тощо. Отже, кожний з етапів уроку має свій " організаційний мо­мент", що готує даний етап. Його функція — орієнтування учнів на наступну роботу, мотивація їхньої діяльності, повідомлення про те, чим будуть займатися учні та що для цього слід зробити. Важливо також націлити учнів на результат їх діяльності, якого вони повинні досягти в кінці уроку чи певного етапу.

Потім учитель розподіляє час у хвилинах на кожну частину уроку. Без урахування умов навчання важко навести співвідношення між різни­ми етапами уроку. Воно не є стабільним. Проте методично обґрунтованим слід вважати такий розподіл часу, при якому більша його частина припадає на усне мовлення.

Нарешті вчитель продумує та готує наочні посібники, роздатковий матеріал, підбирає технічні засоби навчання та складає план-конспект уроку.

План-конспект уроку може бути коротким і розгорнутим. Старанно розроблений конспект уроку сприяє чіткому проведенню цього уроку. На початку конспекту вказується дата проведення уроку, його порядко­вий номер, група/клас учнів, тема, підтема, цілі, а потім послідовно вик­ладається хід уроку у вигляді докладного сценарію: спочатку вступна частина, потім основна та заключна частини.

5. Аналіз уроку іноземної мови. Схема загального аналізу уроку англійської мови.

Високий професіоналізм, педагогічна майстерність учителя досягаються не лише у процесі систематичної, вдумливої, творчої підготовки до своїх уроків, але й за рахунок проведення аналізу та узагальнення досвіду колег, збагачення на цій основі своєї практики ефективними прийомами навчання. Уміння спостерігати та аналізувати педагогічний процес є професійно необхідним для кожного вчителя. Воно складає основу успішної реалізації дослідницької функції вчителя, а також є базою для оволодіння самоаналізом, що є запорукою високого професіоналізму.

Аналіз уроку іноземної мови вимагає як всебічних знань про урок, так і спеціальних умінь його спостереження та оцінювання. Складність аналізу уроку полягає не тільки в багатоплановості останнього, але й у специфічності окремих його компонентів і типів. Проте існують певні характеристики, які є обов'яз­ковими для кожного уроку іноземної мови. Це насамперед відповідність конкретного уроку основним вимогам до уроку іноземної мови, зумовленим специфікою цілей, змісту і технології навчання саме цього предмета в середніх навчальних закладах. Реалізація вчителем саме цих вимог повинна стати об'єктом загального аналізу уроку іноземної мови, метою якого є цілісна оцінка уроку через призму його особливостей, в однаковій мірі притаманних усім типам уроків. До таких вимог відносяться:

1. Цілеспрямованість уроку (Визначити тему, тип уроку. Назвати цілі (практичні, виховні, загальноосвітні, розвиваючі). Встановити відповідність поставлених цілей типу уроку та його місцю в тематичному циклі уроків)

2. Структура та зміст уроку (Зафіксувати етапи урокув їх послідовності. Встановити відповідність прийомів навчання цілям уроку. Оцінити раціональність співвідношення тренувальних і мовленнєвих вправ. Визначити ровиваючу, виховну і освітню цінність мовленнєвого матеріалу уроку і вправ, їх відповідність віковим інтересам учнів. Назвати допоміжні засоби навчання, що використовувалися, оцінити їх доцільність та ефективність)

3. Активність учнів на уроці (Визначити форми взаємодії вчителя та учнів на уроці, їх місце (на якому етапі, для виконання яких завдань) та ефективність. Назвати прийоми стимулювання мовленнєвої і розумової активності учнів)

4. Мовленнєва поведінка вчителя (Відповідність мовлення вчителя мовній нормі, його адаптованість до рівня мовної підготовки учнів і вимог шкільної програми. Ступінь володіння виразами класного вжитку. Оцінити чіткість і доступність формулювання вчителем завдань для учнів. Доцільність використання рідної мови на уроці. Співвідношення мовлення вчителя та учнів на уроці)

5. Результативність уроку (Підсумувати те, чого навчилися учні на уроці. Визначити відповідність рівня сформованості мовленнєвих навичок та вмінь поставленим цілям. Оцінити своєчасність і чіткість пояснення домашнього завдання, аргументацію оцінок

6. Рекомендації щодо удосконалення уроку. Залежно від результатів уроків сформулюйте конкретні поради щодо:

