Студопедия Главная Случайная страница Задать вопрос

Разделы: Автомобили Астрономия Биология География Дом и сад Другие языки Другое Информатика История Культура Литература Логика Математика Медицина Металлургия Механика Образование Охрана труда Педагогика Политика Право Психология Религия Риторика Социология Спорт Строительство Технология Туризм Физика Философия Финансы Химия Черчение Экология Экономика Электроника

Хлібні клопи




Клоп-черепашка (Eurygaster integriceps Put.). Поширена переважно у степовій зоні та частково у південно-західних районах Лісостепу. Основна кормова культура - пшениця, рідше пошкоджує ячмінь, жито, овес. Тіло дорослих клопів широкоовальне, завдовжки - 9-13мм, завширшки 6-7мм, забарвлення - від світло до темно-сірого, іноді чорного кольору. Голова трикутна. Наличник закінчується на передньому кінці голови на рівні з вилицями. Личинки першого віку майже чорного кольору, другого - п'ятого - світлі і світло-жовті.

Маврська черепашка (Eurygaster maurus L.). В Україні поширена повсюди. Довжина тіла 8—10 мм. Наличник не виступає за вершину виличних пластинок і утворює з ними одну безперервну лінію. Пошкоджує пшеницю, жито, ячмінь, злакові трави, інколи овес, кукурудзу, просо.

Австрійська черепашка (Eurygaster austriacus Sch.). Переважно поширена в Лісостепу і на Поліссі. Розмір тіла - 11-13мм. Наличник на передньому кінці голови звужується. Пошкоджує всі зернові культури.

Елія носата (Aelia rostrata Boh.). Поширена в Степу та Лісостепу. Тіло яйцеподібно-витягнуте, завдовжки 10—12 мм, щиток трикутний, покриває не більше двох третин черевця, голова у вигляді трикутника з витягнутими вперед вилицями. Забарвлення жовтувате. Пошкоджує пшеницю, дещо менше - ячмінь і жито.

Елія гостроголова (Aelia acuminate L.). В Україні поширена повсюди, але найбільша чисельність спостерігається в Лісостепу і Степу. На відміну від елії носатої, довжина тіла на 2-2,5мм менша (7-10мм). На задньому стегні дві чорні цяточки, тоді як у елії носатої - одна або зовсім немає. Усі ці види мають багато спільного в екології та біології.

З інших видів клопів зерновим культурам завдають шкоди ягідний клоп (Dolycoris baccanim L.), довжина його тіла - 9,5-12мм. Передня спинка і щиток вкриті рідкими сизо-сивими волосками.

Злаковий або хлібний клопик (Trigonotylus tuflcornis G.). Довжина тіла дорослих клопів - 4,7-6,4мм, тіло видовжене, блідо-зелене, з м'яким, ніжним покривом.

Трав'яний клоп (Lygus rugulipennis Popp.). Зеленувато-сірого або темно-бурого кольору. Тіло вкрите густими тоненькими волосками. Поширені повсюдно. Протягом року дає 2-3 генерації.

Вівсяна (Oscinella frit L.) і ячмінна (O. Pusilla Mg.) мухи. В Україні поширені повсюди. Вівсяна муха у значно більшій кількості розмножується на Поліссі та в Західному Лісостепу. Доросла комаха завдовжки - 1,5-2,7мм, з чорним блискучим тілом. Ноги чорні, лише лапки жовті. Ячмінна муха, за чисельністю, переважає в Степу і відрізняється жовтими гомілками передніх та середніх ніг, на задніх - вузька затемнена перев'язь. Личинка біла, циліндричної форми, спереду - загострена, ззаду завкруглена. Вівсяна муха пошкоджує овес, жито, пшеницю, кукурудзу, ячмінь та злакові трави, а ячмінна - пшеницю, ячмінь, кукурудзу, багаторічні злакові трави.

Гесенська муха (Mayetiola destructor S.). Поширена по всій території України, найчастіше завдає шкоди у Степу. Пошкоджує пшеницю, ячмінь, жито, злакові трави. Схожа на невеликого комарика (2,5- 3,5мм) чорно-коричневого кольору, груди та голова - чорні, крила - прозорі. Личинки молочно-білі, веретеноподібні, завдовжки 4-5 мм.

