Оцінювання якості тютюнової сировини і махорки

Тютюн і махорка, як палильний матеріал і як виробнича сировина в системі управління якістю, мають відповідні палильні й технологічні властивості, які регламентуються нормативними документами.

Залежно від зрілості, кольору, цілісності, ярусу ламкості й пошкоджень ферментована тютюнова сировина поділяється на перший, другий, третій та четвертий товарні сорти. Основним показником встановлення товарного сорту є зрілість листа, яка визначається за кольором. Чим нижчий товарний сорт тютюну, тим більше в ньому допускається недозрілого чи перезрілого листя.

У всіх сортах тютюнової сировини допускається листя усієї ламкості. Сума декількох видів пошкоджень не повинна перевищувати максимальних рівнів, які встановлені для одного з видів пошкоджень даного сорту.

Не допускається наявність у тютюновій сировині усіх сортів, типів та підтипів й у форматурі (обривки листя розміром менше 20 см) мороженого, пліснявілого, прілого, зі стороннім запахом листя та його обривків. Допускається вміст домішок до форматури черешків листя не більше 10%.

Засміченість тютюну і махорки на практиці визначається в наявності піску, землі, каміння та соломи. Домішки в тютюні і махорці при їх значному вмісті суттєво зменшують кількість тютюнової маси при виробництві, а пісок призводить до зношування частин машин. Органічні домішки в тютюні (пір'я, солома тощо) знижують палильні властивості тютюнових виробів, а мінеральні речовини зменшують горіння, що негативно впливає на якість виробів. Якщо тютюнова і махоркова сировина мають засміченість вище встановлених норм для кожного сорту, тоді вони прийманню не підлягають.

Від моменту зважування сировини на ферментаційних заводах до постачання на склади тютюнових фабрик проходить деякий час, протягом якого вміст вологи в тютюні змінюється залежно від метеорологічних та кліматичних умов. Зміна вологості тютюну призводить до зміни його ваги. Тому при маркуванні тюків на ферментаційних заводах проставляють дві ваги у вигляді дробу: чисельник - це фактична вага (брутто) при існуючій вологості, а знаменник - розрахункова вага, тобто вага, приведена до 13% вологості. Щоб виключити вплив коливання вологості на вагу листового тютюну, всю сировину приймають і сплачують за розрахунковою вологістю 13%. Тільки імпортний тютюн приймають і зберігають на складах тютюнових фабрик за фактичною вагою, яку мали тюки тютюну в момент їх маркування на складах постачальників.

Вологість тютюну контролюється не тільки для перевірки розрахункової ваги, а також для технічних цілей. При вмісті вологи менше 13% тютюнове листя стає крихким і ламким. Внаслідок чого при транспортуванні та виробництві сировина подрібнюється та утворюється значна кількість крихти та пилу, що призводить до погіршення якості готових виробів.

При вологості сировини понад 17% - ускладнюється його обробка. Тютюн із щільною тканиною листя легко пліснявіє, тому його вологість повинна бути не менше 11% і не більше 16%.

Зферментованість тютюнового листа технологи визначають за кількістю кисню, що поглинається тютюном. Досліджено, що 1 г ферментованого тютюну за годину не повинен поглинати більше 0, 1 мл кисню, що є критерієм зферментованості сировини. Недоферментований тютюн можна виявити за зовнішніми ознаками - світло-зелений колір, в'ялість тканини, трав'янистий запах і збільшена масова частка вологи. Така сировина може легко запліснявіти навіть при нормальних умовах зберігання.

Ферментація тютюну й махорки - це окислювальний процес, при якому виділяються ароматичні сполуки, вирівнюється і покращується забарвлення листків, підвищується їх горючість та еластичність, знижується вологомісткість сировини. Листковий тютюн, ферментація якого не закінчилася, не­придатний для фабричної переробки.

Оцінювання якості тютюнової сировини і махорки визначається, головним чином, якістю тютюнового диму, зокрема за горючістю тютюну. В багатьох країнах світу органами охорони здоров’я людини нормується вміст шкідливих речовин а тютюновій сировині - нікотин, смоли, окиси вуглецю тощо.

Встановлено, що чим нижча температура паління, тим менша їх шкідливість на організм людини. У більшості країн світу якість тютюнових виробів, в основному, контролюють за горючістю. Цей показник якості оцінюють за швидкістю вільного горіння і вмістом хлору, який вважається побічним продуктом горіння. Збільшення швидкості вільного горіння тютюну і махорки впливає на кількість шкідливих речовин, які переходять у тютюновий дим.