• поліпшення вибору методичних прийомів навчання
• забезпечення вмотивованості і мовленнєвої спрямованості вправ
• удосконалення організаційних форм уроку
• раціональність використання допоміжних засобів навчання
• поліпшення мовленнєвої поведінки вчителя

NAME: ____________________________________________Group: ___________________________ Date: _______________________________________ ______Mark: _____________________________

Тема: Урок як основна форма навчально-виховного процесу з англійської мови

Практичні завдання

Завдання 1: Озвучення базової термінології з проблеми. Ознайомтеся з глосарієм методичних термінів, запам’ятайте їх. (Бабенко Т.В. Методика навчання англійської мови в початковій школі: Навчальн. посібник. – К.: Арістей, 2005. – С. 176-214.)

Завдання 2: У поданій нижче таблиці позначте буквою “П” постійні компоненти уроку, а буквою “З” - змінні.

Частини уроку	Компоненти уроку	Відповідь
І. Початок уроку. Введення в іншомовне середовище	1. Організаційний момент 2. Мовленнєва або фонетична зарядка 3. Повідомлення теми та мети уроку, мотивація навчальної діяльності	_______________________________________
ІІ. Основна частина уроку	4. Актуалізація опорних знань (Перевірка домашнього завдання) 5. Подача нового матеріалу 6. Тренування у мовленні 7. Пауза для релак­сації. 8. Практика у мовленні 9. Систематизація вивченого 10. Контроль навичок та вмінь а) поточний б) тематичний, підсумковий	_______________________________________ ___________________________________________________________________________________________
ІІІ. Заключна частина уроку	11. Пояснення домашнього завдання 12. Оцінювання навчальних досягнень учнів 13. Підсумки уроку	_______________________________________

Завдання 3: Заповніть пропуски поданими нижче словами:

У ході основної частини уроку вирішуються його головні 1 _е_ завдання _. Основна частина уроку включає такі компоненти: 2_____________ нового матеріалу, 3___________ учнів у вживанні цього матеріалу в мовленні; 4_____________ в мовленнєвій діяльності; 5____________ засвоєного матеріалу та 6__________________ мовленнєвих навичок і вмінь.

Найбільшу частину уроку займають 7_____________ вправи та 8_______________ у мовленнєвій діяльності. Характер тренування чи практики буде залежати від поставленої учителем 9___________ уроку. Важливо пам’ятати, що мета уроку має бути реалізована у 10______________ вправ, до якого органічно входять як 11____________ (для формування навичок), так і 12______________ (для розвитку вмінь) вправи. Завершуючи урок, учитель підсумовує 13____________ учнів, мотивує та виставляє 14_______________, роз’яснює 15____________ 16____________. При формулюванні домашнього завдання важливо передбачити також його 17________________ на 18_________________, короткі 19_____________ щодо способів його 20___________________ та оформлення.

а) інструкція є) дошка й) мета

б) виконання ж) подача к) комплекс

в) запис з) тренування л) домашній

г) оцінка и) практика (двічі) м) тренувальний

д) успіх і) систематизація н) умовно-мовленнєвий

е) завдання (двічі) ї) контроль о) мовленнєвий

1 е, 2……., 3…….., 4……..., 5…….., 6…….., 7…….., 8…….., 9…….., 10……...,

11……., 12…….., 13……..., 14……., 15……., 16…….., 17……., 18…….., 19……, 20…….

Завдання 4: Ознайомтесь із запропонованими планами-конспектами уроків англійської мови (с.25-28; с.42-46; с.49-54 (ІІІкурс); с.54-58 (ІІІ курс) і виконайте такі завдання:

• визначте тип кожного уроку та його цілеспрямованість; встановіть відповідність змісту уроку визначеним цілям;
• назвіть етапи уроку, обґрунтуйте їх послідовність і взаємозв'язок;
• підтвердіть відповідність запропонованих вправ практичним цілям уроку;
• прокоментуйте прийоми активізації роботи учнів на уроці та доцільність запропонованих засобів навчання;
• доведіть, що матеріал та організаційна діяльність учнів на уроці відповідають віковим характеристикам учнів початкової школи;
• будьте готові продемонструвати їх на практичних заняттях.

Завдання 5: Опрацюйте тематичний матеріал ‘Class Management and Types of Interaction’ та підготуйте презентації у групах. Будьте готові продемонструвати їх на практичних заняттях. (Бабенко Т.В. Методика навчання англійської мови в початковій школі: Навчальн. посібник. – К.: Арістей, 2005. – С. 103-124.)