Опоміза пшенична (Opomyza florum F.). В Україні поширена повсюди. Зона масового розмноження охоплює весь Лісостеп, особливо центральну частину, райони Північного Степу і Полісся. Пошкоджує озиму пшеницю, менше - жито та озимий ячмінь. Її тіло ржаво-жовтого кольору, завдовжки 3,5 - 4мм. На крилах навколо поперечних і на кінцях поздовжніх жилок 4-5 затемнених плям. Личинка водянисто-біла або жовтувата, циліндрична, завдовжки від 1,2мм у першому віці до 7мм - у третьому. На кінці черевця два товсті м'ясисті вирости.

Пшенична муха (Phorbia secures Tiens.). В Україні поширена повсюди, а особливо шкодочинна на півдні. Муха чорна, дрібна, довжина тіла 4-5мм. Крила темні, задимлені. Личинки білуватого або жовтуватого кольору, завдовжки 6-8мм. Пошкоджує озиму та яру пшеницю, слабше - жито, ячмінь.

Озима муха (Lepfochylemyia ceagctata Fll.). В Україні поширена в Лісостепу, північних районах Степу та на Поліссі. Вона пошкоджує озиму пшеницю, жито, слабше - ярі польові культури. Муха завдовжки 8 - 10мм, від світло- до жовто-сірого кольору, ноги червоно-жовті, лапки чорні, крила жовтуваті.

Пильщик хлібний звичайний (Cephus pygmaeus L.). Поширений у лісостеповій та степовій зонах. Пошкоджує пшеницю, жито, значно слабше - ячмінь і овес. Доросла комаха з видовженим тонким тілом (8-12мм), чорного кольору з жовтими поперечними кільцями на черевці. Крила прозорі, з бурим жилкуванням. Личинки жовтувато-білі з жовто-коричневою головою, довжина тіла - 12-14мм. Має недорозвинені грудні ноги.

Пильщик хлібний чорний (Trachelus tabidus F.). Поширений у південній частині України, особливо в Криму. Найбільше пошкоджує яру пшеницю та ячмінь. Від пильщика звичайного відрізняється відсутністю на черевці жовтих кілець та наявністю на боках темно-жовтих смужок. Довжина тіла - 7-8мм.

Злакова листокрутка (Chephasia pascuana Hb.). Зустрічається у степовій зоні, найчастіше в Криму, Одеській, Миколаївській, Херсонській областях. Основними кормовими рослинами є багаторічні злакові трави, люцерна, льон, щавель. При наявності різних кормових рослин віддає перевагу злаковим, а серед них — пшениці, ячменю.

Хлібна смугаста блішка (Phylloreta vittula R.). В Україні поширена повсюди, але найбільш шкодочинна в лісостеповій зоні. Значно пошкоджує ярий ячмінь, яру пшеницю, менше - озиму пшеницю та кукурудзу. Дорослий жук чорного кольору з жовтою смужкою вздовж кожного надкрилля, довжина тіла - 1,5-2мм. Личинка циліндричної форми, біла, завдовжки - 3,5мм.

Звичайна стеблова блішка (Cyaetocnema hortensis G.). В Ураїні поширена повсюди. Із зернових культур найбільше пошкоджує яру пшеницю та ячмінь, рідше - овес. Зимують жуки під рослинними рештками на полях, у лісосмугах і рано навесні заселяють посіви зернових. Яйця відкладають у грунт біля сходів. Після відродження личинки відразу вгризаються в стебла, в середині яких вони живляться. Через 2 - 3 тижні заглиблюються в грунт, де заляльковуються. Молоді жуки з'являються в липні, а в кінці місяця перелітають у місця - зимівлі.

П'явиця червоногруда (звичайна) (Oulema melanopus L.). В Україні поширена повсюди, але найбільш чисельна в Степу і південно-східному Лісостепу. Головними кормовими культурами є: овес, ячмінь, тверда пшениця. Жук завдовжки 4-5мм, надкрила - зеленувато-сині, передня спинка та ноги - жовтувато-червоні, голова та лапки - чорні. Личинка з жовто-бурим слизом, темною головою і трьома парами ніг. Тіло посередині розширене, горбате.

П'явиця синя (Oulema lichenis Voet). Більш поширена у північно-західній і центральній частинах Лісостепу та на Поліссі. Відрізняється від червоногрудої п'явиці дещо меншими розмірами, тіло жука - 3,5-4мм завдовжки, синє. Особливості розмноження подібні до червоногрудої п'явиці.







Дата добавления: 2014-11-10; просмотров: 528. Нарушение авторских прав

Studopedia.info - Студопедия - 2014-2017 год . (0.008 сек.) русская версия | украинская версия