Завдання та задачі. 1. Проаналізуйте наведений нижче процесуальний документ

1. Проаналізуйте наведений нижче процесуальний документ. Вкажіть чи відповідає він усім вимогам закону, що до нього ставляться.

 

До Судової палати у кримінальних

справах Верховного Суду України

Адвоката Феденка Івана Степановича –

захисника Григоренка Василя Івановича

На вирок місцевого суду Шевченківського

району м. Львова від 12 вересня 2006 р.

 

КАСАЦІЙНА СКАРГА

 

12 вересня 2006 року вироком суду Шевченківського району м. Львова Григоренка Василя Івановича засуджено за ч.1 ст. 115 КК України за умисне вбивство Лаврінського Олега Вікторовича на ґрунті особистих неприязних стосунків до дев'яти років позбавлення волі.

17 травня 2006 року Григоренко В.І., знаходячись у промисловій зоні виправної установи, вживав спиртні напої з Лаврінським О.В. Між ними виникла сварка, в ході якої Григоренко В.І. наніс удар заточкою Лаврінському О.В. в груди, заподіявши йому проникаюче колото-різане поранення з пошкодженням лівого шлуночка серця, що стало причиною його смерті.

Даний вирок вважаю незаконним і необґрунтованим з таких підстав:

1. Вирок суду не відповідає фактичним обставинам справи. Згідно протоколу огляду місця події на місці події був виявлений труп Лаврінського О.В. з затиснутим у руці ножем. На досудовому слідстві та в судовому засіданні Григоренко В.І. давав показання про вимушений захист від посягань потерпілого. Дані протоколу огляду місця події та показання Григоренка В.І. про те, що в момент конфлікту між ним та Лаврінським О.В. останній тримав в руці ніж не були співставлені та цій обставині не була дана належна оцінка. Крім того зазначена обставина підтверджується показаннями свідків Онуфрова П.О. та Кабанова Б.Г., які вказали на те, що ініціатором конфлікту був саме Лаврінський О.В.

2. Судом було неправильно застосовано кримінальний закон, і він неправильно кваліфікував дії підсудного. Матеріали справи підтверджують факт захисту Григоренком В.І. свого життя. Такі дії визнаються відповідно до ст. 36 КК України необхідною обороною та є обставиною, що виключає злочинність діяння. Таким чином, суд не застосував закон, який належало б застосувати.

3. Суд істотно порушив вимоги кримінально-процесуального закону. Як вбачається з матеріалів справи на досудовому слідстві Григоренко клопотав про те, щоб при розгляді справи в суді йому був наданий захисник для захисту його прав та законних інтересів, оскільки з пред’явленим обвинуваченням він не погоджується. Однак в судовому засіданні захисник участі не брав. За результатами попереднього розгляду справи суддя відмовив у призначенні захисника Григоренку, якого засуджений просив.

Виходячи з викладеного та керуючись ст.ст. 384, 387, 369, 370, 371 КПК України, -

прошу:

 

вирок суду Шевченківського району м. Львова від 12 вересня 2005 р. скасувати та повернути справу на новий судовий розгляд або змінити вирок і призначити покарання у виді трьох років позбавлення волі.

 

3 грудня 2006 р. (підпис) І.С. Феденко

 

 

2. Ухвалою апеляційного суду визнано доказаним вчинення Дубасом суспільно небезпечного діяння, передбаченого п.4 ч.2 ст. 115 КК України, але він був звільнений від кримінальної відповідальності і до нього застосовані примусові заходи медичного характеру.

У касаційній скарзі захисник Дубаса стверджував, що ознака особливої жорстокості при кваліфікації вбивства за п. 4 ч.2 ст. 115 КК України не може стосуватись діянь, вчинених неосудними особами. Дубас тяжко хворий, тому до нього не можуть бути застосовані положення про прямий умисел або свідоме допущення особливої жорстокості у своїх діях. Його дії необхідно розцінювати як вбивство, передбачене ч.1 ст. 115 КК України. А оскільки кваліфікацією діяння визначаються підслідність та підсудність справ, то справу Дубаса потрібно направити за підсудністю до місцевого суду для нового судового розгляду.