Група 1 The teacher’s role (pp.103-104)

Група 2 Group dynamics (pp.104-105)

Група 3 Whole-Class Work (Lockstep) (pp.105-106)

Група 4 Whole-Class Activities (pp.107-108)

Група 5 Example of a story-telling lesson (pp.108-110)

Група 6 Pair work (pp.110-114)

Група 7 Group work (pp.114-116)

Завдання 6: Опрацюйте тематичний матеріал ‘Class Management and Types of Interaction’ & ‘Planning Lessons’ та підготуйте презентації у групах. Будьте готові продемонструвати їх на практичних заняттях. (Бабенко Т.В. Методика навчання англійської мови в початковій школі: Навчальн. посібник. – К.: Арістей, 2005. – С. 103-124, 125-139.)

Група 1 Role Play (pp.116-117)

Група 2 Individual work (pp.118-119)

Група 3 Seating possibilities (pp.119-121)

Група 4 Classroom language (pp.121-122)

Група 5 Planning Lessons. Planning stages & Teaching Materials (pp.125-126)

Група 6 Lesson planning principles, aims and objectives (pp.126-128)

Група 7 The Shape of the lesson (pp.129-133)

Завдання 7: Перевірте, чи володієте ви тематичним матеріалом (А) та виконайте тест (Б).

Завдання 8: Спостереження й аналіз уроку англійської мови.

1. Інструктаж: Під час спостереження визначити структуру та етапи уроку, час, відведений на кожну частину уроку. Визначити методи і прийоми роботи вчителя, а також засоби навчання. Поспостерігати, як вчитель реалізує навчально-виховну мету уроку, працює над розвитком особистості дитини. Вчитись робити аналіз показового уроку згідно схеми.

2. Записати хід уроку. Спостереження запишіть у вигляді таблиці, наприклад:

Спостереження уроку англійської мови, проведеного в______________ класі ЗОШ №__________

“_________”____________ 201__року.

Урок проводив вчитель (методист): ______________________________________________________

Тема уроку: __________________________________________________________________________

Мета уроку: __________________________________________________________________________

Етапи уроку	Зміст	Примітка
Назва етапу, його мета	Діяльність учителя, учнів, форми їх взаємодії	Результати спостереження
1. Фонетична зарядка Мета: вдосконалення навичок вимови, розвиток умінь аудіювання	1. Учитель пред’являє звукозапис вірша і спрямовує увагу учнів на звуки / /, / / (жестом) 2. Учні уважно слухають 3. Учні повторюють вірш за вчителем	1. Не всім дітям вдається відтворити звуки / /, / / 2. Учитель більше уваги приділяє невстигаючим учням 3. Повторення вірша кожним учнем забирає багато часу на уроці

3. Обговорення показового уроку згідно схеми.

Схема аналізу уроку англійської мови

1. Цілеспрямованість уроку

2. Структура та зміст уроку

3. Активність учнів на уроці

4. Мовленнєва поведінка вчителя

5. Результативність уроку

6. Рекомендації щодо удосконалення уроку.

План-конспект уроку англійської мови у 3 класі

Тема: " Flat"

Цілі уроку:

Практична:

• ознайомити учнів з інтонаційними моделями наказу і прохання, низхідним та висхідним тонами;
• формувати інтонаційну навичку учнів, тренувати у вживанні наказових речень, прохань;

• розвивати інтонаційний слух молодших школярів;
• навчити наказувати і прохати допомоги щодо хатніх обов’язків, запитувати та розповідати про свої (своїх друзів) помешкання, домашні обов’язки.

Освітня:

• формувати філологічну компетенцію, вчити порівнювати інтонаційні моделі рідної та англійської мов, розвивати розумові операції зіставлення, порівняння, аналізу та узагальнення, формувати новий іншомовленнєвий динамічний стереотип;
• розширювати кругозір в межах теми.

Розвиваюча:

• розвивати індивідуальні психологічні особливості учнів: увагу, спостережливість, обсяг оперативної та довготривалої слухової/зорової пам'яті, фонематичний та інтонаційний слух, гнучкість артикуляційного апарату, швидкість сприйняття, мовну здогадку та мовленнєву реакцію.

Виховна:

• виховувати культуру спілкування, ввічливість,