Важливим показником якості тютюнової сировини є масова частка вмісту смоли в димі. Цей показник визначає загальну токсичність тютюнового диму. Він є сумарним вираженням кількості продуктів неповного згоряння тютюну.

Використання відновленого тютюну в складі компонентів виробничої системи якості, завдяки його горючості продуктивно впливає на зниження вмісту смол у димі. Одночасно з цим у тютюновому димі знижується вміст нікотину.

Специфічними компонентами тютюнового диму є феноли, які характеризують його активність. Вважають, що феноли беруть участь у процесах канцерогенезу, організму людини. Наявність фенолу у тютюновому димі сприяє різкому посиленню дії поліциклічних вуглеводів, у тому числі і 3, 4-бензпірена. Тому наявність їх у димі, незалежно від ступеня участі їх у формуванні органолептичних показників якості диму, вкрай небажане.

У країнах Західної Європи давно заборонена реалізація сигарет з вмістом смолистих речовин понад 15 мг і нікотину – 1, 1 мг в одній сигареті. З 1998 р. діє норма по смолистих речовинах, яка не перевищує 12 мг/1 сигарету. Згідно з прийнятим в 1999 р. рішенням Європейського парламенту, ряд країн з 2004 р. перейшла на споживання сигарет з граничним вмістом смол 10 мг. У Російській Федерації допустимою нормою для овальних сигарет вважається 24 мг, а для сигарет з фільтром – 20 мг/1 сигарета.

Вологість різного тютюну для сигарет коливається від 12 до 13%. Стандартами України нормується вологість тютюну (13 + 2%), ширина тютюнового волокна (0, 7 + 0, 1мм). При оцінюванні якості тютюну і махорки враховують число Шмука. Воно характеризує відношення кількості вуглеводів до білків тютюнової сировини.

Доведено, що вміст вільного проліну в тютюні різних марок сигарет становить – від 0, 6 до 3, 3% у розрахунку на суху масу тютюну. Виявлена певна кореляція між вартістю сигарет, як ймовірного показника якості, та рівнем проліну. Припускається, що аналіз кількості проліну можна використовувати як один з об’єктивних тестів для оцінювання якості тютюнових виробів.

Якість натурального тютюну і махорки значною мірою залежить від кліматичних умов і агрокультури в зоні вирощування. Відновлений тютюн може випускатись з постійним хімічним складом і технологічними властивостями. Змінюючи пористість та хімічний склад, можна регулювати якісний склад диму, в тютюнових виробах.

Країни з великими обсягами вирощування тютюну і махорки приділяють значну увагу проблемам його зберігання і поліпшення якості. Наприклад, у Бразилії значна частина сировини, після її збору, попадає у сховище з холодильними пристроями, де відносна вологість повітря не перевищує 60%. Експерти засвідчили, що тютюнова сировина при таких умовах зберігається понад 1 рік. Це дає можливість підвищити її якість, нагромаджувати в необхідних обсягах сорти і задовольняти різноманітні потреби покупців.

Найкраще сушити тютюн і махорку у сушарках із штучним (вогневим) підігрівом повітря. Тут він (вона) висихає протягом 3-4 діб. При цьому листя швидше висихає, сировина набуває високої якості. Ефективно також застосовувати комбіноване сушіння: спочатку під сонячним промінням, а потім досушування у вогневих сушарках. Після закінчення сушіння, що визначають за висиханням середньої жилки листка, шнури тютюну зв'язують по 4-5 у гаванки, які щільно підвішують у сараях для зберігання, щоб у суху погоду листя не пересихало, а в дощову не зволожувалось. Висушений тютюн зберігають також у бунтах, які укладають на сухій дерев'яній підлозі або матах.

Запитання для самоконтролю

1. Стан і перспективи розвитку ринку тютюнових виробів в Україні.

2. Перспективи розвитку ринку тютюнових виробів.

3. Особливості державного регулювання тютюнової галузі.

4. Тютюн та махорка: їх подібність та відмінність властивостей.

5. Фізіологічна дія тютюну на організм людини.

6. Ботанічна характеристика і народногосподарське значення тютюну і махорки.

7. Характеристика районовання сортів тютюну в Україні і в світі.

8. Характеристика процесів переробки тютюнової сировини.

9. Застосування сигаретного паперу і фільтрів у тютюновій промисловості.

10. Назвіть фактории, що впливають на формування якості ті значення токсичності ютюну і махорки.

11. За якими показниками оцінюють курильні властивості її якість тютюнового диму?