1. Чи обґрунтовані доводи захисника, викладені у касаційній скарзі?

2. Чи є підстави для скасування або зміни ухвали апеляційного суду?

 

3. Місцевим судом Демченко виправданий за недоведеністю його участі у вчиненні крадіжки. В апеляційному порядку вирок не переглядався.

Прокурор, який підтримував державне обвинувачення у даній справі, вніс касаційне подання на цей вирок, в якому просив касаційний суд його скасувати, а справу повернути на новий судовий розгляд.

Адвокат Тимчишин, ознайомившись з поданням прокурора, подав на нього свої заперечення. З метою перевірки доводів адвоката прокурор додатково допитав трьох свідків та призначив трасологічну експертизу. Протоколи допиту свідків та висновок експерта були використані прокурором в ході обґрунтування свого подання.

Касаційний суд, розглянувши справу за поданням прокурора, на підставі поданих ним нових матеріалів, скасував вирок та повернув справу на новий судовий розгляд.

1. Що слід розуміти під новими (додатковими) матеріалами?

2. Чи правильно вчинив суд касаційної інстанції?

 

4. Томенко засуджений місцевим судом за ч.2 ст. 186 КК України до п’яти років позбавлення волі. Цим же вироком частково був задоволений цивільний позов потерпілої.

В апеляційному порядку вирок не переглядався.

Засуджений подав касаційну скаргу на вирок, в якій просив замінити йому позбавлення волі на звільнення від відбування покарання з випробуванням, а прокурор вніс касаційне подання в частині цивільного позову, вважаючи, що суд першої інстанції помилково задоволив цивільний позов частково.

Касаційний суд, розглянувши справу за касаційною скаргою засудженого та касаційним поданням прокурора, дійшов висновку, що подання прокурора обґрунтоване та підлягає задоволенню. В той же час, суд касаційної інстанції визнав, що призначене Томенку покарання є явно м’яким та не відповідає ступеню тяжкості злочину та особі засудженого.

З урахуванням вказаних обставин, касаційний суд скасував вирок і повернув справу на новий судовий розгляд.

Дайте оцінку рішенню касаційного суду.

 

5. Скасовуючи вирок у зв’язку з однобічністю та неповнотою судового слідства за касаційною скаргою Штанька, засудженого за пп. 1, 13 ч.2 ст. 115 КК України, і повертаючи справу на новий судовий розгляд, колегія суддів Судової палати у кримінальних справах Верховного Суду України в своїй ухвалі вказала наступне:

«Володіючи матеріалами, які вказують на те, що сам Штанько був підданий нічим не викликаним з його боку та несподіваному для нього нападу, апеляційний суд, однак, не дав цій обставині належної оцінки та не забезпечив її реальної перевірки. Наведені дані дають серйозні підстави вважати, що на Штанька було вчинене протиправне посягання і він діяв лише з метою свого захисту. А за такої ситуації при оцінці вчиненого повинні застосовуватись правила про необхідну оборону.

Разом з тим, винесений обвинувальний вирок не виключає необхідності проведення нового судового розгляду з метою найповнішого встановлення картини події шляхом детальної перевірки наявних, а також одержання нових доказів. Для цього необхідно встановити місце, де в засідці перебували Прокопчук, Устименко та Галаган; перевірити причетність до нападу на Штанька інших осіб, зокрема тих, на яких у своїх показаннях вказав засуджений. Довідка дільничного інспектора про те, що Штанько не тримає у себе вдома домашніх тварин не відноситься до справи.

З'ясування вказаних вище обставин дозволить встановити, що Штанько мав непрямий умисел на позбавлення життя людей, які здійснили на нього напад.

Копію вироку, постановленого при новому судовому розгляді справи, надіслати в Судову палату у кримінальних справах Верховного Суду України».

1. Чи зобов’язаний був давати суд касаційної інстанції в даному випадку вказівки?

2. Чи відповідають вказівки касаційного суду вимогам закону?