Розв’язання. 1. Ідентифікуємо змінні моделі:
1. Ідентифікуємо змінні моделі: Yt — роздрібний товарообіг у період t, залежна змінна; Xt — дохід у період , пояснююча змінна; Звідси , де ut — стохастична складова, залишки. 2. Специфікуємо економетричну модель у лінійній формі: ; ; . 3. Визначимо параметри моделі , на основі методу 1МНК, припустивши, що залишки некорельовані: , де — матриця, транспонована до матриці . ; ; ; ; ; ; . Економетрична модель має вигляд: . 4. Знайдемо розрахункові значення роздрібного товарообігу на основі моделі і визначимо залишки ut. Таблиця 6.2
5. Знайдемо оцінку критерію Дарбіна—Уотсона: . Порівняємо значення критерію з табличним при і . Критичні значення критерію у цьому випадку: — нижня межа; — верхня межа. Оскільки факт < DW 1 , то при можна стверджувати, що залишки ut мають додатню автокореляцію. Наявність чи відсутність автокореляції залишків можна також визначити на основі критерію фон Неймана. Критерій фон Неймана . Це значення порівнюється з табличним табл = 1, 18 при n = 10 і . Оскільки факт < табл, то існує додатня автокореляція залишків.
6.3. Завдання для самостійної роботи Завдання 6.1. За допомогою двох взаємопов’язаних рядів динаміки (Y та X) побудувати економетричну модель, що характеризує залежність Y та X (специфікувати економетричну модель у лінійній формі). Розрахувати коефіцієнт автокореляції з лагом (зсувом часу P=1). При рівні значущості α =0.05 зробити висновок про ступінь кореляції залишкових величин та її характер. А) Y – вихід кормів з 1 га однорідної землі, ц.к.од.; X –мінеральні добрива на 1 га ріллі, кг д.р. Таблиця 6.3. Таблиця 6. 4.
Таблиця 6. 5. Таблиця 6. 6.
Таблиця 6. 7. Таблиця 6. 8.
Б) Y–добовий удій, кг; X–жирність молока корів з шести отелами, % Таблиця 6. 9. Таблиця 6. 10.
Таблиця 6. 11.Таблиця 6.12.
Таблиця 6. 13.Таблиця 6. 14.
В) Y – урожайність озимої пшениці, ц/га; X – питома вага площі озимих з підживленням, % Таблиця 6. 15. Таблиця 6. 16.
Таблиця 6. 17. Таблиця 6. 18.
Таблиця 6. 19. Таблиця 6. 20.
|